Нова «автомийка» для бійців: Як Україна бореться з інфекціями після поранень

Проблема інфекцій загострилася через зміну характеру бойових дій та масове застосування дронів, що призводить до затягування евакуації на дні, тижні, а іноді й місяці. За цей час бактерії проникають глибоко в тканини та кістки, утворюючи біоплівки, які захищають їх від антибіотиків і ускладнюють лікування. За оцінками, з такими ускладненнями стикаються 30-40% військових, доставлених до медичних закладів.

Ініціативу зі знезараження запропонувала Гейлі Юрен, клінічна фармакологиня та фахівчиня з медицини катастроф, яка працює в Україні. Вона помітила, що ситуація з поширенням стійких до антибіотиків бактерій має схожість із наслідками біологічної атаки. Це наштовхнуло її на думку адаптувати існуючі протоколи лікарень для таких випадків до умов війни.

Проєкт стартував у вересні поблизу однієї з лікарень у центральній частині країни. Перед госпіталізацією поранених доправляють до спеціальної зони, де знімають забруднений одяг та пов'язки, видаляють внутрішньовенні катетери, а шкіру та рани очищують теплою водою й антисептичними засобами. Лише після цього військових переміщують до стерильної зони.

Підготовка до експерименту тривала в червні у Польщі, де протягом чотирьох днів українські медики разом із представниками сил спеціальних операцій США, Польщі та Бельгії відпрацьовували процедуру. Це відбувалося у спеціальному приміщенні, яке учасники назвали «автомийкою».

Приблизно через місяць після офіційного запуску програми, медики вже обробили близько 150 поранених у спеціальному наметі на сході України. Перші результати досліджень ефективності процедури, за словами Юрен, є обнадійливими, хоча отримання лабораторних даних іноді затягується.

Після отримання перших результатів дослідники планують облаштувати пункти знезараження ще біля двох лікарень. У перспективі фахівці прагнуть перенести профілактику інфекцій на якомога ранніший етап — безпосередньо після поранення.

Раніше поранених часто доставляли безпосередньо до лікарень у тому самому одязі та пов'язках, у яких вони перебували під час евакуації, що сприяло поширенню небезпечних бактерій. Ці мікроорганізми становлять загрозу не лише для самих військових, але й для інших пацієнтів цивільних лікарень, включно з людьми з пневмонією або тими, хто потребує хірургічного втручання. Поширення стійких до антибіотиків бактерій може загрожувати системі охорони здоров'я не тільки України, а й сусідніх європейських держав.

Однією з головних причин складності є тривала евакуація, коли військовим бракує води, антисептиків та діагностичного обладнання. Це змушує застосовувати потужні антибіотики, що посилює поширення стійких до препаратів бактерій. Якщо інфекція дістається кісток, лікування стає надзвичайно складним, адже антибіотики майже не можуть до них потрапити, що іноді призводить до ампутації.

Хірург Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова Євген Філоненко розповів, що таким пацієнтам часто потрібні масштабні операції з видалення всіх уражених тканин.

Лікар Пенсильванського університету Пі Джей Бреннан, який консультує українських медиків, зазначив: «Я ніколи не бачив нічого подібного. Було чимало випадків, коли ми буквально не могли знайти жодного препарату, яким можна було б лікувати пацієнта».

Ініціатива знезараження не тільки покращує фізичний стан поранених, але й має психологічний ефект, адже після очищення бійці кажуть, що знову відчувають себе людьми. «Наче ми змиваємо з них війну», — пояснила Гейлі Юрен. Український досвід може стати цінним уроком для інших країн у боротьбі зі стійкими до антибіотиків інфекціями в умовах сучасних конфліктів та криз.