Україна відновила атаки на російські нафтопереробні заводи попри тиск президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Відомо про пожежу на російському підприємстві в Кстово після удару далекобійних дронів. Нові атаки відбуваються напередодні завершення шестиденного перемир’я в Олешках. Про це повідомило видання The Guardian.
Незадовго до цього масштабного удару зазнав інший великий нафтопереробний завод у Самарській області. Він належить російській державній енергетичній компанії «Роснефть».
Українські посадовці заявили, що ніколи не погоджувалися на вимогу зятя президента США Джареда Кушнера зупинити удари по НПЗ на 30 днів. Представники Кремля повідомили, що атаки відновилися у п’ятницю. Вони поскаржилися, що Київ тепер «просто ігнорує» побажання Вашингтона.
Трамп звинувачував президента України Володимира Зеленського у зростанні світових цін на пальне. У жовтні він також зняв американські санкції з російського дизелю.
Зеленський публічно не підтвердив останні атаки на нафтопереробні заводи. Видання припускає, що це може бути спробою уникнути різких заходів Вашингтона у відповідь. Натомість президент повідомив про удар українських сил по підприємству оборонної промисловості в Ростовській області, яке виготовляло ракети. За його словами, також знищено комплекс «Панцир». Зеленський назвав ці дії частиною українських «далекобійних санкцій».
Президент заявив, що Україна змушена відповідати на невпинні російські атаки дронами та балістичними ракетами по вразливих енергетичних об’єктах у містах. Уночі Росія завдала ударів по чотирьох українських областях. Унаслідок цього сотні тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії.
У Києві в неділю відключення світла тривали від восьми до десяти годин після пошкодження критично важливої теплоелектростанції. Зеленський також заявив про рекордні російські втрати: за його словами, у жовтні загинули або були поранені 54 400 військовослужбовців РФ. Він назвав це найбільшим місячним показником від початку повномасштабної війни. Президент також повідомив, що минулого місяця Україна повернула 96,2 квадратного кілометра території. Це, за його даними, на 10,4 квадратного кілометра більше, ніж Росія змогла захопити за той самий час.
«Росія програє», — наголосив Зеленський.
Нові удари відбулися напередодні завершення шестиденного локального перемир’я в окупованих Олешках, погодженого за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Цими вихідними сотні евакуйованих жителів зустрілися зі своїми близькими на півночі України. Обидві сторони назвали евакуаційну місію успішною.
За словами українських спостерігачів, російські військові використали перемир’я для зміцнення позицій і заміни голодних та виснажених солдатів гарнізону в Олешках. Місто розташоване на лівому, східному березі Дніпра, навпроти більшого Херсона, який Україна звільнила восени 2022 року. Спостерігачі вважають відновлення російського наступу неминучим.
Тристоронні переговори за участю Росії, України та США, ймовірно, відбудуться пізніше цього місяця. Представники Кремля в неділю заявили про готовність російського диктатора Владіміра Путіна безпосередньо поговорити із Зеленським телефоном. Вони також додали, що європейські лідери, які підтримують Україну, не повинні брати участі в такій розмові.
Водночас перспективи ширшого прориву у мирних перемовинах незначні, оскільки максималістські вимоги Путіна залишаються незмінними. Він наполягає, щоб Україна поступилася всією Донецькою областю, яку Росія не змогла повністю захопити з 2014 року. Також він вимагає територій Херсонської та Запорізької областей, які Кремль не контролює, але оголосив «анексованими».
Нагадаємо, що наприкінці жовтня повідомлялося про неофіційну паузу в ударах України по російських НПЗ після тиску Трампа. Обізнані з перебігом операцій джерела очікували, що вона триватиме до завершення проміжних виборів у США або довше. Український уряд офіційно не оголошував про припинення атак. Зеленський заявляв, що військові не отримували наказу не атакувати нафтопереробні заводи. Він також наполягав, що в обмін на припинення ударів Україна має отримати кращий захист власної енергетики.
Окрім того, Кремль розцінив загострення відносин між Трампом і Зеленським як власну політичну перемогу. Москва намагалася використати американський тиск, щоб домогтися поступок від Києва, зокрема щодо Донбасу. Російські посадовці вітали послаблення санкцій щодо дизелю та відтермінування нових обмежень як передумови ширшого економічного співробітництва зі США. Спецпредставник Кремля Кірілл Дмітрієв заявляв про обговорення з Вашингтоном інвестиційних, арктичних та енергетичних проєктів.
