До 90 млн грн на обігові потреби: ВАР ініціює зміни до програми «5-7-9%»

 Про це заявив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі телемарафону «Єдині новини».

За його словами, значна частина зернових реалізується нижче собівартості. Зокрема, вирощування тонни пшениці обходиться аграріям у 7,5–9 тис. грн, тоді як ціни реалізації становлять 3–5 тис. грн залежно від регіону.

«Сьогодні аграрії змушені продавати продукцію зі збитками, оскільки їм потрібні обігові кошти для виплати заробітних плат та продовження господарської діяльності. Тому ми продовжуємо діалог з урядом щодо фінансування та кредитування товаровиробників. Дуже важливо, щоб держава гарантувала банкам виплату коштів по програмі «5-7-9%», адже раніше були певні затримки, проте зараз кошти знову почали надходити. Це певне полегшення для товаровиробників. Інакше вони були б змушені сплачувати 100% кредитної ставки, а цих грошей просто немає. Також позитивним моментом є продовження дії програми «5-7-9%» до серпня 2027 року», — зазначив Денис Марчук.

Водночас чинні умови пільгового кредитування не повністю відповідають потребам агробізнесу. Якщо підприємство вже використало доступний кредитний ліміт для інвестицій, воно не може залучити пільгові кошти на поточну діяльність. ВАР пропонує розмежувати ці напрями фінансування.

«Ми хочемо розділити дві програми: кредитування розвитку та поповнення обігових коштів. Фінансування розвитку має залишитися, але аграрії повинні отримати можливість окремо залучати до 90 млн грн на нагальні потреби господарства. Діалог з урядом триває, і ми сподіваємося, що необхідні кошти знайдуться, адже маємо підтвердження від Світового банку про близько 250 млн доларів, які мають надійти Україні на початку 2027 року», — пояснив заступник голови ВАР.

Окрім фінансових питань, аграрний бізнес занепокоєний можливими змінами до правил бронювання військовозобов'язаних працівників.

«Наразі для агросектору збережено можливість бронювати 50% військовозобов'язаних. Ми вдячні за це уряду на чолі з паном Корецьким. Водночас аграріїв турбують можливі подальші зміни, зокрема як буде діяти «суспільний договір», яким він має бути? Чи в результаті ми зможемо, навпаки, більше забронювати людей? Виникають певні побоювання. Важливо, щоб рішення в цій сфері ухвалювалися в діалозі з виробниками. Адже у сільському господарстві вже відчувається гострий дефіцит працівників», — наголосив Денис Марчук.