Ігор Пукшин

Пукшин Ігор Гелярович: “покровитель” Богдана і “смотрящий” за СБУ, що заплутав слідство

Ігор Гелярович Пукшин – досвідчений чиновник і колишній роботодавець Андрія Богдана, якому Володимир Зеленський віддав важливу посаду. Про нього повідомляє Політека.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Посилання

Біографія

Народився 28 липня 1965 року в селі Нижня Яблунька Турківського району Львівської області.

Освіта

У 1991 році закінчив Львівський державний університет за спеціальністю «Правознавство», отримав кваліфікацію юриста.

Сім’я

Одружений, виховує п’ятьох дітей.

Кар’єра

Після навчання в університеті Ігор Пукшин кілька місяців працював аспірантом і стажистом одного з районних судів Львова.

У 1992 році влаштувався експертом-радником з питань розробки та реалізації програм економічної реформи Міністерства економіки України на той момент відомство очолював Віктор Пинзеник, а також радником з правових питань Віце-прем’єр-міністра України з питань економічної реформи.

З 1993 по 1994 року Ігор Пукшин був експертом з правових питаньУкраїнського фонду підтримки реформ, а з 1994 по 1996 рік – начальником юридичного управління Фонду державного майна України. Після цього його вибрали заступником Міністра юстиції Сергія Головатого. На цій посаді чиновник затримався на два роки.

З 1998 до 2006 року Ігор Пукшин займав пост головою Центру розвитку українського законодавства. Паралельно він був керуючим партнером адвокатського об’єднання «Бона Фідес” і київської юридичної компанії «Правіс». У вересні 2004 року став керуючим партнером Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма« Пукшин і Партнери ».

В період Помаранчевої революції 2004 року Ігор Пукшин був одним з адвокатів, які працювали над обґрунтуванням третього туру президентських виборів у Верховному Суді України. За це його прозвали «адвокатом Помаранчевої революції».

З 2006 по 2009 рік Ігор Пукшин обіймав посаду заступника главиСекретаріату Президента України. Під час кризи, пов’язаного з достроковими парламентськими виборами 2007 року, захищав юридичну позицію президента Віктора Ющенка. В тому числі, блокував винесення Конституційним судом правової оцінки президентським указам.

31 жовтня 2006 року він отримав третій ранг держслужбовця. А в листопаді 2007 Ігоря Пукшина призначили уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України. Після звільнення з державної служби – повернувся до адвокатської діяльності.

У 2012 році Ігор Пукшин намагався стати народним депутатом. Він балотувався по мажоритарному округу №125, але не пройшов до Верховної Ради. У 2014 році знову спробував увійти в парламент номером 14 у виборчому списку партії “Громадянська позиція”, але політсила не набрала достатньо голосів.

7 серпня 2019 року шостий президент України Володимир Зеленськийпризначив його членом Комісії з питань правової реформи.

 

Компромат

Нового главу Комісії з питань правової реформи пов’язують з главою ОП Андрієм Богданом. Хто б міг подумати, що в 2019 році курирувати кадрові питання в СБУ будуть персонажі з далеких часів президентства Віктора Ющенка? Основними «кураторами» називають адвоката Ігоря Пукшина та його представника, екс-начальника слідства СБУ, Миколу Герасименка, ексзамгенпрокурора, адвоката Олега Бачуна і сина екс-глави СБУ Володимира Радченка Віктора Радченко, околомедицинских діяча.

Звідки виник Ігор Пукшин – очевидно. Нинішній глава Офісу Президента Богдан довгий час працював в його адвокатській конторі. І, мабуть, Богдан вважає Пукшина великим експертом по СБУ в силу того, що з 2007 по 2009 рік Ігор Гелярович працював Уповноваженим Президента України Віктора Ющенка з питань контролю за діяльністю СБУ. Тодішній період в житті СБУ запам’ятався навалою в Главк «К» так званої «цимбори» – вихідців із Закарпаття та Прикарпаття. Смішні були хлопці, реальні «горяни» зі своїми контрабандними прибамбасами. Пам’ятається, навіть козу водили під кабінет Похилько та знущалися всіляко над Тиберієм Дурдинцем. Вобщем, судячи з розкладу, скоро десь на керівній посаді з’явиться Валерій Гелетей, він адже з тієї ж в принципі «цимбори».

Нинішні ж ставленики Пукшина і компанії, напевно називатимуться «бойками» в силу походження. Сам Пукшин, до речі, є активним представником бойківської громади, навіть у Вікіпедії про це написано. Хоча також можна охарактеризувати цей час як «навала адвокатів». Причому, не в кращому значенні цього слова. Пукшин, наприклад, знаменитий не стільки захистом невинних, скільки ручним керуванням судами. Через що навіть міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Як повідомляють ЗМІ , за фірмою “Пукшин і партнери” тягнеться довгий шлейф скандалів. Перший з них пов’язаний з “Нафтогазом” і його дочками “Укргазвидобування” і “Укртрансгаз”. Нещодавно створена на той момент адвокатська фірма загадковим чином обійшла великих досвідчених конкурентів і отримала контракт, який приніс їй більше 14 млн грн. Не менш гучною була історія з наданням “Укрзалізниці” фіктивних юридичних послуг. Тоді адвокатам перерахували з бюджету принаймні 950 тис. грн.

В останній раз один і покровитель Богдана Ігор Пукшин світився в журналістському розслідуванні “Політик нового типу”. Автор, журналіст Володимир Бойко, вказує на те, що Ігор Пукшин – один з багаторічних спонсорів “Громадянської позиції” Анатолія Гриценка. Крім нього, “вічний” кандидат нібито отримує гроші від Олега Канівця – людини з орбіти Коломойського і колишнього глави правління “Укрнафтобуріння”.

Адвокатські контори, в яких “заправляли” Пукшин, Богдан і Баулінвиводили гроші не тільки через нафтовиків і залізничників. Так, через ТОВ “Юридичні радники” та ТОВ “Юридичні офіси” з комунальної власності Києва вивели будівлю Центру творчості дітей “Мрія”. Згодом свою частку в цих юрконторі Баулін переоформив на партнера Андрія Богдана. Схему розслідувачі Наші гроші описали ще в 2015 році.

У ЗМІ Ігоря Пукшина також називають партнером сина судді Конституційного суду Бауліна по фірмі “Юридичні офіси”. У вузьких колах він був відомий як відповідальний за призначення всіх суддів в Україні. А широкій публіці відома його фірма «Пукшин і партнери», засновниками якої є сам Замах і Баулін-молодший.

Не нам виносити підозра фігурантам цієї історії, тому краще пошлемося на красномовне заяву Святошинської райдержадміністрації:

«У травні 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю« Юридичні офіси» відбулося рейдерське захоплення  нежитлового приміщення на вул. Михайла Котельникова, 25».

За даними журналістів, розбагатів Пукшин на обслуговуванні нафтових і газових схем. Пукшин прийшов у владу і в великий бізнес відразу після «помаранчевої революції». І тут велику роль зіграли контакти Пукшина з героєм корупційних скандалів Олексієм Івченком, автором газової кризи 2006-го року. Івченко вважав, що гроші НАК державі не належать: «Тому що це – господарюючий суб’єкт, який заробляє гроші, тому ніяких державних грошей у« Нафтогазі »ніколи не було і немає».

З невідомої причини, в березні 2005-го, відразу після приходу Івченко в «Нафтогаз», фірма «Пукшин і партнери», до того часу – одна з багатьох дрібних юридичних компаній, раптом отримала казковий контракт. Сьогодні він є предметом вивчення з боку тимчасової слідчої комісії з питань перевірки ситуації із забезпеченням природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого законодавства на енергетичному ринку України.

У матеріалі газети «Юридична практика» про корпоративну вечірку фірми «Пукшин і партнери» говориться, що 2005 рік господар фірми назвав роком «становлення на українському ринку юридичних послуг».

У Києві працювали десятки юридичних фірм, які мали куди більший досвід і авторитет, ніж нікому не відома компанія Пукшина. Однак контракт отримав саме він. І ось фірма, яка знаходиться «в процесі становлення», в період з березня 2005 року по грудень 2006-го згідно договорів на юридичне обслуговування з НАК і її дочірніми компаніями «Укргазвидобування» і “Укртраснгаз” принесла Пукшину 14 мільйонів 500 тисяч гривень! Як говориться в офіційному висновку слідчої комісії: «характер договорів на юридичне обслуговування носить відверто невигідний характер для НАК «Нафтогаз України» та її дочірніх компаній. Так, договорами передбачено, що винагорода за надання юридичних послуг визначається в протоколах узгодження завдань і договірної ціни. Тобто суми винагороди за кожну послугу фактично визначалися окремо вже після того або іншого рішення суду в залежності від результатів».

Тож не дивно, що на корпоративній вечірці в грудні 2005-го «Пукшин і партнери» “Кращим клієнтом 2005 року” була названа дочірня компанія “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, а приз в номінації “Угода року “був вручений дочірньої компанії” Газ України “НАК” Нафтогаз України “.

Слідча комісія не змогла встановити, за якими критеріями проводився відбір юридичної фірми для роботи з НАК, якщо сума послуг не вказана в договорі. І чи був тендер взагалі, як того вимагає законодавство?

Посилання

YouTube-канал Ігоря Пукшина.