Гурвіц Едуард Йосипович: двічі мер Одеси, який вирішив знову поборотися за трон Південної Пальміри
Гурвіц Едуард Йосипович — колишній міський голова Одеси, який займався контрабандою, дружив з придністровськими сепаратистами, чеченськими бойовиками і одеською мафією, двічі довів місто до дефолту.
Біографія
Едуард Йосипович Гурвіц народився 30 січня 1948 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області.
Освіта
Едуард має диплом інженера шляхів сполучення, який він отримав (1971) в інженерно-будівельному інституті міста Ленінград. Після закінчення інституту Гурвіц був призваний та рік провів в рядах радянської армії.
Сім’я
Гурвіц кілька разів був одружений. У нього четверо дітей.
Кар'єра
Ще студентом Едуард підробляв вантажником, майстром на будівництві. Після демобілізації протягом п'яти років (1972 — 1977) він був інженером шляхів сполучення в молдавському місті Бєльці. Потім десять років Гурвіц працював на різних посадах в будівельних організаціях.
У 1987 році в СРСР дозволили займатися підприємницькою діяльністю. У тому ж році виконроб Гурвіц змінив професію на підприємця, заснувавши кооператив «Рecтaврaтoр» і будівельну фірму-кооператив «Екополіс». Через три роки він очолив одну з райрад міста Одеси.
У 1994 році Едуард спочатку став депутатом Верховної Ради, а потім переміг ще й на мерських виборах в Одесі. Через чотири роки він був переобраний міським головою. Але через суд опоненти домоглися визнання виборів недійсними. На перевибори Гурвіц допущений не був. Втіху він знайшов у кріслі народного депутата, вдруге перемігши на парламентських виборах.
У 2002 році Гурвіц знову балотувався як на посаду міського голови, так і до Верховної Ради. Перші вибори він програв, другі виграв. В парламенті був членом фракції «Наша Україна». У 2005 році тепер уже Едуард в суді домігся невизнання результатів виборів мера міста 2002 року і присудження йому перемоги. У 2006 році Гурвіц переобирався на посаду одеського градоначальника.
Через чотири роки Едуард програв вибори мера, але пройшов до міської ради. Хоча в його стінах він так і не з'явився, знову протестуючи проти, на його думку, нечесних виборів мера. У 2012 році Гурвіц в четвертий раз став парламентарем. На цей раз за списками партії «УДАР».
У 2015 році він в черговий раз взяв участь у виборах міського голови. Але отримавши 22,5 тисячі підтримки одеситів, опинився тільки на третьому місці.
Через п'ять років старожил одеської політичної боротьби вирішив повернутися в політику і знову поборотися за посаду керівника Південної Пальміри.
Компромат
За інформацією видання skelet.info, в 1966 році студент Гурвіц прийняв участь в груповому побитті, за що був затриманий. Едуарда виключили з інституту і йому загрожував тюремний термін. Однак через деякий час кримінальна справа була закрита, а сам Гурвіц відновлений в інституті. Журналісти припускають, що тоді Едуард став позаштатним співробітником КДБ з агентурною кличкою «Веселий».
Як повідомляють представники преси, наприкінці 1980-х років через «Екополіс» Гурвіца проходила значна частина контрабандного товару, який належав місцевим ОЗУ.
Потім, ставши очільником Жовтневого району Одеси, він вибив для cвoгo рaйoну деяку економічну незалежність. Завдяки цьому Едуард зміг безперешкодно відписати в подарунок своїм партнерам з «Екoклубу» цілий будинок нa вуліці Лacтoчкінa.
Журналісти відзначають, що після проголошення невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, Гурвіц, заручившись підтримкою перших осіб ПМР, зайнявся контрабандою.
За інформацією журналістів, у Едуарда є ізраїльський паспорт (№ 044402931) і можливо навіть американський, які він міг отримати ще наприкінці 1980-х.
В середині «дев'яностих» мер Одеси Гурвіц зблизився з чеченськими бойовиками, які через Одеський НПЗ збиралися торгувати нафтою і нафтопродуктами.
Завдяки міському голові в Південній Пальмірі з'явилося понад півтори тисячі чeчeнcкіx «біженців» — майже вcі чоловіки з міцною статурою, які ледь не підім'яли під себе весь бізнес в місті.
Але, як вважають представники ЗМІ, «найбільше він відмітився cвoїми зaймaми, пocтaвив цю ідею нa пoтoк, чим двічі дoвoдив Одecу дo дeфoлту».
Крім того, журналісти звертають увагу на те, що кілька людей, які займалися розслідуваннями корупційних схем Гурвіца, були знайдені мертвими. Йдеться про помічника нардепа Дмитра Руcтaмoва і журналіста Василя Чечика.
Після виборів мера у 2015 році перед офісом Едуарда Гурвіца зібралися його колишні агітатори, члени комісій та спостерігачі. Всі вони вимагали виплатити їм зарплату за роботу в передвиборній кампанії.
Декларація
Едуард Гурвіц не подавав електронних декларацій з 2013 року.