Історія

У понеділок, 2 лютого, у річницю від дня народження видатного українського вченого світового рівня Івана Пулюя посол України в Чехії Василь Зварич, представники української громади та громадські активісти вшанували його пам’ять на Мальвазінському кладовищі у Празі.

Члени Спілки Української Молоді провели у казематах колишнього слідчого ізолятора КДБ, де розташований музей політв'язнів, акцію "Доба", яку присвятили річниці бою під Крутами.

У Росії вчергове планують перегляд і перевидання державної лінійки шкільних підручників з історії. Причиною стали численні зауваження від учителів, які виявили фактичні помилки, суперечності та ідеологічні перекручення.

В українській культурі 2 лютого відзначають Стрітення Господнє — свято, яке уособлює невидиму боротьбу між зимою та весною. Цей день, оповитий давніми віруваннями та народними прикметами, тисячоліттями слугував для наших пращурів орієнтиром у очікуванні майбутнього врожаю та потепління. Саме на Стрітення природа, за повір'ями, "показує" весну, визначаючи, яким буде наступний рік.

Кожен рік, 2 лютого, світ зупиняється на порозі змін, відзначаючи день, який сплітає воєдино глибокі духовні традиції та давні народні повір'я. Це час, коли зима зустрічається з весною, а в повітрі витає передчуття чогось нового та значущого. Цей день, оповитий історією та пророцтвами, пропонує поглянути на перетини часу, що визначали людські долі.

Першого лютого, коли зимові морози ще міцно тримають землю, а перші промені весни лише починають пробиватися крізь хмари, світ завмирає в очікуванні змін. Це не просто дата в календарі, а перехрестя століть, де переплітаються давні традиції, знакові історичні події та сучасні відкриття. Від світових катастроф до народження кінематографа — кожен рік 1 лютого залишає свій неповторний відбиток в історії.

У Відні 2 лютого, в річницю з Дня народження Івана Пулюя, відбудеться церемонія покладання квітів до меморіальної дошки відомому українцю.

Український історик Ярослав Грицак заявив, що, ймовірно, війна Росії в Україні завершиться не класичною поразкою, а колапсом однієї зі сторін через неспроможність вести тривалу війну.

29 січня — це день, який зберігає в собі не лише пам'ять про героїзм та самопожертву, а й відлуння глобальних викликів, що стоять перед сучасним світом. Відголоски минулих битв переплітаються із закликами до збереження миру, створюючи унікальну атмосферу роздумів про нерозривний зв'язок між історією та сьогоденням. Саме цього дня світ згадує події, які назавжди закарбувалися в літописі.

У серці кожного віруючого живе історія самопожертви та незламності духу. Саме таку історію розповідає нам пам'ять про святого Ігнатія Богоносця, чиє життя стало прикладом вірності Христу, а його мощі – символом незнищенного зв'язку пастиря зі своєю паствою крізь століття.

Кожен день календаря таїть у собі безліч історій, що формують наше сьогодення. Але що, якщо деякі з них перетинаються найнесподіванішим чином? 28 січня — це не просто дата, а сплетіння доленосних рішень для України, важливих глобальних подій та навіть іграшок, які об'єднують мільйони людей у всьому світі.

27 січня 2006 року в Полтаві розгорнулася подія, що залишила глибокий слід в історії української військової авіації. У межах прагнення до миру та глобальної безпеки, Україна зробила рішучий, але болісний крок, попрощавшись зі своїм останнім літаком дальньої бомбардувальної авіації, символом її колишньої військової потужності.

У глибині IV століття в Месопотамії народився чоловік, який мав стати одним із найшанованіших учителів християнства. Його життя, позначене крутим норовом у юності, набуло нового сенсу після непередбаченої події у в'язниці. Ця історія показує, як один момент може змінити долю людини назавжди, перетворивши її на духовного наставника, чиї слова лунають і донині.

27 січня світ зупиняється у скорботі, відзначаючи Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту — трагічну віху, що нагадує про мільйони втрачених життів. В Україні ця дата є днем глибокої пам'яті, що спонукає до осмислення гірких уроків минулого. Водночас, за церковним календарем, цей день приносить вірянам світлий спомин про перенесення мощей святителя Іоана Златоустого, одного з найвидатніших мислителів християнства.

Православна церква 27 січня 2026 року вшановує знаменну подію – перенесення мощей Святителя Іоана Златоустого до Константинополя. Цей день є свідченням тріумфу справедливості та віри після років гонінь, що перетворили Іоана Златоустого на символ незламності духу. Історія повернення його чесних мощей до столиці у 438 році переплетена з чудесами та народними віруваннями, які дійшли до наших днів.

26 січня відзначають свята, що вшановують як державні служби, так і древні церковні традиції, а також міжнародні ініціативи. Це день, коли перетинаються професійні обов'язки, історична пам'ять та сімейні цінності. Розповідаємо про ключові події цього дня, які об'єднують минуле та сьогодення.

У V столітті, в гамірному Константинополі, жила родина, чия віра та терпіння згодом стали прикладом для багатьох. Ксенофонт і Марія, хоч і були багатими вельможами, вели смиренне життя, виховуючи синів Аркадія та Іоанна. Ця історія, сповнена несподіваних розлук та дивовижних зустрічей, досі живе у серцях вірян, нагадуючи про незламну силу родинного єднання.

Нещодавня знахідка рукописного щоденника в Німеччині знову розбурхала світ істориків і колекціонерів. Цей документ, який потенційно містить записи Адольфа Гітлера, викликає не лише величезний інтерес, а й змушує згадати минулі скандали з фальшивими щоденниками. Залишається розгадати, чи стане ця знахідка справжнім історичним відкриттям, чи виявиться черговою містифікацією.

У V столітті, в розкішному Римі, молода дівчина Євсевія постала перед вибором, що змінив її долю. Замість заможного шлюбу, який їй пророкували батьки, вона обрала інший шлях – шлях служіння Богові та допомоги нужденним, який розпочався з таємної втечі та зміни імені на Ксенія.

Кожен день календаря приховує у собі особливі події, традиції та вірування, що передаються з покоління в покоління. 25 січня не є винятком, адже цей день поєднує в собі як світські, так і глибоко релігійні святкування, запрошуючи нас замислитися про зв'язок з реальним світом та одвічні духовні істини. Від міжнародних ініціатив до вшанування святих – цей день переповнений цікавими деталями, що формують його унікальну енергію.

У бурхливі часи розколу та віросповідальних суперечок, одна постать виділялася своєю незламною вірою та інтелектом. Цього дня православна церква відзначає особливе свято, сповнене глибокого духовного змісту. Воно нагадує про життя та подвиг великого мислителя, чиє ім'я стало синонімом богословської мудрості та захисту християнського вчення.

У дні пам'яті жертв найстрашніших трагедій український та світовий простір знову звертається до осмислення минулого. У "Українському Домі" засяяла нова виставка, покликана провести глядача крізь біль і надію, шукаючи відповіді на вічні питання про сенс людського існування перед лицем жорстокості.

У Харкові 22 січня відкрили меморіальну дошку полковнику армії Української народної республіки Петру Болбочану.

Археологи знайшли споруду, описану римським архітектором та інженером Марком Вітрувієм Полліоном.

У Миколаївській області під час повномасштабного вторгнення збільшилася кількість незаконних розкопок археологічних об’єктів, зокрема у Національному історико-археологічному заповіднику «Ольвія».

Світова федерація українських жіночих організацій запросила представників української діаспори на лекцію «День Соборності: історичний день України».

Цей храм стоїть у Римі, неподалік римського Колізею на площі Мадонна дей Монті. І його справедливо називають найстаршою українською власністю за кордоном. Повний текст новини

Прикордонники Чернівецького загону спільно зі співробітниками митниці припинили незаконне вивезення через державний кордон України бронзових скіфських наконечників і монет, що можуть становити культурну та історичну цінність.

На Сумщині презентували другий том збірника документів з архівів КДБ про дисидентів.

Міжнародна ініціатива Everynamecounts, започаткована архівом Arolsen Archives, проводить масштабну роботу зі створення цифрового меморіалу жертвам нацистських злочинів. До проєкту активно долучаються волонтери, які розшифровують рукописні документи та листи українських остарбайтерів, зокрема молодих...

У Колонній залі Київської міської державної адміністрації у День Соборності, 22 січня, о 18:00 відбудеться презентація книги "Хоробре серце Олега Куцина".

Белз – одне з найдавніших міст не тільки України, а й загалом Східної Європи. У 2005 році воно відзначило своє тисячоліття. Повний текст новини

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зрівнялося за тривалістю з тим, що російська влада називає Великою вітчизняною війною.

Полтавщина відома серед іншого й численними історичними садибами козацької старшини. Одна з найвизначніших – палац Муравйових-Апостолів у селі Хомутець. Повний текст новини

Старовинні вишиванки з Бахмута: історія, як Світлана Кравченко, врятувала колекцію вишиванок і де їх можна побачити.

У віці 90 років пішов з життя історик, дослідник Української повстанської армії, відомий пластун із Тернопільщини Петро Содоль.

Волинські археологи досліджують знайдений у 2025 році у Володимирі так званий "Скарб купця", який містить, зокрема, безпрецедентну колекцію давньоруських скляних браслетів - 573 цілі прикраси та значну кількість фрагментів.

У селі Старий Угринів вшанували пам'ять про Степана Бандеру.

Ця арена колись була найбільшим і, кажуть, найгучнішим стадіоном усієї Римської імперії. Адже вміщувала кількасот тисяч людей, спраглих до спортивних розваг. Повний текст новини

Роксолана, також знана у світі як Хюррем Султан, жила у першій половині XVI століття. Як дружина султана Сулеймана Пишного вона стала найвпливовішою жінкою Османської імперії. Повний текст новини

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини отримав 16 500 книг і бібліотечних матеріалів з приватних родинних бібліотек української діаспори в Канаді та колекції провідних діячів ОУН – Миколи Плав’юка та Зеновія Книша.

Господарський суд Житомирської області повернув у власність держави земельну ділянку у Словечанській громаді, на якій розташована пам’ятка археології національного значення «Городище, посад, поселення і курганні могильники», що датується Х століттям.

У традиційній українській культурі зимові свята завжди були наповнені магією і таємничістю, коли звичайне повсякденне життя тісно переплітається з потойбічним світом. Цю особливу атмосферу блискуче відтворив Микола Гоголь у своїй повісті "Ніч перед Різдвом" зі збірки "Вечори на хуторі біля Диканьки"...

У Києві представили нову історико-публіцистичну працю відомого автора, політика, державного діяча та дослідника минулого України Дмитра Чобота «Ключі від миру і війни».

Національному музею історії України передали давній меч Х-ХІ століття, знайдений поблизу міста Радомишль на Житомирщині.

Рідкісний меч доби Київської Русі із Житомирщини передали в Національний музей історії України.