Корецький: уряд відмовляється від бронювання 100% працівників

Уряд відмовляється від безумовного бронювання 100% працівників, зокрема в оборонній промисловості та енергетиці. Раніше народний депутат України Ярослав Железняк повідомив, що в оновленому проєкті постанови ліміт для цих галузей можуть підвищити до 95% замість пропонованих 85%. Повну броню зможуть мати підприємства, які добровільно відправлятимуть частину працівників на службу. Умови такого механізму уряд хоче затвердити до 1 грудня, повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.

Уряд відокремлює критичність підприємства від його економічних показників. Критичними мають бути сфери, які справді працюють на оборону й економіку: оборонна промисловість, енергетика, зв'язок, логістика, житлово-комунальне господарство та інші. Для них нічого не зміниться, проте галузеві та регіональні критерії критичності оновлять і перевірятимуть на зловживання.

Максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики й оборонної промисловості, більше не становитиме 100%. «Безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом», — пояснив прем'єр. Однак роботу виробників озброєння та підприємств, які забезпечують критичну інфраструктуру, не послабять: якщо для безперебійної роботи потрібно забронювати більше, підприємство зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру.

Окремо уряд готує механізм повного бронювання для підприємств, які виконуватимуть мобілізаційне зобов'язання. Підприємство зможе бронювати всіх працівників, якщо регулярно й добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Людина має знати, куди йде і на який термін, а робоче місце й зарплата за нею зберігаються. Умови опрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом, а затвердити механізм уряд прагне до 1 грудня. Це має переконати військових на фронті, що ротація можлива й на їхнє місце прийдуть інші, а тих, хто йде служити, — що вони йдуть на чітко визначений термін.

Кінцева мета — щоб ніхто нікого не шукав на вулицях, а кожен знав свої права й обов'язки.

Прем'єр не навів текст змін до порядку бронювання, який нині регулює постанова Кабінету Міністрів № 76 від 27 січня 2023 року, і не назвав дату, з якої вони почнуть діяти. Не уточнив він і те, скільки працівників має залучати до служби підприємство та як рахуватимуть таке зобов'язання.

Ці рішення не означають посилення мобілізації вже завтра, наголосив він: вони потрібні насамперед, щоб навести лад у бронюванні й викорінити зловживання. Проте держава й суспільство мають бути готові до будь-якого розвитку подій, зокрема до посилення мобілізації в Росії. «Ми ведемо війну за виживання держави і наших людей. Ці рішення непрості, але їх потрібно ухвалювати», — додав він.

Про те, що Кабмін цього тижня фіналізує зміни, він говорив ще 19 жовтня: кількість бронювань зростає надто швидко, а правки спрямовані проти зловживань і не торкнуться справді критичних підприємств. Перед тим, 16 жовтня, він запевнив, що радикальних потрясінь для підприємств оборонного й енергетичного комплексів не буде, а остаточні рішення ще не набули чинності.

Раніше проєкт змін, який уряд розглядав 13 жовтня, передбачав знизити максимальний ліміт бронювання для оборонної промисловості й енергетики зі 100% до 85%, а для теплопостачальників і водоканалів з 75% до 60%.

Також планували створити Координаційний центр із 17 людей, серед яких представники Служби безпеки України, розвідувальних органів і Національної поліції. Без його рекомендації підприємство не могло б отримати статус критично важливого. Проти виступили аналітичні центри, які вважають, що новий орган створює бар'єри, а також 63 народні депутати, які зареєстрували постанови про скасування рішення.