Знайдено простий спосіб стати креативнішим: тримайте у руках важкий предмет під час денного сну

Існує думка, що Едісон, Тесла, Ейнштейн, да Вінчі та Далі використовували цікавий трюк: дрімали, тримаючи в руках щось важке. Вважається, що шум від падіння предмета будив їх посеред сну, дозволяючи "вловити" образи з підсвідомості, перш ніж ті встигали назавжди зникнути, пише Popular Science.

Втім, дослідники змогли підтвердити таку практику лише в одного з них — Сальвадора Далі. Проте сучасна наука все ж підтверджує, що в цій теорії є щось правдиве. Наприклад, у своїй книзі "50 секретів магічної майстерності" художник описує метод "сну з ключем".

Зазначимо, що для цього методу потрібне тверде крісло, важкий ключ і тарілка, що стоїть на підлозі. Коли ключ вислизає з ослаблих пальців і з гуркотом падає в тарілку — людина прокидається. Далі вважав, що навіть кілька секунд такого сну можуть подарувати безцінні творчі осяяння.

За словами вчених, за цим досить кумедним методом стоїть цілком серйозна нейробіологія. Йдеться про так звану фазу сну N1. Засинаючи, людина проходить через стадію N1 — найлегшу фазу повільного сну (non-REM). Відомо, що в цей момент м’язи розслабляються, а мозок починає генерувати образи, що нагадують сновидіння та ґрунтуються на нещодавніх враженнях.

Попередні дослідження показали, що люди, яких будили під час стадії N1, часто запевняли, що взагалі не спали, але такі "мікросни" дають змогу за лічені секунди пережити цілі складні сюжети. Потім вчені зацікавилися питанням: чи може цей стан сприяти розвитку творчих здібностей?

Вчені почали з нарколепсії — захворювання, при якому людина часто переходить від стану неспання до сну і навпаки. Загалом вчені порівняли 185 пацієнтів із нарколепсією та 126 осіб із звичайним режимом сну. Результати показали, що у перших показники креативності виявилися вищими за всіма критеріями. Причому, чим частіше у них проявлялися ознаки цього "проміжного" стану, тим вищим був результат.

Таким чином, вчені припустили, що фаза N1, ймовірно, може бути ключем до творчості. Щоб перевірити цю теорію, вчені запропонували розв’язати математичну задачу, в якій був прихований простіший спосіб знаходження відповіді.

Ті, хто не зміг його знайти за 30 спроб, робили 20-хвилинну перерву в темній кімнаті, тримаючи в руці пластикову пляшку: якщо людина засинала, пляшка падала, і вона прокидалася. Результати показали, що з 24 учасників, у яких пляшка впала після занурення у стадію N1, 20 осіб (83%) згодом знайшли "секретний" спосіб вирішення. Для порівняння: серед тих, хто не спав, правильний шлях знайшли лише 15 із 59 (30%). При цьому навіть 15 секунд у стані N1 виявлялися корисними, однак глибший сон зводив цей ефект нанівець. Проте вчені визнають, що ніхто з учасників експерименту не прокидався з готовою геніальною ідеєю.

Інші новини науки

• Ваша кішка вас не ненавидить: у тварин є вагома причина побоюватися людей
• У 1926 році Нікола Тесла передбачив появу смартфонів: він помилився лише в одному