Україна разом із партнерами вибудовує нову систему протиракетної оборони — деталі проєкту Freyja

Україна виконала свою частину робіт у межах міжнародного проєкту зі створення антибалістичної системи Freyja (“Фрея”). Зараз над проєктом продовжують працювати країни-партнери, а Київ прагне якнайшвидше перейти до випробування першої системи, щоб розгорнути її проти балістичних загроз. Детальніше в темі розбирався телеканал FREEДОМ.

Зараз вся екосистема перебуває на стадії активної технічної інтеграції, а практичні випробування компонентів проводяться до двох разів на тиждень. Перше реальне випробування Freyja з перехопленням балістичної цілі заплановано на середину 2027 року. Загальноєвропейський антибалістичний проєкт об’єднує 10 держав. Ініціатива позиціюється як крок до посилення протиракетної оборони не лише України, але й усієї трансатлантичної зони загалом.

“Я розраховую, що ми разом із європейцями створимо нашу модель антибалістичної системи Freyja. І ми подолаємо цей технологічний бар’єр і розробимо власну протиракетну систему, яка має бути швидкою у виробництві, дешевшою. Ми поділимося нею з усіма нашими європейськими партнерами і не лише з тими, кому потрібен цей захист, потрібна відповідна безпека”, — зазначив президент України Володимир Зеленський.

Канада офіційно приєдналася до розробки спільної з Європою антибалістичної системи, ставши ключовим трансатлантичним партнером у межах нової оборонної ініціативи. Про це рішення Оттави було оголошено за підсумками стратегічних переговорів Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Канадська сторона інтегрує в екосистему свої передові технології, які доповнять українську протиракету FP-7.x і радарні комплекси європейських оборонних гігантів.

“Ми маємо це зробити спільно з Європою для того, щоб ні в кого не залишалося сумнівів. Канада приєднається до проєкту Freyja і внесе наші технології в цю найважливішу розробку. Постачання систем ППО та ПРО, які зараз гостро необхідні і виробництво яких буде розгорнуто безпосередньо в Україні та в Європі, стануть результатом справжньої співпраці. І ці терміни вимірюватимуться місяцями, а не десятиліттями”, — заявив Карні.

Проєкт Freyja побудований на основі української ракети-перехоплювача FP-7.x, розробленої компанією Fire Point. Вона призначена для перехоплення балістичних цілей зі швидкістю 1 500-2 000 м/с. Ключовою перевагою стане її висока економічність: вартість одного пуску оцінюється менш ніж в 1 млн доларів, що значно дешевше за західні аналоги на кшталт PAC-3 для систем Patriot (“Петріот”).

“У FP-7.x Freyja планується використовувати інфрачервону тепловізійну головку самонаведення німецької компанії Diehl. Відома продукція компанії — ракети IRIS-T — якраз і використовують саме такі головки самонаведення в однойменних ракетах “повітря-повітря”, які без змін застосовуються в зенітно-ракетних комплексах IRIS-T SLS, а також у потужніших зенітних ракетах комплексу IRIS-T SLM”, — пише Defense Express.

Робота над європейською протибалістичною системою Freyja може кардинально змінити перебіг війни та зміцнити обороноздатність Європи, вважає єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.

Для України антибалістична коаліція — спосіб створити незалежний від політичних коливань у США “протиракетний щит”, стати повноцінним гравцем на європейському ринку зброї. А створення конкурентоспроможної ракети FP-7.x Freyja виведе її оборонно-промисловий комплекс (ОПК) на світовий ринок. Країни Східної та Центральної Європи, які також перебувають у зоні балістичних загроз, зможуть закупати українські протиракети замість наддорогих американських аналогів.