Таємниця дзеркальних молекул розкрита: хто отримав Нобелівську премію з хімії 2026?

Довгий час хіміки стикалися з проблемою гомохіральності – явищем, коли деякі молекули, як-от амінокислоти, існують у двох дзеркальних формах, але в живих системах переважає лише одна. Подібно до лівої та правої руки, ці дзеркальні відображення здавалися ідентичними, проте біологічна дія вимагала лише одного з них. У лабораторіях, під час спроб синтезувати ці молекули, завжди виходило рівне співвідношення обох форм, що не відповідало природним процесам.

Саме це стало головною мотивацією для досліджень Анрі Кагана та Кенсо Соаї. Їхня мета полягала в тому, щоб навчитися контролювати хімічні реакції таким чином, аби отримувати лише одне, бажане дзеркальне відображення молекули. Ця здатність мала б величезне значення, особливо у фармацевтиці, де активність лікарських препаратів часто залежить від конкретної хіральної форми.

Перший прорив стався у 1986 році, коли Анрі Каган розробив новий метод керування хімічними реакціями. Його відкриття дозволило отримувати значно більший надлишок одного з дзеркальних варіантів, ніж це вважалося можливим раніше. Цей крок став вирішальним, оскільки він продемонстрував, що гомохіральність можна контролювати не лише в живих системах, але й у штучних умовах.

Через дев'ять років, у 1995 році, Кенсо Соаї описав першу хімічну реакцію, яка потенційно могла призводити до гомохіральності. Однак остаточного успіху він досяг у 2003 році, представивши реакцію, що виробляла лише одну з двох можливих дзеркальних форм. Це досягнення стало справжнім тріумфом, оскільки до цього часу такий результат вдавалося отримати лише в живих організмах.

Відкриття Кагана та Соаї мають важливе значення для сучасної хімії, зокрема для розробки лікарських препаратів. Завдяки їхнім дослідженням, хіміки тепер мають можливість контролювати створення молекул з бажаною хіральністю, що дозволяє виробляти ефективніші та безпечніші ліки.

Нобелівська премія з хімії 2026 року була присуджена за дослідження «нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі». Ці роботи стосуються фундаментального явища, відомого як гомохіральність, яке пояснює, чому всі амінокислоти у білках існують лише в одній з двох дзеркальних форм.

Нобелівський фонд у ювілейний рік (125-річчя премії) збільшив розмір грошової винагороди до 12 мільйонів шведських крон, що становить близько 1,2 мільйона доларів. Цю суму Анрі Каган та Кенсо Соаї розділять порівну. Раніше, у 2025 році, премію отримали Сусуму Кітагава, Річард Робсон та Омар М. Яґі за розробку металоорганічних каркасних структур.

«Завдяки Анрі Кагану та Кенсо Соаї ми тепер знаємо, як може виникати гомохіральність. Їхні відкриття відіграли вирішальну роль для хіміків, які розробляють реакції для виробництва фармацевтичних препаратів», — зазначено на сайті Нобелівського комітету.

Про присудження премії повідомили організатори.

Дослідження Анрі Кагана та Кенсо Соаї не тільки розкрили таємницю хімічної асиметрії, що спантеличувала вчених століттями, але й відкрили нові горизонти для створення ліків та матеріалів. Їхні відкриття продовжуватимуть впливати на хімічну науку та промисловість, прокладаючи шлях до інноваційних рішень у майбутньому.