Сітки на мостах – це безглуздя: інтерв'ю авіаексперта про помилки в захисті Київщини і залишок ракет в Росії
Сітки на мостах – це безглуздя: інтерв'ю авіаексперта про помилки в захисті Київщини і залишок ракет в Росії

Сітки на мостах – це безглуздя: інтерв'ю авіаексперта про помилки в захисті Київщини і залишок ракет в Росії

Росія продовжує шукати нові способи обходити українську протиповітряну оборону, а разом із розвитком дронів змінюються й підходи до їхнього перехоплення.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу розповів про нові загрози від російських дронів, ефективність української ППО та проблеми з балістичними ракетами. Також він пояснив, чому сітки на мостах Києва не захистять від "Шахедів", як автоматичні турелі й дрони-перехоплювачі можуть змінити боротьбу з повітряними цілями та що відбувається з російськими "Кинджалами".

Чи є протидія реактивним "Шахедам" і чи допоможуть сітки на мостах?

Україна почала збивати більше реактивних безпілотників, які нині долітають до Києва і до Київської області. Однак Росія модернізує ці "Шахеди" і нині їхня швидкість може бути 800 – 900 км/год. Чи є зараз засоби протидії? І наскільки це серйозна для нас небезпека?

Перше, що мені дуже подобається, те, що Євген Хмара заявив, що дрони, реактивні чи нереактивні, не повинні залітати в місто. Тому що коли вони залітають, це проблема для міста, воно починає завмирати.

Тривоги, перекриття мостів, зупиняється економічне життя, не можна підписати документи. Кабмін сидить у сховищах, бізнес сидить у сховищах. Починається те, чого хотів добитися Путін.

До такого колапсу влада додає негативу своїми корупційними історіями, незрозумілими призначеннями, незрозумілими рішеннями. І все це викликає незадоволення. Тобто тут влада, так би мовити, допомагає у виконанні ідей Путіна.

Мене сьогодні вразила історія про закриття Північного мосту сітками. Я сміявся і так хотів побачити цю людину, яка це запропонувала.

Північний міст в сіткахПівнічний міст Києва в сітках / Укрінформ

Я б навів таку просту логіку. Якщо у нас "Герань-5" летить зі швидкістю 600 кілометрів за годину, її вага відома – 850 кілограмів. Беремо звичайну фізику: mv²/2. Це кінетична енергія цієї ракети. Отримуємо 8 мегаджоулів.

Що таке 8 мегаджоулів? Щоб було зрозуміло: автомобіль 1,5 тонни їде зі швидкістю 100 кілометрів на годину, влітає в таку сітку – у нього енергія 0,58 мегаджоулів. А там 8 мегаджоулів. Тобто треба 12 – 15 таких автомобілів, щоб ця сітка витримала.

Чи може така сітка витримати 15 автомобілів?

Це просто спосіб відпрацювати якісь гроші. От цікаво з'ясувати, за яким контрактом, за якою ціною. Я так прикинув: по грошах, якщо там 500 метрів, то десь на рівні 7 мільйонів гривень. Я думаю, журналісти дізнаються.

Я просто думаю, що це ж якось з військовими узгоджувалося. Якщо у нас рада оборони Києва, коли росіяни вдарили по Південному мосту, то вони зібралися і довго думали, на кого ж повісити відповідальність, і вирішили: "Треба повісити на експертів". От будемо питати експертів. Якщо експерт скаже нормально, тоді ми будемо діяти.

І тут же придумали оце: ми будемо боротися, будемо наводити понтонні переправи, копати тунелі під Дніпром. Я не знаю, які люди там зібралися, чим вони там збираються займатися.

Повне інтерв'ю Костянтина Криволапа: дивіться відео

Мені подобається рішення Хмари. Дрони не повинні залітати. Не треба боротися з наслідками, треба боротися з причинами. Причини в повітрі, причини в нашій системі детекції слабенькій, яка не дозволяє повністю розуміти, що коїться в повітряному просторі.

Питання стосовно автоматичного розподілу цілей. А оці автоматичні турелі - вони вже останній рубіж, розумієте? Тобто ми ж зараз бачимо, що за останні два дні стало суттєво менше залітати до Києва. А дронів же там суттєво менше не стало, хоча їх там трохи зменшилась кількість, але суттєвого зменшення не стало. Їх просто перехоплюють, їх знищують на підходах до Києва.

А оце вже коли залітає дрон і коли він вже добирається до моста, то там автоматичні турелі зі штучним інтелектом. Людина не встигне, а автоматична турель встигає. І тоді вже виходить остаточне знищення. Тому ця система ефективна.

І зараз ми платимо за це суттєві гроші, тому що перехоплення за допомогою авіації – це задоволення дороге. Щоб було розуміння, "Бандероль" оцінюється, її вартість 150 – 300 тисяч доларів. "Герань-5", "Герань-4" – десь 100 – 150 тисяч доларів.

Коли ми перехоплюємо ракетою, старою, дешевою Sidewinder, уже зараз за 300 тисяч перевалила її ціна. Коли ми збиваємо за допомогою MICA, французька ракета на "Міражах", там теж десь такого рівня ціна. Я вже не кажу про ракети AIM-120, які там під мільйон доларів.

Далі треба розуміти, що коли луплять гармати, то це виходить досить ефективна система, але вона має таку проблему з літаком, тому що якщо ти летиш в хвіст цього дрона, то уламками можеш вразити літак. І можуть бути проблеми.

Тобто ми очікуємо, коли у нас з'являться автоматизовані системи детекції. Сам по собі дрон ще нічого не вирішує. Дрон-перехоплювач сам по собі ще не вирішує. З'являються автоматизовані системи, з'являються системи автоматичного розподілу цілей.

Над цим давно працюють. Просто ці розробки були, знаєте, трохи заморожені. Ці турелі, вони вже рік існують. Їх просто держава не брала на озброєння, а вони вже існують. Вони вже існують у серійному виробництві.

Так от, зараз буде йти поступова передача цих можливостей, авіація буде заміщуватися реактивними дронами. В тому темпі, в якому будемо навчати людей, коли будемо отримувати серійне виробництво цих дронів. І будуть з'являтися невеликі зенітні ракети. Вони теж давним-давно розроблялися, і я, як експерт, брав участь в експертизі деяких зразків. Вони теж є. Треба трохи часу.

Тому я хочу сказати, що такої ситуації, що взагалі все стане, життя зупиниться, нічого такого не буде. Буде важко, не буде легко. Нам будуть лупити балістикою, будемо дивитися, на що здатна наша влада і чи змогла вона захистити.

Експерти кажуть, що непогано захистили, багато чого захистили. Кажуть, що диференціювали багато. Подивимось. Але не треба втрачати розум і в жодному разі не панікувати, психологічно не бути в такому складному стані, тому що саме це хоче зробити з нами Путін, а ми не можемо піддаватися, тому що ми українці.

Як Україна захищається від крилатих ракет та балістики?

Чи справді Росія накопичує ресурси для нового масованого удару по Україні? Наскільки небезпечною є модернізація "Іскандерів" і чи зможуть вони загрожувати навіть Польщі?

Це породження цих російських наративів, жахіть, і ми саме допомагаємо їх розганяти, ми цю дурню повторюємо, розумієте?

З "Українки", передислоковують шість літаків Ту-95, це майже все, що у них залишилось на крилі. Нещодавно один літак упав.

Найбільше, якщо вони "вистрибнуть зі штанів", зроблять по чотири ракети на один літак. Це серйозне навантаження. 6 на 4 – 24 крилатих ракети. Ми переживали по 100 крилатих ракет.

У нас є NASAMS, у нас є IRIS-T, у нас є наші установки С-300, у нас є ракети, які переробили за допомогою американців, які дозволяють використовувати старі ракети з новими системами наведення. Там ще їх не так багато, але вони вже почали їх отримувати. У нас є ті ж самі ПЗРК.

Я вам скажу, що навіть оці автоматичні турелі, вони, якщо крилату ракету збити повністю не зможуть, то вони можуть її серйозно ушкодити. Тому що система Skynex зараз вже випускається Rheinmetall, а раніше це була швейцарська компанія Oerlikon.

Так от, 30-міліметровими снарядами вони просто трощать ці ракети, 12 цілей одночасно просто в друзки. Так от, стосовно крилатих ракет, я не сильно хвилююсь, тому що у нас достатньо засобів.

Те, що стосується балістики, то з балістикою в нас, як завжди, є проблеми, але ми ж зараз якось збиваємо, і не випадково ми намагаємося вирішити питання навіть збиття за допомогою ракет PAC-2. Тобто збивати балістику можна чим завгодно, але з різною вірогідністю.

Вірогідність збиття її банкою з огірками 0,1 мільйонна. А вірогідність збиття ракетою PAC-3 MSE десь у зоні 80 – 85%. Ми взагалі б'ємо однією ракетою і збиваємо, тому що навчилися.

А далі приїжджав Фрідріх Мерц. І приїжджав не випадково. Я так думаю, що розмовляли про дві основні системи.

Одна система, яка називається Freyja, тому що приїхала Diehl Defence і Hensoldt. Це дві компанії, які будуть активно брати участь: одна як постачальник радарів, а Diehl Defence – це головка самонаведення на ракету, на базі якої буде робитися весь цей європейський балістичний щит.

І другий напрямок – це дрони-перехоплювачі. І керівники цих компаній приїжджали разом з Мерцом для того, щоб підписувати відповідні угоди.

Далі ми отримали якусь кількість ракет до комплексів PAC-2. Вони збивають з ймовірністю 30 – 35%, але вони збивають балістику. І ми бачимо, що деякі удари балістикою ми пропускаємо, ми не можемо все захистити, просто не вистачає.

Але ключові речі, які стосуються саме енергетичних вузлів, там, де у нас можуть бути слабкі позиції, тому що росіяни зараз будуть лупити, починаючи з центрів передачі електроенергії за кордоном. І вони ж у своїх намаганнях хочуть бити по вузлах передачі електроенергії від атомних електростанцій. Але там у нас теж є захист. Люди, які цим займаються, кажуть, що ми багато зробили, і експерти кажуть, що там зроблено немало.

Те, що стосується самої енергетики Києва, то хоч у нас в основному були це четверта, п'ята і шоста ТЕС, то, судячи з усього, вони суттєво зараз диференційовані. Багато підключився бізнес, вже приватні будинки поставили сонячні панелі, поставили свої дизель-генератори, поставили свої інвертори, і там теж якось це питання вирішували.

Тобто темряви такої, як була в 2022-му році взимку вже не буде. Але легко не буде, точно. Це однозначно. Тому я на це дивлюсь так досить оптимістично.

Міфи про модернізацію "Іскандера", де поділися "Кинджали" і загрози заходу

Тепер те, що стосується "потужного Іскандера", яким росіяни лякають всю Європу. Всі вважали, і це було такою майже аксіомою, що"Іскандер"може літати на 500 кілометрів. Але виявилось, що нема такого жодного випадку, коли б можна було підтвердити таку дальність. Максимальна дальність була 390.

І якщо брати аналоги, ракету KN-23 північнокорейську, то вони довели дальність. Трохи збільшили діаметр, збільшили цю ракету. Вона по суті залишилась "Іскандером". Але вона трохи інша, трохи довша, трохи більша.

Там дальність була заявлена як 800 кілометрів. Але я теж не зустрічав жодного джерела, яке б з якоюсь достовірністю підтверджувало таку дальність.

А ракету "Кинджал" взагалі перестали використовувати, зняли з озброєння, хоча літаків там ще шість у них залишилось, але вони ж вже не використовують їх, тому що зрозуміли, що просто наша система РЕБ ці "Кинджали" кудись туди відправляє, там, де бумеранги не попадають.
– Костянтин Криволап, авіаційний експерт.

Те, що Львів будуть діставати дронами – це, я думаю, реальність. Це треба розуміти. Вони будуть зараз залітати до Луцька і до Рівного, і будуть кошмарити ці міста. Мені зрозуміло, що вони зупинятися не будуть.

От сьогодні було повідомлення, що п'ять ракет вже залетіло, "Бандеролі" залетіли вже в Молдову. І це те, про що ми казали, що рано чи пізно вони підуть проти НАТО.

Я думаю, Путін не піде. Він ще боїться цього. Може, колись у війні піде, але зараз ні. А от Молдова має таку територію, яку їм нібито зручно. А чим Молдова може відповісти Росії? От чим?

І тому вони будуть ці провокації робити, показувати, жахати населення, щоб всі там думали: "Ой, який кошмар ці росіяни".

Я думаю, що ми їх будемо лупити так, що вони будуть просто скаженіти. Коли Зеленський каже: "Будемо лупити, як і лупили, але не будемо бити по цивільному населенню". Я, чесно кажучи, завжди був гуманістом, але в цій ситуації після таких заяв Путіна і коли росіяни ще радіють нашим жертвам, ударам по клініках, я думаю, це треба тільки спалювати. Лоботомія тут навіть не допоможе.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.

Джерело матеріала
loader
loader