Відносини між Україною та США стають дедалі напруженішими. Водночас адміністрація американського президента Дональда Трампа намагається активізувати переговори щодо мирної угоди між Україною та РФ, пише The Economist.
За словами співрозмовника видання в уряді США, Трамп своїми останніми кроками не намагається змусити Україну капітулювати, а є жертвою “успішної інформаційної операції” РФ. Очільник Білого дому стурбований несприятливими для нього та республіканців результатами соціологічних опитувань напередодні проміжних виборів, які можуть змінити баланс сил у Конгресі США.
Посланці Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — помилково вважають мотиви російського диктатора Владіміра Путіна економічними й територіальними, а не націоналістичними. Саме це робить Віткоффа та Кушнера вразливими для російських маніпуляцій.
Тиск з боку Вашингтона збігається зі спробами якнайшвидше відродити переговори про незбалансовану мирну угоду. Українські посадовці не мають повної інформації про останні пропозиції, але загальна схема їм добре знайома, зазначає видання:
-
створення демілітаризованої зони на Донбасі;
-
економічна частина пропозицій передбачає можливість для Росії укладати бізнес-угоди з американськими компаніями, а також послаблення санкцій та нормалізацію політичних відносин із Москвою;
-
Україна може отримати інвестиційний пакет і членство в ЄС в обмін на відмову від вступу до НАТО;
-
пропозиції також передбачають можливість відновлення постачання російського газу до Європи та роботи “Північного потоку”.
Тим часом Росія не демонструє схильності до миру, продовжуючи обстріли енергетичних об'єктів України напередодні зими. Москва, найімовірніше, спробує затягувати процес, розраховуючи отримати поступки, зокрема скасування санкцій.
Один з українських чиновників висловив побоювання, що для окремих учасників переговорів економічні інтереси можуть бути важливішими за досягнення стійкого миру. Українські перемовники побоюються, що посланці Трампа укладуть вигідні угоди з РФ ще до того, як будуть визначені прийнятні для України умови завершення війни та гарантії безпеки.
"З їхнього погляду, навіщо чекати та втрачати час? Час — це гроші", — зазначив український чиновник.
Рішення Вашингтона обмежити роботу Starlink могло здатися дипломатичним попередженням, однак Україна відчула наслідки на полі бою. Водночас ніхто в адміністрації Трампа не поспішає визнавати, що ухвалив це рішення. Однак для Путіна це стало кульмінацією вдалих двох тижнів: Трамп уклав дизельну угоду з РФ, а також відтермінував запровадження нових санкцій проти Росії за законом Грема.
Заяви Зеленського, який критикував президента США за “слабкі рішення”, ймовірно, ґрунтувалися на припущенні, що потенційна поразка республіканців на проміжних виборах послабить позиції Трампа. Однак таке припущення може бути помилковим. Чим активніше демократи проводитимуть розслідування проти Трампа, якщо відвоюють контроль над Конгресом, тим агресивніше він може поводитися, а це не сприятиме інтересам України, сказав виданню один із конгресменів.
Оглядач Девід Ігнатіус у статті для WP писав, що Путін демонструє відкритість до діалогу, але не йде на поступки. Попри підбадьорливі заяви після зустрічі Віткоффа з Путіним у Санкт-Петербурзі, є побоювання, що російський диктатор може просто тягти час, натякаючи на поступки, на які він насправді не готовий піти.
Видання Wall Street Journal повідомляло, що Путін запропонувавпровести зустріч за участю президента США та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, щоб обговорити Україну та домогтися угоди про завершення війни на умовах, вигідних для Москви. Редакційна колегія WSJпопереджала про ризики нового глобального тріумвірату Трампа, Сі та Путіна. Будь-яка зустріч цих трьох лідерів, на якій вони намагатимуться диктувати долю України, стане помилкою та може створити передумови для масштабнішого конфлікту.
