Федір Андрощук

Андрощук Федір Олександрович: науковець та директор Національного музею історії України 

Андрощук Федір Олександрович — у грудні 2024 року «загубився» на виставці в Литві і не повернувся до України

Біографія

Федір Олександрович Андрощук народився 20 лютого 1970 року в місті Київ, Україна.

Освіта

З 1988 по 1995 рік він був студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отримав тут диплом історика-археолога.

Через три роки Федір став кандидатом історичних наук, захистивши дисертацію про історико-культурні зв'язки Середнього Подніпров'я та Скандинавії. У 1999 році ця робота лягла в основу його книги «Нормани і слов'яни в Подесні».

У 2014 році Андрощук захистив докторську дисертацію на тему скандинавських мечів, грунтуючись на дослідженні та обробці музейних фондів Данії, Швеції, Норвегії та Ісландії.

Володіє українською, англійською та шведською мовами. Має громадянство України та Швеції.

Кар'єра

Федір почав працювати паралельно з навчанням в університеті. З 1987 по 1988 рік, а потім з 1990 по 1996 рік він був співробітником Інституту археології НАН України.

Зі студентської лави Федір брав також участь в археологічних розкопках. У 1993 році, а також з 1996 по 1997 рік він керував Шестовицькою та Канівською експедицією Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1996 року протягом чотирьох років Андрощук викладав на кафедрі археології та музеєзнавства КНУ.

З 2000 року діяльність вченого стала тісно пов'язана зі Швецією. Він працював у Стокгольмському університеті, Державному історичному музеї Швеції та інших установах, досліджуючи скандинавську зброю та культурні контакти епохи вікінгів. Результати його досліджень публікувалися на міжнародному рівні, включаючи книги «Вікінги на Сході» (2013) і «Візантія і світ вікінгів» (2016).

У 2020 році Андрощук був обраний генеральним директором Національного музею історії України. Під його керівництвом музей не тільки посилив дослідження і виставкову діяльність, а й активно захищав археологічні колекції в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його дії в цей період були високо оцінені Європейською асоціацією археологів.

З 1 вересня 2022 року Федір Андрощук є дійсним членом Виконавчої Ради Європейської асоціації археологів, що об'єднує провідних фахівців цієї галузі.

Компромат

У грудні 2024 року Андрощук опинився в центрі скандалу, пов'язаного з його виїздом за кордон і відсутністю на робочому місці під час війни. Звинувачення проти нього висунула народна депутатка Соломія Бобровська.

Парламентарка стверджувала, що директор Національного музею історії України «зник» після участі у виставці в Литві, використовуючи громадянство інших країн для виїзду до Італії та Швеції. Вона назвала ситуацію ганебною і поставила під сумнів доречність знаходження Андрощука на посаді керівника такої важливої установи.

У коментарі для «Української правди. Життя» вчений пояснив, що є громадянином Швеції і проживає там вже майже 25 років. За його словами, саме його перебування в Україні є тимчасовим і пов'язане виключно з виконанням контракту, підписаного з Міністерством культури.

Андрощук заявив, що подав заяву на звільнення ще три місяці тому через відмову відомства продовжити його відрядження, необхідне для завершення проекту, підтримуваного Швецією. Він підкреслив, що контракт передбачав право обох сторін припинити співпрацю, якщо зобов'язання однієї з них не будуть виконані.

Вчений назвав свою роботу в музеї «гуманітарною допомогою Україні», зазначивши, що вона ґрунтується на шведському громадянстві та репутації, завдяки яким йому вдавалося привертати міжнародну увагу до музею. За його словами, замість подяки він зіткнувся з необґрунтованими звинуваченнями, що, ймовірно, стане причиною його відмови від подальшої співпраці з українськими державними структурами.