Таємничі "погрози" США: чи зупинять вони удари по НПЗ Росії?

Історія почалася з того, що американські чиновники почали активно тиснути на Київ, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Це невдоволення переросло у відкриті погрози: за даними видання The Washington Post, США пригрозили позбавити Україну зброї та розвідданих, якщо атаки не припиняться.

Напруга досягла піку, коли американські розвідники попередили посольство України у Вашингтоні, що обмін інформацією буде зупинено негайно після нових ударів по енергетиці РФ. Це попередження було настільки масштабним, що, за словами одного зі співрозмовників, «дзвонили кожному, у кого було прізвище, що звучало по-українськи».

Одночасно з цими погрозами Україна зіткнулася з раптовими обмеженнями доступу до Starlink. Українські військові повідомляли про ліміт швидкості на терміналах Starlink, зокрема на військовому пакеті Starshield, до 160 км/год. Це викликало занепокоєння, що ці кроки можуть бути пов'язані з поточною політичною ситуацією, а не лише з технічними обмеженнями.

Ситуація загострилася, коли президент України Володимир Зеленський заявив, що два вечори поспіль Україна не отримувала попереджень від партнерів про російські балістичні удари по Києву, де основною ціллю була енергетична інфраструктура. Пізніше Повітряні сили ЗСУ уточнили, що попереджень не було лише під час першої хвилі атаки, але під час наступних трьох хвиль партнери передавали інформацію.

У цей же період Дональд Трамп заявив про енергетичне перемир’я між Росією та Україною, про яке, схоже, не знали ні в Києві, ні в Москві. Володимир Зеленський зазначив, що Україна готова підписати таку домовленість, але відповість, якщо Росія продовжить завдавати ударів. Натомість, Росія свідомо завдала ударів саме по об’єктах, які мало захищати оголошене Трампом перемир’я, що Зеленський назвав «показовою неповагою до Сполучених Штатів».

Наразі обмін розвідданими не був повністю припинений, але загроза залишається. В Кремлі заявили, що «рано робити висновки» щодо подальшої військової підтримки України, тоді як Європейський дипломат у Києві припустив, що можливі обидва сценарії: і тиск з боку Трампа, і спроба Києва вплинути на ситуацію, підкреслюючи можливі наслідки припинення обміну розвідданими.

Тиск Вашингтона на Київ стосовно ударів по російських НПЗ відбувається на тлі заяв президента США Дональда Трампа про енергетичне перемир'я. Ця ініціатива, оголошена Трампом, передбачала припинення атак на енергетичну інфраструктуру обома сторонами. Проте, реакція Росії на цю пропозицію була негативною, проявившись у масованих ударах по українських енергооб'єктах.

Важливо зазначити, що The Washington Post, видання, яке повідомило про ці події, є однією з найстаріших та найбільших газет Сполучених Штатів. З серпня 2013 року газета належить мільярдеру Джеффові Безосу і відома своїми репортажами на національні та міжнародні теми.

«Ми їм допомагаємо і ділимося розвідданими. Ми хочемо, щоб війна закінчилася», — заявив президент США Дональд Трамп журналістам у вівторок, коментуючи ситуацію.

«Попередження були настільки масовими, що дзвонили кожному, у кого було прізвище, що звучало по-українськи», — розповів співрозмовник видання, описуючи масштаби тиску з боку США.

«Удар був цілком свідомим і демонстративним за своїм масштабом – Росія ще ніколи не демонструвала такої показової неповаги до Сполучених Штатів», — підкреслив президент України Володимир Зеленський, оцінюючи російські атаки після оголошення Трампом перемир'я.

Подальший розвиток подій залежить від того, чи зможуть сторони знайти компроміс у питанні ударів по енергетичних об'єктах, і як це вплине на підтримку України з боку її ключових партнерів. Ситуація залишається напруженою, і її вирішення матиме довгострокові наслідки для регіональної та світової безпеки.