Війна коштує супермаркетам мільярди: хто з гігантів повернувся до прибутку

Росія цілеспрямовано б'є по продуктових артеріях України: складах, логістичних центрах і самих супермаркетах. Унаслідок обстрілів знищено понад 1,05 млн кв. м складських приміщень, з яких лише за літо виведено з ладу близько 30% найкращих складів класу А - це приблизно 400-500 тис. кв. м, заповнених товарами «під зав'язку». Такі цифри наводить директорка компанії UTG Євгенія Локтіонова, яка оцінює майнові втрати українського бізнесу від пошкодження інфраструктури у понад 127 млрд грн.

Проте системного дефіциту продуктів вдається уникати. Найбільші мережі перебудували ланцюги постачання і попри мільярдні збитки утримують стабільність продовольчого ринку. Як саме три гіганти пережили шок війни і скільки грошей їм це коштувало - розбирав «Комерсант Український» на основі даних Opendatabot.

АТБ втратив найбільше

Наймасштабніших інфраструктурних втрат зазнала найбільша продовольча мережа країни «АТБ-Маркет». Від початку повномасштабного вторгнення компанія втратила понад 110 000 кв. м власних складів - це більше половини всіх її логістичних потужностей. Сукупні збитки сягають 15 млрд грн.

У червні ворожий дрон повністю знищив один із найсучасніших мультитемпературних розподільчих центрів мережі у Дніпрі площею 37 500 кв. м, який забезпечував постачання понад 300 магазинів. Нові атаки наприкінці літа та восени завдали чергових мільярдних збитків складам у Броварському районі на Київщині.

Фінансові показники чітко відбили цей удар. За підсумками 2023 року АТБ зафіксував чистий збиток у -450,3 млн грн. Лише швидка переорієнтація ланцюжків постачання і гнучкість команди під керівництвом Наталії Шаповалової повернули бізнес до прибутковості: у 2024 році чистий прибуток склав 3,09 млрд грн при доході понад 208,9 млрд грн. А у 2025-му дохід зріс ще на 18,4% і перевищив 247,3 млрд грн, чистий прибуток досяг 3,42 млрд грн.

Сільпо і Novus теж вийшли в плюс

Група Fozzy, яка керує мережею «Сільпо», регулярно стає мішенню для ракетних і дронових атак по централізованих розподільчих центрах. Через знищення автоматизованих хабів компанія стикалася з тимчасовими розривами в доставці, що впливало на наявність окремих товарів у сотнях супермаркетів.

Після стабільного 2022 року з прибутком у 20 млн грн, наступні два роки стали випробуванням: у 2023-му компанія зафіксувала чистий збиток майже 13,9 млн грн. Однак у 2025 році Fozzy Group вийшла у прибуток (1,19 млн грн), а за два квартали 2026 року її дохід сягнув понад 812 млн грн.

Міжнародна мережа Novus під керівництвом Марка Петкевича зазнала важкого удару ще на старті війни: у 2022 році чистий збиток досяг -2,51 млрд грн при доході 16 млрд грн, а 2023-й компанія закрила зі збитком у -310,6 млн грн. З 2024 року ситуація розвернулася: мережа вийшла у прибуток у 555,2 млн грн, у 2025-му закріпила результат на рівні 565,3 млн грн при зростанні доходу до майже 34,7 млрд грн. За перші два квартали 2026 року дохід Novus уже перевищив 19,6 млрд грн.

Чому продуктів не бракує

Експерти пояснюють, що знищення одного великого розподільчого центру ставить під загрозу постачання майже 300-400 магазинів одночасно. Аби цього уникнути, ритейлери переходять на децентралізацію логістики: відмовляються від гігантських моно-складів на користь кількох менших і розосереджених локацій, підключають прямі поставки від виробників в обхід зруйнованих центрів, а магазини масово оснащують генераторами та Starlink, щоб безперебійно працювати навіть під час блекаутів.