Мости під загрозою обвалу: як один удар оголив вразливість транспортної системи Києва

У Києві цієї ночі, 27 жовтня, знову було здійснено атаку на Південний міст. У Київській міській державній адміністрації (КМДА) також повідомили, що через наслідки нічного нападу рух поїздів через Південний міст тимчасово призупинено. Також закрито й автомобільний рух — весь транспорт скерували в об’їзд.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що наразі співробітники метрополітену оглядають місце удару з боку РФ та встановлюють масштаби пошкоджень. Особливо постраждала "зелена" лінія метро, і рух поїздів між станціями "Осокорки" та "Червоний хутір" не було призупинено.

"На "зеленій" лінії метрополітену виникла серйозна проблема. Це пов’язано з перекриттям Південного мосту. Зараз його обстежують, і найближчим часом ми зможемо точніше сказати, як довго буде перекрито рух транспорту та метро через Південний міст. Наразі запущено додаткові автобуси для сполучення лівого та правого берегів", — сказав мер.

Але якщо автотранспорт можна об’їхати, то з метрополітеном виникають великі проблеми, підкреслює Фокусу транспортний експерт Станіслав Гвоздиков. За його словами, повноцінної заміни пропускної спроможності метрополітену не існує. Навіть якщо збільшити кількість наземного транспорту, він не зможе повністю компенсувати обсяги перевезень метро.

"Закриття мосту стане серйозною проблемою для міської мобільності. Міська влада вже розробляє резервні маршрути та альтернативні варіанти переправи, але цього замало. Час у дорозі може збільшитися вдвічі, а на дорогах утворюватимуться серйозні затори. Можливо, доведеться вводити обмеження руху та коригувати транспортні маршрути, щоб люди могли добиратися на роботу та переміщатися між правим і лівим берегами", — підкреслює експерт.

При цьому, на думку Гвоздікова, без масштабного будівництва нових переправ або тунелів під Дніпром вирішити цю проблему буде складно.

Що стосується решти мостів, експерт вважає, що вони витримають навантаження. Однак їхній фактичний стан можна оцінити лише на підставі технічних обстежень.

Поки не пізно, потрібно зміцнювати прольоти мостів

А ось експерт у галузі експлуатації мостів Олександр Мироненко вважає, що саме зараз, заради збереження столичних мостів, потрібно терміново вживати невідкладних заходів — зміцнювати конструкції. Адже від ударів по них ракет і дронів вони можуть бути пошкоджені або навіть зруйновані, тоді буде ще гірше, оскільки, наприклад, відновлення зруйнованого прольоту рівноцінне будівництву нового мосту. І за коштами, і за термінами. Вже очевидно, що Південний міст надовго зупинився.

"Пошкоджений міст спочатку необхідно ретельно обстежити. Одного візуального огляду недостатньо: фахівці повинні перевірити стан бетону, металевих несучих балок, опорних частин, з’єднань і вант, а також визначити, чи витримують конструкції розрахункові навантаження. Особливо важливо оцінити наслідки вибухової хвилі та можливі приховані пошкодження. Навіть приблизно складно сказати, скільки часу може зайняти дослідження та відновлення Південного мосту", — зазначає у коментарі Фокусу експерт.

Одна справа, якщо пошкоджено проїжджу частину мосту, інша справа, якщо серйозно зруйновано проліт мосту. А прольоти наших мостів становлять від 300 метрів до 1 км. Відновлювати їх — це те саме, що будувати новий міст. Тому, на думку експерта, раціональніше їх укріпити — це дешевше й займає менше часу. Хоча займатися цим потрібно було ще вчора. Один із можливих способів укріплення — встановлення тимчасових додаткових опор під прольотами мосту за допомогою понтонів.

І технологія досить проста: спочатку плавучі секції з’єднують між собою, утворюючи платформу необхідного розміру. На понтонах встановлюють спеціальні решітчасті металеві конструкції, здатні витримувати значні навантаження. Потім понтони за допомогою катерів підводять до потрібного місця й встановлюють під прольотами мосту, розповідає Мироненко. За рахунок збільшення плавучості платформа піднімається й притискає металеві опори до прольоту.

Ці конструкції, за словами експерта, беруть на себе частину ваги мостового прольоту, зменшуючи навантаження на існуючі опори та несучі елементи. Таким чином створюється додаткова підтримка, яка може допомогти запобігти обваленню у разі локальних пошкоджень. Подібна технологія застосовується в мостобудуванні, зокрема під час реконструкції та заміни прогонових конструкцій.

"Головне завдання укріплення — не допустити обвалення основного прольоту. Якщо він обвалиться, для відновлення може знадобитися демонтаж зруйнованих конструкцій, будівництво нових опор, виготовлення та монтаж нових металевих елементів. Це складна й дорога робота, яка може зайняти кілька років", — підкреслює співрозмовник.

Тобто додаткові опори на понтонах дають змогу розвантажити існуючі опори мосту. Навіть у разі пошкодження прольоту вони підтримуватимуть конструкцію та зменшуватимуть ризик обвалення. При цьому рух по мосту можна буде зберегти, якщо технічне обстеження та розрахунки підтвердять його безпеку.

"Втомлені" київські мости потрібно обстежити, а переправа й тунель — це не вихід

Хоча встановлення тимчасових опор не гарантує стовідсоткового збереження мосту в разі будь-якого удару чи пошкодження, оскільки все залежить від характеру руйнувань, стану конструкцій та величини навантажень.

Наприклад, якщо взяти міст Патона, який було визнано аварійним понад 10 років тому, але на який зараз припадає додаткове навантаження через пошкодження Південного мосту. Він і досі потребує особливої уваги. Необхідно регулярно обстежувати його металеві конструкції, перевіряти наявність корозії, втому металу, стан несучих елементів, з’єднань і поперечних зв’язків.

"Якщо метал втрачає частину перерізу через корозію, його здатність витримувати навантаження знижується. Для захисту конструкцій важливо своєчасно відновлювати антикорозійне покриття та гідроізоляцію, запобігаючи проникненню вологи до металевих елементів. Інакше він "втомиться", як казав наш мер", — підкреслює експерт.

А ось встановлювати понтонну переправу або ж терміново рити тунель під Дніпром з правого на лівий берег — це не вихід, зазначає Мироненко.

"Понтонна переправа — це тимчасовий плавучий міст, і використовувати її на постійній основі замість капітального мосту складно: вона має обмежену пропускну здатність, а за умов інтенсивного руху виникають додаткові ризики. Така переправа може підійти для тимчасового вирішення транспортних завдань, але не стане повноцінною заміною міському мосту", — підкреслює експерт.

Що стосується будівництва тунелю під Дніпром, то це технічно можливо, але надзвичайно дорого і складно. Необхідно враховувати геологічні умови, глибину залягання тунелю, особливості ґрунтів та водонасиченість, а також проектувати надійні конструкції та системи захисту від затоплення. Крім того, знадобляться масштабні інженерні розрахунки та значні фінансові вкладення. Тому перед ухваленням рішення потрібно порівняти вартість і терміни будівництва тунелю з ремонтом існуючих мостів, їхнім зміцненням або зведенням нових.

Нагадаємо, раніше РФ уже намагалася атакувати Південний міст у Києві. Один із таких випадків стався 2 жовтня: споруду на короткий час закрили для транспорту, але після огляду фахівцями рух було відновлено.

Як розповів Фокусу народний депутат Володимир Крейденко, на випадок руйнування мостів через Дніпро Київ планує створити резервні переправи, однак повністю замінити існуючі мости вони не зможуть. Підготовчі роботи вже розпочалися, а реалізація проєкту може зайняти 3–4 місяці.