Польща попередила союзників не домовлятися з Росією про Україну через голову Східної Європи

Польща застерегла європейських союзників від спроб домовитися про завершення війни Росії проти України без урахування інтересів Східної Європи. Саме цей регіон найбільше відчуває наслідки конфлікту.

Як передає "Хвиля", про це пише Euronews, журналісти якого в четвер були на зустрічі з польськими посадовцями у Варшаві.

"Останнє, чого ми хочемо, - щоб Західна Європа домовлялася з Росією через голови східноєвропейців", - сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

"Не можна залишати Східну Європу та Скандинавію поза розмовою. Нас близько 120 мільйонів людей. Фінляндія межує з Росією, Норвегія межує з Росією, країни Балтії межують з Росією, а Польща - з Росією та Україною", - додав він.

Країни Східної Європи роками закликали західних партнерів бачити в Росії передусім загрозу безпеці. Їхні застереження здебільшого ігнорували навіть після незаконної анексії Криму у 2014 році. Всерйоз їх почули лише після повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейських колег бути "дуже обережними" щодо "справжніх намірів" Путіна і "реалістично" оцінювати переговорний процес під проводом США.

"Взимку в Путіна може бути менше стимулів іти на угоду", - сказав Туск.

Росія продовжує масовані удари по українській енергетиці, щоб завдати людям якомога більше страждань у холодні місяці. Паралельно Москва посилила гібридні атаки на найактивніших союзників Києва. На початку тижня Польща розгорнула масштабну операцію на кордоні з Калінінградською областю, щоб запобігти можливим диверсіям.

"За даними наших джерел і джерел союзників, загроза з боку Росії зростатиме, і ми можемо очікувати ескалації. Звісно, першими цілями є країни Балтії та Польща", - заявив Туск. За його словами, Польща "добре підготовлена" до будь-якого сценарію.

"Дуже важко відрізнити гібридну війну, кібервійну і ці провокації поблизу Росії та Калінінграда. Ми бачимо, як усе це відбувається одночасно", - додав прем'єр.

У Варшаві не чекають особливих результатів від переговорів під проводом США, поки Путін не покаже справжньої готовності завершити війну.

Європейських союзників збурив підхід Вашингтона, який пропонує Москві економічні угоди як стимул до врегулювання. Найбільше суперечок викликав план відновити постачання російського газу до Європи. За повідомленнями, його запропонували американські переговорники.

Міністр енергетики Польщі Мілош Мотика назвав цю ідею "абсурдною". За його словами, повернення до російського газу знову зробить Європу вразливою до шантажу Путіна, суперечитиме економічним інтересам самих США і ще більше зашкодить трансатлантичним відносинам.

"Якщо хтось тішить себе ілюзією, що, купуючи російський газ, можна виграти час, - це дуже короткозора і дуже дорога гра", - сказав Мотика. Так він відповів правим партіям у Європі, які вимагають повернення російських енергоносіїв.

"Ми дотримуватимемося своєї позиції. Ми не змінимо її, хоч би хто був при владі", - додав міністр.

Заява Варшави прозвучала напередодні відновлення тристоронніх переговорів України, Росії та США на технічному рівні. Вони відбудуться наступного тижня в Абу-Дабі. Перед цим президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре 90 хвилин говорили з Путіним телефоном.

Франція, Німеччина та Велика Британія, так звана E3, разом з Єврокомісією та НАТО готові долучитися до багатосторонніх переговорів після Абу-Дабі. У такому ж складі вони цього тижня зустрілися з представниками США, щоб просунути роботу над гарантіями безпеки та повоєнною відбудовою України.

Як зазначає видання, це найвиразніші сигнали того, що Європа готова напряму говорити з Росією про врегулювання війни, яка визначить архітектуру безпеки континенту на покоління вперед.

Але такі кроки розлютили прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні. Вона надіслала голові Європейської ради Антоніу Кошті різкий лист, у якому поскаржилася на "безлад" у форматах і вимагала призначити єдиного спецпосланця.

"Ми лише служимо інтересам тих, хто хоче, щоб ця війна тривала. І я вважаю це неприйнятним, адже на кону людські життя і майбутнє нашої безпеки", - написала Мелоні.

"Ми не готові погоджуватися з тим, щоб без мандата обговорювали зобов'язання, які потім доведеться виконувати нашій країні", - йдеться в листі.

У відповіді Кошта погодився винести це питання на неформальний саміт у Дубліні наступного тижня. Він відбудеться одразу після зустрічі в Абу-Дабі.

На запитання про лист Мелоні Сікорський відповів, що поділяє її позицію.

"Нам потрібне легітимне представництво Європи в цьому процесі, бо ми платимо за цю війну. Для нас ставки в цій війні значно вищі, бо йдеться про нашу безпеку, особливо коли росіяни повертаються до ультиматумів 2021 року", - сказав він. Так міністр нагадав про вимоги, які Москва висунула НАТО перед війною.

"Питання в тому, який орган чи який формат для цього підходить", - додав Сікорський.

Як і Кошта, глава МЗС послався на Лісабонський договір. Він передбачає, що спільну зовнішню політику ЄС очолює або голова Європейської ради, тобто Кошта, або верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.

"Лісабонський договір каже, що в нас єдина зовнішня політика: щойно виходиш за межі договору, все стає дуже складно. Я волів би дотримуватися договору і, можливо, залучити британців. Але ми в процесі", - сказав Сікорський.

Утім США, які організовують переговори, схоже, віддають перевагу Єврокомісії. Саме вона відповідає за фінансування України та санкції проти Росії.

Активним співрозмовником спецпосланців США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера став Б'єрн Зайберт, впливовий керівник апарату президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вночі Кушнер опублікував у соцмережах довгий допис про майбутню архітектуру європейської безпеки та необхідність подолати "десятиліття недовіри".