Мобілізація в Україні та блокування рахунків: як по-новому хочуть покарати ухилянтів

В Україні триває мобілізація, і у найближчій перспективі процес призову може зазнати чергових змін.

Так, днями прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що «Міністерство оборони посилює відповідальність за ухилення від служби. Правила мають бути однакові для всіх». Крім того, за його словами, в Україні зникла би потреба шукати людей на вулицях, якщо запровадити прогнозовану планову мобілізацію працівників підприємств. Не виключається, що напрацювання у цьому питанні можуть бути презентовані протягом найближчих тижнів, до 1 грудня.

Своєю чергою, питання посилення відповідальності щодо порушників мобілізаційного законодавства, як виявилось, знову може бути підняте найближчим часом.

«По-перше, ні Кабінет міністрів, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією України повноваженнями щодо посилення відповідальності чи застосування якихось негативних аспектів до тих, хто ухиляється від військової служби. Може йтись виключно про направлення відповідних пропозицій до Верховної Ради, яка є суб’єктом законодавчої ініціативи. Ми від них очікуємо таких пропозицій. Я думаю, що найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, ми заслухаємо представників Міністерства оборони і тоді зможемо про це щось повідомити. Зараз немає жодної інформації, крім тієї, що вони готують пропозиції для того. Щоб парламент їх підтримав», — повідомив у коментарі для ТСН.ua представник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Водночас декілька інших парламентарів, які також часто коментують зміни у мобілізаційному законодавстві, цього разу нам повідомили, що не виключено, що буде посилено обмеження, пов’язані з банківськими рахунками.

«Я не виключаю, що цього разу знову може йтись про арешт банківських рахунків. Рахунків тих, хто скоїв СЗЧ та не повернувся до служби, а також може йтись про арешт рахунків тих, хто ухиляється від військової служби. З подальшим арештом майна. Серед пропозицій може бути і позбавлення права керувати транспортом», — повідомив нам один з народних депутатів.

Та уточнив: «Чи буде Верховна Рада підтримувати можливу норму про майно — я думаю, що ні. Разом з тим, є підстави вважати, що розшук СЗЧшників буде покладено не тільки на ДБР, але і на поліцію. Тобто передбачається розширення повноважень. Знаю. Що про такі вимоги час від часу кажуть діючі військові. Тобто, коли Міноборони буде вносити свої пропозиції, то буде посилатись на висновки ЗСУ».

Крім того, в юридичних спільнотах у Мережі не виключають того, що обмеження можуть стосуватись видачі паспортів, видачі дозволів на користування зброєю та користування послугами ЦНАП. Наприклад, про обмеження у питанні надання послуг ЦНАПами порушникам нещодавно висловлювався нардеп Олександр Федієнко.

Типові порушення правил військового обліку

• неявка за викликом до ТЦК, зокрема за повісткою для уточнення даних;

• ухилення від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або мобілізаційних заходів;

• несвоєчасне подання до ТЦК відомостей про зміну місця проживання, роботи, посади, освіти чи сімейного стану;

• порушення порядку проходження навчальних зборів або занять;

• невиконання обов’язків роботодавцем щодо ведення військового обліку працівників і своєчасного подання звітності;

• ненадання під час мобілізації необхідних документів, будівель, транспортних засобів або іншого майна;

• неоформлення військово-облікових документів.

Відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства

Порушення військовозобов’язаними правил військового обліку тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме отримання штрафів.

Штрафи за неявку до ТЦК, несвоєчасне оновлення облікових даних, втрату чи псування військово-облікових документів становлять від 17 до 25,5 тисячі гривень під час воєнного стану.

За повторне порушення протягом року штрафи можуть сягати від 25,5 до 34 тисяч гривень.

Адвокати зауважують, що ухилення від мобілізації (наприклад, неявка після отримання бойової повістки) є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 336 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.