Україна без НАТО, РФ — з послабленням санкцій: подробиці мирного плану США

Водночас між Вашингтоном і Києвом зростає напруга через обмеження Starlink та тиск щодо енергетичного перемир’я, пише The Economist.

Про що пише The Economist:

• Що пропонують Україні в обмін на відмову від НАТО
• Які поступки може отримати Росія
• Чому українські дрони втратили зв'язок із Starlink

Новий мирний план США щодо припинення війни в Україні передбачає відмову Києва від вступу до НАТО, створення демілітаризованої зони на Донбасі та послаблення санкцій проти Росії. Натомість Україні пропонують інвестиційний пакет і членство в Європейському Союзі, повідомляє The Economist.

Пропозиції з’явилися після візиту спецпосланця США Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга 21 жовтня, де він зустрівся з Володимиром Путіним. Окрім пом’якшення санкцій, Москві пропонують відновлення ділових зв’язків зі Сполученими Штатами. Серед можливих поступок Кремлю видання також називає повернення російського газу на європейський ринок і відновлення роботи газопроводу "Північний потік".

Журналісти звертають увагу, що Вашингтон не може ухвалювати такі рішення за Європу. Крім того, відновлення поставок газу суперечило б чинному законодавству ЄС. Українські переговірники, у свою чергу, побоюються, що США укладатимуть вигідні для себе домовленості з Росією ще до закінчення війни.

Starlink обмежив українські дрони

Минулого тижня українські безпілотники зіткнулися з обмеженнями супутникового зв’язку Starlink, що належить компанії Ілона Маска. Обмеження запровадили для апаратів, які рухалися зі швидкістю понад 160 км/год. Під час одного з вильотів підрозділ втратив дрони загальною вартістю близько 1 млн доларів (приблизно 43 млн грн).

За даними на 22 жовтня, українські командири повідомляли, що зв’язок відновили без обмежень швидкості. Жоден представник адміністрації Дональда Трампа не взяв на себе відповідальність за початкове рішення. За наявною інформацією, Маск міг прагнути покарати Україну за удари по російських нафтопереробних заводах.

Тиск щодо енергетичного перемир’я

Як пише The Economist, 9 жовтня Трамп оголосив про угоду щодо закупівлі російського дизельного палива. Згодом американська сторона почала вимагати енергетичного перемир’я. Воно передбачало припинення українських ударів по російських НПЗ, але не зупиняло російські атаки на українські електростанції.

Водночас повідомлення про обмеження обміну розвідданими між США та Україною виявилися неправдивими. Відсутність попереджень від американських супутників про запуски російських балістичних ракет могла бути пов’язана з російськими перешкодами та поганою погодою.

19 жовтня Володимир Зеленський провів розмову з держсекретарем США Марко Рубіо. На думку видання, більш активна участь Рубіо в українському питанні може свідчити про спробу прихильників жорсткої політики щодо Росії посилити вплив в адміністрації Трампа. Втім, The Economist вважає, що напруга між Вашингтоном і Києвом уже зросла, а Москва може затягувати мирні переговори, паралельно домагаючись послаблення санкцій.

Мирні переговори - новини

Як писав Главред, 20 жовтня в Осло відбулися переговори щодо врегулювання російсько-української війни. Україна та її партнери обговорили гарантії безпеки, територіальні питання, санкції проти Росії та план відновлення країни після війни. Детальніше читайте в матеріалі: Переговори Зеленського та Віткоффа завершилися: який план миру передадуть Путіну.

21 жовтня спецпосланець США Стів Віткофф прибув до Росії, щоб представити Кремлю оновлену пропозицію щодо завершення війни.

Президент України Володимир Зеленський допускає замороження нинішньої лінії фронту заради припинення вогню, але відкидає передачу окупованих територій Росії. Він також закликав США не скасовувати санкції проти Москви та надати Україні більше ракет для протиповітряної оборони.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Україна та країна-агресор Росія погодилися на переговори про припинення війни. Водночас він визнав, що досягнення мирної угоди залишається складним завданням.

В ISW назвали мету Кремля в переговорах

Кремль використовує переговори зі США не для завершення війни проти України, а для того, щобдомогтися економічних поступок, які дозволять Москві й надалі фінансувати бойові дії. До такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни після зустрічі кремлівського диктатора Володимира Путіна зі спецпредставником США на Близькому Сході Стівом Віткоффом, що відбулася 21 жовтня.

Російські чиновники намагаються подати цю зустріч як доказ готовності Москви до змістовного діалогу. Водночас вони паралельно домагаються від Вашингтона поступок, які забезпечили б подальше фінансування армії.

Робота з американською адміністрацією ведеться вже давно. Джерело, наближене до МЗС Росії, 22 жовтня розповіло "Верстці", що Кремль понад півтора року намагається схилити команду Трампа на свій бік. У нинішньому раунді контактів Москва наполягає на нібито безвихідному становищі України.

"Це нагадує колишню тактику Кремля, коли він намагався переконати Сполучені Штати та Захід загалом у неминучому краху української оборони, підштовхуючи Україну до превентивної капітуляції", - зазначають аналітики.