Міністр Калашник звітував про досягнення попередників: 100 днів замість нових стратегій?

Урядовий квартал затамував подих, коли Микола Калашник, очоливши Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту, готувався звітувати про перші 100 днів своєї діяльності. Спостерігачі та народні депутати очікували побачити нові, амбітні плани та суттєве прискорення робіт в умовах війни, що триває.

Проте, згідно з аналізом, оприлюдненим РБК-Україна, а також інформацією, яку пише УНIAН, більшість представлених міністром цифр та фактів стосувалися досягнень і планів його попередників. Наприклад, у звіту Калашника було зазначено про ремонт майже 19 млн кв. м дорожнього покриття на дорогах державного значення, тоді як ще 20 липня міністерство звітувало про 18,1 млн кв. м.

Ситуація з проєктами водопостачання також виявилася майже незмінною: 30 проєктів у звіті Калашника проти 29, згаданих у звіті попередньої команди. Аналогічна картина спостерігалася і щодо теплової генерації, де 343 об’єкти розподіленої генерації із сукупною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт перебувають у роботі, але без чітких термінів для значної частини.

Крім того, бюджет регіональних «планів стійкості» на 67,6 млрд грн, сформований за попереднього міністра Олексія Кулеби, був підтверджений Калашником, який повідомив про використання майже 70% коштів. Однак, зауважують автори матеріалу, у доповіді не було регіональної картини виконання цих планів, що ускладнює оцінку темпів робіт та виявлення проблемних ділянок.

Щодо захисту критичної інфраструктури, 30 жовтня міністерство назвало 601 критичний елемент. Загальний рівень виконання робіт становив 72%, а бюджетне фінансування сягнуло 47 млрд грн. Проте це був загальний рівень виконання робіт, а не кількість повністю захищених об'єктів. До кінця жовтня було збудовано 109 захисних споруд, а 134 та 197 планували завершити в листопаді та грудні відповідно.

До переліку своїх досягнень міністр включив і проєкти, заплановані задовго до його каденції. Серед них – відкриття пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією, фінансування прикордонної інфраструктури Європейським інвестиційним банком, а також проєкти із закупівлі пасажирських вагонів та нових локомотивів коштом ЄБРР. Більшість нових ініціатив, наприклад, пілотний проєкт сполучення «поїзд + автобус» до Сум і Лозової, виглядають як реакція на вже наявні проблеми, а не як частина завчасної стратегії, пише видання.

У контексті війни, що триває, країна постійно стикається з потребою адаптувати та швидко реагувати на нові виклики, що стосуються транспортної інфраструктури та захисту критично важливих об'єктів. Проте це вимагає чіткої та проактивної стратегії, а не лише реагування на вже існуючі загрози.

Народні депутати висловили занепокоєння щодо відсутності нових рішень у галузі морських перевезень та невирішених проблем з інфраструктурою, зокрема, з мостом на 139-му кілометрі траси Одеса – Рені, який працює в реверсному режимі, а підрядника для його ремонту досі не обрано.

«Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт», — зазначається у матеріалі.

Аналіз звіту Міністра Калашника підкреслює необхідність розробки власної довгострокової стратегії Міністерства відновлення, яка буде спрямована на випереджувальне вирішення проблем та забезпечення сталості інфраструктури, а не лише на реагування на наявні виклики. Майбутнє потребує сміливих ініціатив та чітких планів для відбудови країни.