Хронічний стрес ламає психіку українців: що відбувається з дітьми та батьками

Постійні обстріли, тривоги, навчання в укриттях та очікування небезпеки перетворилися для українців на звичний фон. Але саме ця звичність, за словами фахівців, і є найтривожнішим сигналом. Лікар-психіатр, психотерапевт і керівник напрямку ментального здоров'я центру Unbroken у Львові Олег Березюк у розмові з Радіо Свобода пояснив, як безперервний стрес змінює психіку і дітей, і дорослих.

За опитуванням дослідницької компанії Gradus, на п'ятому році повномасштабного вторгнення 87% українців перебувають у стані стресу, а 54% називають втому своїм головним емоційним станом. Тобто небезпека перестала бути поодиноким епізодом після якого людина відновлюється, а стала безперервним тлом.

Чому виснаження небезпечніше за гострий стрес

Березюк пояснює різницю між двома типами стресу. Гострий стрес людина переживає, робить висновки і йде далі. А хронічний стрес триває безкінечно і непередбачувано, тому виснажує ресурси мозку значно сильніше. Протягом кількох років організм живе на високих рівнях кортизолу - гормону хронічного стресу.

За словами психіатра, кортизол руйнує певну кількість нервових зв'язків і нейронів, через що знижується концентрація, погіршується пам'ять, порушується сон і виникають соматичні проблеми. Це, як підкреслює фахівець, теж зброя ворога: людина, що робить помилки через виснаження, знижує якість власного життя та виживання.

Ще один тривожний наслідок - демонстративна резилієнтність, коли людина каже «я стійкий, переживу, якщо ракета впаде за кількасот метрів». На початку війни це було ознакою сили, а тепер, за словами Березюка, свідчить про хронічний стрес і недбалість про власну безпеку.

Що відбувається з психікою дітей

Найбільше фахівця турбують діти. Причина в тому, що префронтальна кора у дитини ще не розвинена, тож вона не може регулювати свої емоції так, як дорослий. Діти дуже переживають емоційно і дисоціативно. Тривоги, обстріли, навчання в укритті, перерваний денний сон у садочку - усе це впливає на малечу різного віку.

«По завершенні війни зможемо побачити, як багато дітей має психологічні, а, можливо, психіатричні розлади», - попереджає психіатр. Окремо він наголошує на комплексному ПТСР - реакції на пролонгований важкий стрес, а також на дронофобії та страху перед балістичною ракетою, очікування якої саме по собі є важким стресовим фактором.

Як батькам втримати рівновагу

Для батьків ситуація ускладнюється тим, що стрес про дітей накладається на власний. Березюк радить спиратися на знання і передбачуваність: коли лунає тривога, важливо мати якісні інформаційні інструменти і розуміти, куди насувається небезпека.

Передбачуваність, за його словами, робить людей стійкішими і раціональнішими, тренуючи префронтальну кору, яка контролює тривогу. Також фахівець застерігає від показної безпечності як на вулиці під час тривоги, так і вдома з дітьми, нагадуючи: на першому місці має бути поведінка, що підвищує ступінь виживання.