Наприкінці 2026-го Україна вийде на серійне виробництво реактивних перехоплювачів, розповів громадський активіст на голова благодійного фонду "Спільнота Стерненка" Сергій Стерненко під час інтервʼю УП. У нашої держави вже є кілька типів таких БпЛА, вони зараз на різних етапах готовності — від прототипів до серійного виробництва малих і середніх партій. Деякі з них на електричних, а деякі — на малих реактивних двигунах.
"Наприкінці 2026-го ми виходимо вже на плюс-мінус серійне рішення проти реактивних «Шахедів» — це дуже швидко", — заявив Стерненко.
Дрони на електродвигунах зараз найбільш успішні, та сам він вважає їх найменш перспективними — через швидкісні ліміти, які становлять до 550–600 км/год за умови, що перехоплювачі "хоча б кілька хвилин" підтримуватимуть максимальну швидкість. Інша справа — турбодрони, каже він, "найбільш перспективні" та "набагато складніші й дорожчі у виробництві".
"Якщо електродвигуни ми виробляємо — не всі, але в нас є деяке локалізоване виробництво, — то от із турбореактивними двигунами ситуація складніша", — пояснив Стерненко і додав, що, попри рішення уряду, яке повинно спростити виготовлення таких БпЛА, швидко це не станеться.
Він вважає, що найкращим рішенням стане створення системи, яка за розміром буде як "Герань" або "Гербера", — такої собі багатоцільової повітряної платформи на турбодвигуні. Вона потенційно зможе нести різні засоби протидії, зокрема кулемети, перехоплювачі та малі зенітні керовані ракети. Але зараз основне завдання — серійне виробництво перехоплювачів на електричних двигунах, а потім — на реактивних, хоча й у меншій кількості. Прикладом останнього типу озброєння є ракета-дрон "Барс".
"Це засіб на реактивній тязі, який адаптувався. Він став використовуватися також як перехоплювач, — заявив волонтер. — Фактично ми взяли реактивну напівракету-напівдрон і стали використовувати її як перехоплювач. І воно спрацювало. Але повторюся: майбутнє — за платформами".
Нагадаємо, наприкінці вересня видання "Мілітарний" повідомило про завершення випробувань нового дрона-перехоплювача "Зореліт v5" української компанії "Влучник". Його максимальна швидкість становить 416 км/год, крейсерська — близько 200 км/год, а дальність польоту на одному заряді сягає 47 км. А на початку жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ успішно випробували для протидії турбодронам перехоплювач "Спис". Окрім того, в країні для цього також розробили малу ракету "Ніка".
Докладніше про те, як дешеві дрони-перехоплювачі змінюють модель протиповітряної оборони, у статті ZN.UA "Українська мала ППО. Клас зброї, якого не існувало до 2022 року і який тепер хочуть купити всі" пише економіст, засновник ГО "Народна мрія" та співзасновник БФ "До Мрії" Олег Саркіц.
