Механізм "бронь в обмін на людей" та скорочення квот - нові правила бронювання від Кабміну

В Україні почали впроваджувати нові правила бронювання, затверджені постановою Кабінету міністрів № 1328. Це поступовий процес, де ряд механізмів ще тільки в проєкті. Всі підприємства, яким було надано статус критично важливих, поки продовжують його зберігати. Що буде далі - в огляді Коротко про.

Хто і як координує організацію бронювання

Згідно з вищезгаданою постановою Уряду, було створено координаційний центр з організації бронювання. Юридично - це консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів, який створюється на період дії воєнного стану, тобто тимчасовий. Фактично - "фільтр", через який будуть пропущені всі підприємства, що претендують на статус критично важливих, за винятком 15 стратегічних галузей, які зазначені в урядовій постанові.

Співголовують у центрі заступники міністрів економіки та оборони, до складу входять представники Міненерго, Мінцифри, всіх відомств військового та силового блоків.

Центр наділений правом:

• перевіряти, чи доцільно визнавати критичним підприємство нестратегічної галузі,
• рекомендувати перевищувати для підприємства ліміти бронювання чи ні, якщо буде такий запит,
• ініціювати позбавлення бізнесу "критичності", якщо до нього будуть питання, зокрема, з боку правоохоронців,
• переглядати та погоджувати галузеві і регіональні критерії визнання підприємства критично важливим.

На етапі обговорення проєкту постанови №1328 українські бізнес-асоціації просили включити їх представників до складу центру, однак у фінальному варіанті фігурують тільки державні органи.

Нові дедлайни

У зв’язку зі створенням нового "фільтру" на погодження чи перепогодження критичності відводиться місяць (за старою процедурою було 20 днів). Це без урахування часу, який міністерство чи ОДА витрачають на первинну перевірку і підписання наказу. Це плюс ще 7-10 днів.

Тобто загальний термін, коли працівники підприємства підлягатимуть мобілізації, збільшився. Законодавство передбачає імунітет на період розгляду заяви на відстрочку за сімейними чи іншими обставинами, імунітету для "кандидатів на бронювання" немає. Координаційний центр здійснюватиме моніторинг відомостей про працівників, зокрема через "Оберіг" щодо дотримання правил військового обліку.

Для невідкладних звернень у разі обґрунтованої потреби рекомендації можуть надати протягом 7 робочих днів.

Компанії, яким погодили збільшення квоти, протягом 10 робочих днів мають завершити бронювання додаткових працівників через "Дію". Порушення цього строку автоматично анулює дозвіл.

Нові квоти

ОПК та енергетика. Стовідсоткового бронювання більше не буде, новий ліміт - 95%. При цьому зазначається, що безпосередні виробники продукції, виконавці оборонних контрактів або відновлювальних робіт підлягають обов’язковому бронюванню. Вивільнені 5% - це допоміжний, обслуговуючий, адміністративний персонал.

ЖКГ. Фінальна редакція постанови зберегла для підприємств житлово-комунального господарства, зокрема теплокомуненерго та водоканалів, ліміт у 75% від кількості військовозобов'язаних працівників. Від проєктної цифри у 60% відмовилися.

Донори та МТД. Принципово нові правила діють для представництв іноземних донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги. За старими правилами вони могли бронювати до 100% своїх працівників, за новими - 50%.

У цих рамках введено ще одне обмеження: кількість заброньованих на один проєкт не повинна перевищувати 7 чоловік. При наявності обґрунтування перевищити цей ліміт можна після погодження у Координаційному центрі і на підставі спеціального рішення держсекретаря Кабінету міністрів.

Для решти галузей зберігається ліміт 50% з можливістю його перевищити за погодженням у центрі. Дозволу не буде, якщо керівника компанії двічі притягували до відповідальності за порушення правил військового обліку протягом останніх 12 місяців.

Нові розрахунки

Попри опір бізнесу, Кабінет міністрів залишив у силі нові розрахунки квот на бронювання. У 95% чи 50% зараховуються військовозобов’язані, які вже мають відстрочку з інших підстав - багатодітні батьки, доглядальники старих батьків, опікуни та інші. Тобто якщо раніше на підприємстві ви мали 5 чоловіків з відстрочками і могли забронювати ще 10, то тепер тільки 5.

- Фактично це скорочення квот, - каже юрист Віктор Наумчук. - Коли є підстави, працівнику надійніше оформити відстрочку, ніж розраховувати на бронювання.

Мобілізаційне зобов’язання

В урядовій постанові такого терміну немає. Але ініціатива є. Підсумовуючи зміни до умов бронювання, прем’єр-міністр Сергій Корецький сказав, що в уряді готують механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання. Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. "Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін, за нею зберігаються робоче місце і зарплата", - наголосив прем’єр.

Під час виступу на 12-му Київському міжнародному економічному форумі Сергій Корецький назвав таку ініціативу "новим суспільним договором" між урядом та бізнесом, за якого не буде потреби "шукати людей на вулиці".

Новий механізм мають розробити до 1 грудня і затвердити окремою постановою. Юристи не беруться коментувати, як він може працювати.

- Чому йдеться про 100% бронювання, коли частину працівників доведеться виводити за штат? Що значить регулярно - регулярно щомісяця, щокварталу, щороку? І що значить добровільно - добра воля має бути з боку роботодавця чи з боку працівника? - задає питання юрист Наумчук. - Роботодавець може викликати поліцію, щоб відвести підлеглого до ТЦК, якщо той опирається? Все, що спадає на думку, ніяк не корелюється з Трудовим кодексом і правами людини. Роботодавець не має права розпоряджатися працівником поза межами робочого процесу.

І це не єдине питання, що в планах, і на яке поки немає чіткої відповіді.

Перегляд критеріїв

Одним із ключових напрямків змін Сергій Корецький назвав відокремлення критичності підприємства від його економічних показників. Це до теми, що багаті компанії, які мають високі зарплати та платять великі податки, можуть собі дозволити бронь, хоч і не виробляють продукцію для першочергових потреб армії і населення. Як її спробують вирішити, ми дізнаємося згодом - державним органам і обласним адміністраціям дали 10 днів для перегляду нині діючих критеріїв критичності, а за тим - проаналізувати відповідність статусу підприємств, які вже його отримали.

Тобто може статися, що ряд організацій будуть виведені з пільгової категорії. Зокрема представництва гуманітарної сфери. "Гуманітарна сфера прямо включена до постанови: статус можуть отримати підприємства, установи та організації, безперервна діяльність яких має критичне значення для держави в особливий період", - таке роз’яснення Мінекономіки проливає мало світла на ситуацію.

Також було сказано, що Міністерство оборони посилює відповідальність за ухилення від військової служби, необхідно забезпечити однакові правила для всіх. Але що то будуть за правила і хто ввійде в категорію "всі", також не розшифровується.

Коментар експерта

"Ресурс не безкінечний, треба залучати іноземців"

- Під час війни будь-яка країна, окрім тих, де існує жорстка тоталітарна модель управління, стикається з проблемою поповнення армії. Війна - це втрати, без загальної мобілізації не обійтися, питання забезпечення оборони - це елемент державної політики, - каже голова правління в ГО "Європейський Рух України", эксдиректор Координаційного бюро европейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан. - Щодо корупції, яка є у сфері бронювання, то я сумніваюсь, що її можна повністю вичистити, але після змін певною мірою ситуація може покращитися.

Чи допоможуть нововведення вирішити проблему недостачі у війську людей - це питання також без певної відповіді. Війна триває. Наш власний мобілізаційний ресурс не безкінечний, треба залучати іноземців. Бажаючі є, але треба вирішити ряд проблем. Уряду в цьому напрямку варто попрацювати замість вимивати робочу силу з економіки.