Андрій Душейко

Андрій Душейко: "аграрій-альтруїст", який захищає технології, що виснажують ґрунт

Андрій Душейко створює образ простого жителя села, який продовжує бізнес батька через величезну любов до землі і займається збитковими напрямками через співчуття до односельчан. За його словами, він не прагне ні в велику політику, ні у велике місто - йому б тільки в поле вийти. Однак, попри альтруїстичний підхід до ведення справ, агропідприємство бізнесмена контролює досить значні активи.

1. Біографія
2. Сім'я
3. Освіта
4. Кар'єра
5. Чутки і компромат
6. Статки і джерела доходів

Біографія

Душейко Андрій Петрович народився в 1974 році в Вереміївці, проте більшу частину життя (з 11 років) живе в селі Васютинці на Черкащині, розвиваючи сімейний агробізнес.

Корпорація "Дніпро", по суті, належить батькові сімейства, при цьому Андрій є повноправним керівником підприємства. Каже, продовжити справу батька його спонукав "поклик крові".

Сім'я

Бізнесмен виріс у великій родині. Він має двох братів, які також продовжують аграрну династію.

Його батько - землевласник, бізнесмен і народний депутат Петро Душейко - свого часу заснував агропромислову корпорацію "Дніпро", в якій тепер працюють всі троє синів: Андрій (керує компанією), Олексій (займається управлінням фінансами) і Григорій (відповідає за маркетинг).

Крім цього, Андрій Душейко має власну сім'ю: разом з дружиною виховує чотирьох дітей.

Освіта

Після школи майбутній підприємець вступив до Уманського сільськогосподарського інституту. Після трьох років навчання він поїхав до Франції на практику. Повернувшись, Андрій Душейко продовжив навчання в Національному агроуніверситеті, в якому вивчився на агронома. Але і на цьому молодий аграрій не зупинився. Закінчивши заочно аспірантуру, в 2003 році він захистив кандидатську дисертацію по сільськогосподарських наук.

Кар'єра

Після вишу Андрій повернувся в рідне село, де працював агрономом-овочівником.

У 1999 році взявся за управління батьківським колгоспом, на базі якого разом з братом створив агрокомпанію "Дніпро" і очолив підприємство.

За розповідями Душейко, в умовах нових ринкових правил не було чіткого розуміння, що і як робити, потрібно було адаптуватися. На початку бізнесмен зайнявся розвитком рослинництва і тваринництва. Вирощував також цукрові буряки, ріпак. Згодом, від них довелося відмовитися, оскільки це стало невигідно.

Потім, методом "проб і помилок", поступово прийшов до нового напрямку - овочівництва. Спочатку обробляв 30 гектарів землі, на яких вирощував овочі "для себе і для школи". Через час побачив у цьому напрямку потенціал і почав збільшувати виробництво. Крім цього, займався тваринництвом.

Чутки і компромат

"Соціальний" бізнес

Андрій Душейко пишається тим, що продовжував займатися навіть не дуже прибутковими напрямками - на шкоду собі, на благо іншим.

Після різних експериментів, а також в силу набутого досвіду бізнесмен прийшов до висновку, що тваринництво практично не приносило доходів, а якщо дивитися на цей напрямок з позиції довгострокової перспективи, то її, на думку аграрія, взагалі немає. Вирощуванням овочів також дуже ризиковано займатися, оскільки в Україні ціни на продукцію постійно змінюються (то піднімаються, то різко падають), і немає можливості передбачити, яка буде їх вартість завтра.

На питання журналіста про те, навіщо тоді підприємство взагалі займається цими настільки невигідними напрямками і чому не відмовиться, Андрій Душейко висловив стурбованість долею односельчан: "А як же люди в селі, з якими ти виріс і працюєш багато років?".

Потім бізнесмен зазначив, що і овочівництво, і тваринництво з економічної точки зору є більше соціальними проектами, ніж комерційними - покликаними дати не стільки прибуток, скільки робочі місця людям і майбутнє українському селу.

Як справжній альтруїст, в інтерв'ю Андрій Душейко розповідав про те, як важко жителям сіл знайти роботу, і як їх рятує його підприємство, яке завдяки малорентабельним напрямкам забезпечує робочими місцями близько 300 людей.

Не упустив підприємець можливості звеличити свою компанію на тлі більш великих холдингів, зазначивши, що якщо у інших більш успішних бізнесменів на 150 000 гектарах працює 1000 чоловік, то у нього цих же тисячу робочих залучені всього на 15 000 гектарах. Та й платить він, як каже, в 10 разів більше, ніж великі компанії.

Технології, що виснажують ґрунт

Що стосується технологій обробітку ґрунту, то в цьому плані Андрій Душейко консерватор.

Він уже багато років використовує оранку, глибоке розпушування і лише в деяких випадках - поверхневу обробку, попри те, що всі ці методи, на думку багатьох аграріїв, швидко виснажують ґрунт.

У своє виправдання бізнесмен говорить, що "це все казки", що на родючість землі не впливає те, яким чином її обробляють.

Він також розвінчує й інші "міфи", в які вірять хлібороби. Наприклад, про те, що соняшник також виснажує ґрунт. На це Душейко каже, що рослина вбирає з ґрунту набагато менше поживних елементів, ніж та ж кукурудза або пшениця, а багато елементів не забирає з собою під час збирання врожаю, а бере в оборот, залишаючи потім на полі.

Андрій також зізнається, що та ж кукурудза бере і виносить з ґрунту набагато більше корисних речовин, а нею він засіває тисячі гектарів.

Крім того, на захист своєї технології обробки поля Андрій Душейко каже, що сотні років до цього люди орали поля і збирали врожаї. Бізнесмен упевнений, що "міфи" про те, наскільки оранка шкодить ґрунту, поширюють виробники сучасної техніки, яким треба її якось продавати, це їх заробіток.

Статки і джерела доходів

У 2014 році Андрій Душейко вирощував різні види сільськогосподарських культур. На його полях росли соняшник, пшениця, ячмінь, рапс. Кілька сотень гектарів займали овочі.

Активи черкаського агропідприємства "Дніпро" включали 15 000 гектарів землі, 6 000 голів великої рогатої худоби (2 000 з яких давали молоко), 10 000 свиней, свій технопарк.

За словами бізнесмена, спочатку овочівництво було не рентабельним, і цей збитковий період тривав протягом кількох років. Проте, жодне з напрямків Душейко не закрив.

Через деякий час вирощування овочів почало давати непогані доходи, навіть при невеликих обсягах виробництва. Наприклад, якщо продати 5 тонн пшениці по 2 000 гривень за тонну, то компанія отримає 10 000 гривень виторгу. Якщо ж продати 40 тонн картоплі всього по 2 гривні за кілограм, то дохід компанії складе аж 80 000 гривень.

Кукурудза займає близько 7 000 гектарів, пшениця і соняшник - по 3 500 гектарів, овочі - 500 гектарів, на решті території вирощуються кормові культури.