Парадокс енергетики: чому за крок до зими Україна продавала електроенергію — дослідження

Згідно з даними трекеру Центру економічної стратегії (ЦЕС), оновленими 15 жовтня 2026 року, Україна втретє поспіль завершила місяць як нетто-експортер, що сталося вперше з вересня минулого року. Проте цей вересневий спокій є оманливим, адже тримався він на тимчасових чинниках і приховує глибокі системні проблеми, які вже даються взнаки.

Виник профіцит: чому Україна продає енергію, яка їй потрібна

Навіщо продавати електроенергію за кордон, якщо країна постійно перебуває під загрозою блекаутів?

Як зазначають економісти ЦЕС, стабільність в енергосистемі дозволила пройти вересень без загальнонаціональних відключень завдяки ідеальній погоді (попит на електрику був стриманий, а денні піки покривалися за допомогою сонячної генерації) і слабкому внутрішньому споживанню.

Наявність такого профіциту автоматично запустила складні внутрішні та зовнішні механізми балансування, які працювали за кількома правилами. Передусім, струм не можна просто відкласти на зиму чи накопичити, адже електроенергію неможливо законсервувати у великих обсягах. Рівновага в системі має підтримуватися щосекунди — скільки вироблено, стільки ж має бути миттєво спожито.

Саме через це виникли добові гойдалки "день проти вечора". Загальний вересневий профіцит не означав, що енергії вистачало цілодобово — він складався з постійних щоденних коливань. У денні години, коли активно працювали сонячні станції, а на вулиці було тепло, в системі утворювався надлишок, який вигідно продавали за кордон. Увечері ж сонце сідало, а люди масово поверталися додому та вмикали побутові прилади. У ці години виникав дефіцит, і Україна вже сама купувала імпорт у сусідів.

І це ще не все. Велику роль також відігравали економічна логіка та міжнародні контракти. Адже продаж надлишків електрики вдень забезпечував країні валютні надходження, які критично необхідні для відновлення пошкоджених обстрілами електростанцій. Ба більше, Україна виконує чіткі договірні зобов’язання перед сусідами. Зокрема, йдеться про Молдову, чию енергобезпеку наша держава частково підтримує відповідно до раніше укладених міжнародних угод.

Тож, зідно з цифрами ЦЕС, географія комерційних потоків вересня демонструє чіткі зміни. Порівняно з серпнем український експорт зріс майже в 1,5 раза — з 333 до 474 ГВт·год. Водночас, за підрахунками експертів, імпорт скоротився понад удвічі — зі 180 до 76 ГВт·год, що є найнижчим рівнем з листопада 2023 року. А головними напрямками для продажу електрики стали Угорщина, Молдова та Румунія. Водночас найбільші обсяги імпорту Україна забезпечувала з Угорщини та Польщі. У підсумку загальний вересневий баланс склався на користь України: 474 ГВт·год експорту проти 76 ГВт·год імпорту.

Все це пояснює, чому вдалося уникнути відключень у вересні.

Ілюзія безпеки швидко закінчилася

Уже в жовтні ситуація почала стрімко розвертатися. Ознаки нових ударів по інфраструктурі на межі вересня-жовтня доводять, що ворог накопичував сили для зимового тиску.

"Водночас, попри аварійні відключення електроенергії у низці міст та областей, у першій половині жовтня Україна залишалася нетто-експортером електроенергії — на відміну від аналогічного періоду торік. Ймовірно, що з похолоданням і активізацією російських ударів по енергетичному сектору імпорт електроенергії зросте і перевищить експорт", — зазначають аналітики.

Важливо Без світла та потягів: у Києву зупинилось метро після атаки РФ, — соцмережі (відео)

З цього випливають три чіткі висновки про те, що відбувається з енергетикою прямо зараз.

Експорт закінчився — починається імпорт

З похолоданням побутовий попит у вечірні години стрімко зростає, а сонячні станції вже не можуть його покрити. Протягом усієї зими Україна буде нетто-імпортером. Головне завдання енергетиків зараз — максимально використовувати доступний технічний ліміт імпорту з ЄС, щоб перекривати дефіцит у пікові години.

Проблема не в генерації, а в "дротах"

Жовтневі аварійні відключення у низці областей на тлі формального експортного профіциту довели: можна мати достатньо електроенергії в системі, але якщо ракета пошкодила вузлову підстанцію, споживачі залишаться без світла. Тому зараз акцент зміщується на фізичний захист (бетонні укриття, габіони) магістральних та розподільчих мереж.

Перехід на розподілену генерацію та готовність споживачів

Оскільки великі енергооб'єкти залишаються цілями для ударів, місцева влада та бізнес мають терміново розгортати розподілену генерацію: газопоршневі та газотурбінні установки, які важче знищити однією ракетою.

Важливо Енергетики оновили графіки відключення: коли не буде світла у Києві та області

Як Фокус писав раніше, на чотирьох підстанціях, які забезпечують Київ електроенергією, стан захисту за останній тиждень виявився незадовільним. Про це повідомив народний депутат Сергій Нагорняк.Ці підстанції, за його словами, відповідають за розподіл і передачу електроенергії до столиці, а також за транзит до східних та центральних областей.

Також вже йшлося про попередження щодонадзвичайної ситуації. Це пов'язано з відключеннями не лише світла, а й тепла, води, транспорту, каналізації та іншими збоями інфраструктури.