«Лист, який не закінчується»: повний текст радіодиктанту 2026 року

«Суспільне Культура» опублікувало текст Радіодиктанту національної єдності 2026 року, щоб учасники могли звірити написане з оригіналом. Твір під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь, а вперше читали його дуетом — учитель української мови Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва.

Раніше опублікували десять найпідступніших слів і правописних конструкцій цьогорічного радіодиктанту, в яких учасники найчастіше могли припуститися орфографічних помилок. Результати оголосять після того, як комісія опрацює всі надіслані роботи. 

Лист, який не закінчується

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости... Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Минулого року авторкою радіодиктанту під назвою «Треба жити!» стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а в прямому ефірі його зачитала акторка Наталія Сумська. Торішній текст вирізнявся насиченістю рідковживаними словами, діалектизмами та складними орфограмами — зокрема викликом для учасників стали «між’яр’я»,«не впівсили», «допіру», «кияхи» та «сукні з лелітками».