Таємнича смерть лаборантки в РФ: чума чи пневмонія? Влада приховує деталі

Історія почалася 29 вересня, коли 28-річну Дар'ю Шипілову, лаборантку Іркутського інституту, госпіталізували. Вже 2 жовтня вона померла, що стало початком ланцюга суперечливих подій. Спочатку місцеві чиновники та деякі ЗМІ відкрито говорили про можливий випадок чуми, що миттєво викликало паніку та негайні дії, спрямовані на запобігання поширенню інфекції.

3 жовтня чиновники Байкальська закликали мешканців не їхати до сусіднього Шелехова через повідомлення про чуму, проте цей допис згодом був видалений. Телеканал РЕН ТВ також прибрав п’ять повідомлень, у яких згадувалася чума, а голова Бурятії Алєксєй Циденов спочатку заявив про смерть жінки від цієї хвороби, але потім змінив формулювання на «можливо померла від чуми».

Ці швидкі зміни в офіційних заявах викликали здивування. На федеральному рівні в Росії ситуацію пояснили інакше, заявивши, що причиною стала пневмонія неясного походження. Росспоживнагляд повідомив, що додаткові аналізи не виявили мікроорганізмів, з якими Шипілова могла контактувати під час роботи, а офіційна комісія не виявила випадків поширення небезпечних мікроорганізмів.

Попри офіційну версію, незрозумілим залишається, чому російські органи охорони здоров’я застосовували правила для випадків чуми, якщо згодом заявили, що чуму та можливу лабораторну аварію виключили. Після смерті жінки понад 60 працівників інституту не випускали з будівлі, а близько 200 людей, які могли контактувати з померлою, взяли під нагляд лікарів або ізолювали. В Іркутській міській клінічній лікарні № 1 пацієнтам повідомили про можливі обмеження на строк до шести днів, що відповідає терміну спостереження при чумі.

Версії щодо обставин зараження також різняться. Видання «Люди Байкалу» писало, що 25 вересня Шипілова нібито розбила на роботі пробірку з бактерією Yersinia pestis, яка спричиняє чуму, хоча цю інформацію незалежно не підтвердили. Прокремлівський Telegram-канал Mash повідомив, що незадовго до смерті Шипілова їздила у відрядження до Бурятії, де є природні осередки чуми, проте голова республіки заявив, що жінка взагалі не приїжджала до Бурятії. Була також версія, що Шипілова нібито повернулася з Таїланду.

Колишні колеги Шипілової не погоджуються з версією про розбиту пробірку, зазначаючи, що в безпечній зоні скляні пробірки не використовували. За їхніми словами, працівники обов’язково мали носити захисне спорядження, а щеплення від чуми вимагали навіть від стажистів. Також залишається питання до часу, який минув між можливим контактом (25 вересня) і госпіталізацією (через чотири дні), оскільки інкубаційний період первинної легеневої чуми зазвичай становить від одного до трьох днів, хоча чотири дні ані підтверджують, ані виключають ймовірність зараження чумою.

Чума, яку спричиняє бактерія Yersinia pestis, є гострою інфекційною хворобою, що має три основні форми: бубонну, септичну та легеневу. Легенева форма становить найбільшу небезпеку, оскільки може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Останній офіційно зафіксований випадок чуми в Росії був у 2016 році на Алтаї, коли 10-річний хлопчик вижив завдяки своєчасному лікуванню. В Україні випадків чуми серед людей не фіксували понад сто років, і ризик наразі оцінюється як дуже низький.

Попри це, невідповідності між першими заявами та пізнішими поясненнями, про що пише Newsweek, дають підстави по-іншому подивитися на цю ситуацію. Навіть сам факт зміни версії ще не викликає підозр, адже в надзвичайних ситуаціях причини смерті та діагнози можуть змінюватися, але в цій історії залишається багато запитань без відповідей. Російська сторона не пояснила, чому згадку про чуму так швидко внесли до офіційних повідомлень і що саме стало причиною пневмонії.

Історія смерті Дар'ї Шипілової залишається оповитою таємницею та суперечностями, демонструючи непрозорість та плутанину в офіційних повідомленнях. Цей інцидент підкреслює важливість відкритості та послідовності у наданні інформації, особливо коли йдеться про загрози громадському здоров'ю, і залишає суспільство у пошуках правди.