/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F3f65befbacf679b163ea5d23a7e7eb1f.jpg)
Втратив стільки, скільки заробив: у ГУР пояснили, чому Путін засекретив обсяги нафтопереробки
Як наслідок – загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах впали на 55,4% порівняно з початком року. Про це повідомило ГУР МО.
Чому Росія засекретила обсяги нафтопереробки?
Найбільше постраждали підприємства у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах.
Серед них – Ярославський, Киришський, Рязанський, Московський і Пермський НПЗ. Разом вони забезпечували близько 33% усієї нафтопереробки Росії.
Водночас заводи у віддалених регіонах продовжують нарощувати виробництво. Зокрема, йдеться про підприємства в Омську, Ачинську, Хабаровську та Марій Ел.
У вересні ці НПЗ переробляли загалом 906 тисяч барелів нафти на добу – на 147 тисяч більше, ніж на початку року. На них припадало близько 24% російської нафтопереробки. Завдяки цьому Кремль частково компенсує втрати потужностей і нестачу пального.
Однак можливості таких заводів обмежені. Через їхнє розташування складніше доставляти нафтопродукти до інших регіонів, а перевезення ускладнює нестача залізничних цистерн і бензовозів.
Крім того, у 2027 році виробництво на цих підприємствах може скоротитися через перенесення на наступний рік запланованих технічних робіт.
На тлі цих проблем Кремль вирішив засекретити дані про нафтопереробку. Відповідні зміни передбачаєуказ Путіна від 28 вересня № 686.
Це ускладнює незалежну оцінку стану галузі та дає російській владі можливість поширювати недостовірну інформацію про виробництво нафтопродуктів, зокрема дизельного пального, для потенційних покупців російської нафти.
За оцінками ГУР, удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі завдали збитків на понад 23,2 мільярда доларів. Це майже стільки ж, скільки вся галузь заробила за 2025 рік – 26,6 мільярда доларів.
Відновлення пошкоджених об'єктів також ускладнюють міжнародні санкції та висока вартість обладнання.
Лише його заміна може обійтися Росії у понад 20 мільярдів доларів.
Отже, навіть перерозподіл виробництва між заводами, які продовжують працювати, не дозволяє Росії повністю покривати внутрішні потреби у пальному та виконувати експортні зобов'язання.

