Людмила Русаліна: бізнесвумен, яка намагається засудити навіть власту матір
Людмила Русаліна - успішний підприємець і меценат. Однак за ширмою "глянцевої" леді ховається шахрайка, яка продає українцям "палену" горілку, краде чужі бренди та займається рейдерством. Вона допомагає дітям Донбасу і водночас судиться зі своєю матір'ю та донькою.
1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Статки
Біографія
Русаліна Людмила Володимирівна народилася 5 травня 1967 року в Києві.
У дитинстві вчилася в спеціалізованих школах із поглибленим вивченням англійської мови, а також фізики та математики.
Батьки бачили доньку в журналістиці або в науці, але Людмила обрала шлях торгівлі.
Освіта
У 1988 році Людмила Русаліна стала випускницею Київського торгово-економічного інституту, де отримала диплом економіста.
Сім'я
Майбутній бізнесвумен пощастило народитися в правильній сім'ї. Батько Людмили - відомий математик і кібернетик, академік Академії наук СРСР Володимир Михалевич. Мати - Маргарита Дієсперова - також математик.
Перший чоловік - Костянтин Русалін. Також працював в Укрімпексі. Разом із ним Людмила заснувала ТОВ “Топтранс” і керувала підприємством.
Русалін був головою ліквідаційної комісії банку “Україна”. “Допоміг” цій фінансовій установі збанкрутувати, за що і притягався до кримінальної відповідальності.
Другий чоловік, Володимир Гаркушин, народився у Вінницькій області. За освітою інженер-економіст і держуправлінець. Із 2006 року - друга особа в холдингу “Петрус”. Депутат Черкаської обласної ради.
Діти: у підприємниці цілих п'ять дочок.
Кар'єра
Відразу після закінчення інституту Людмила Русаліна влаштувалася працювати на престижне державне підприємство при Кабінеті Міністрів України - Укрімпекс. Звичайно, не без допомоги батька-академіка.
Після розпаду Радянського Союзу Людмила вирішує зайнятися бізнесом. У 1992 році вона створює і протягом десяти років очолює ТОВ "Топтранс". Спочатку компанія надавала митно-ліцензійні послуги.
Крім того, вона займалася постачанням через кордон продуктів харчування, косметики, напоїв, сигарет. Фірма стала головним дистриб'ютором продукції лікеро-горілчаного заводу в Золотоноші.
Після кризи 1998 року вона скорочує імпорт і вирішує сконцентруватися на інвестуванні у вітчизняне виробництво. Першим таким підприємством, куди Русаліна інвестувала кошти, була Черкаська кондитерська фабрика. Двадцять мільйонів гривень було направлено на придбання обладнання і технологій.
Через чотири роки після кризи з'являється група компаній “Петрус”. Зараз холдинг уключає в себе підприємства різних сфер діяльності: виробництво алкогольних напоїв (бренди “Златогор”, “Горілочка”, “Графська”), кондитерських виробів (“Світ Ласощів”), реклами (“Петрус-медіа”).
Усього бізнесвумен очолює приблизно п'ятдесят фірм і компаній. У Києві Людмила Русаліна володіє бізнес-центрами “Навігатор” і “Бізнес-центр на Тарасівській”. У Грузії холдингу належить автомобільний завод “Іверія”.
Продукція холдингу експортуються в більш ніж тридцять країн світу, зокрема в Німеччину, США, Китай, Ізраїль, Канаду та інші.
У 2002-2006 роках на громадських засадах Людмила Русаліна була помічницею народного депутата від Комуністичної партії Вадима Литвина.
Пробувала себе підприємниця і в політиці. Правда, тільки на місцевому рівні.
У 2006 році вона обиралася депутатом до Черкаської обласної ради. Крім того, у 2010 році вона займала посаду заступника голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Із того ж року була позаштатним радником міністра закордонних справ.
Із 2015 року бізнес-леді є Почесним консулом Сьєрра-Леоне в Україні.
Крім бізнесу, Людмила Русаліна активно займається благодійністю.
Як меценат вона підтримувала Національний Фонд соціального захисту матерів і дітей “Україна дітям”; благодійні фонди “Наша Київщина”, “Турбота і милосердя”, “Щасливі долоні”, “Захист прав матері і дитини”; Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національний академічний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, “Київ модерн-балет” Раду Поклітару, Музей історії міста Києва, Черкаський музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка, Черкаський ляльковий театр, численні мистецькі акції та фестивалі: “Менухин 100”, “Здоров'я, стиль і мода”, “Київські лаври”, “Я козачка твоя, Україно” та інші.
Як засновниця Фонду науково-технічного розвитку ім. Академіка В. С. Михалевича, Людмила інвестує кошти в інноваційні технології, що розробляються вітчизняними вченими: запуск першого українського наносупутника “Політан-1”, створення та налагодження серійного виробництва безпілотників “Спектатор” для потреб Збройних сил України, інновації в галузі кібернетики та інформаційної безпеки, медицини, екології та сільського господарства.
Компромат
Людмила Русаліна, чоловік якої займав посаду голови державного Агентства з питань банкрутства, побудувала бізнес-імперію, скуповуючи збанкрутілі підприємства харчової промисловості.
У середині 1990-х Костянтин Русалін тоді ще для “Топтранс” узяв значну суму у банку "Україна". А через кілька років чоловік бізнес-леді виявився головою ліквідаційної комісії того самого банку “Україна”.
Русалін заявляв, що його підприємство виплатило весь кредит, тому у цій справі не має ніякого конфлікту інтересів. Однак виявилося, що кредит не був виплачений повністю.
Холдинг, керований бізнес-леді Людмилою Русаліною, неодноразово опинявся в центрі скандалів. Особливо в цьому “відзначилась” алкогольна продукція “Петруса”.
Так, холдинг знижував вартість платежів акцизного збору за допомогою марок так званої слабоалкоголки. Компанія нібито виробляє та постачає слабоалкогольні напої, насправді ж акцизи клеїлися на сорокаградусну горілку.
До речі, на спирті також економили. Для виробництва горілки “Златогор” закуповували парфумерний спирт. Він обкладається значно меншими податками. Правда, і менше придатний до вживання.
У компанії Людмили Русаліної ніколи не було проблем із податковою. Все тому, що холдинг “Петрус” майже з самого початку своєї діяльності перебував під заступництвом Миколи Азарова, який з середини 1990-х років очолював фіскальне відомство.
Чого вартий бухгалтерський звіт за 2003 рік. У ньому компанія з багатомільйонним обігом мала різницю між збитками і прибутками всього в одну тисячу гривень. Будучи прем'єр-міністром, Микола Янович запросив собі в радники бізнес-партнера Людмили Русаліної - Миколу Петренка.
Справжню війну розв'язав “Петрус” із французькою компанією “Belvedere”. Компанія Русаліної подала в суд на французів із вимогою заборонити в Україні випуск торгової марки “Sobieski”.
Справа в тому, що пляшка цієї торгової марки дуже схожа на ту, в якій випускає “Петрус” горілку “Златогор”.
Цікаво, що в суд Людмила Русаліна подала на “Belvedere” тільки тоді, коли французи зайшли на український ринок. До цього “Sobieski” успішно продавалася в Європі, і тоді форма пляшки ні в кого не викликала обурення.
До того ж “Златогор” почав випускатися на вісім років пізніше. Тому виникає питання: хто у кого вкрав ідею?
Слід зауважити, що європейці хотіли залагодити конфлікт мирно і запропонували спільно розробити новий дизайн пляшки для української горілки. Але “Петрус”, мабуть, розраховуючи на “кишенькові” суди, вперто стояв на своєму: “Sobieski” повинен змінити пляшку. Але Феміда залишилася на боці французів, дозволивши їм випускати свою горілку в їхній пляшці.
Власною продукцією Людмила Русаліна вирішила лікувати українців від багатьох хвороб. У 2013 році на прилавках магазинів і супермаркетів з'явився так званий “Цілющий бальзам”. Напій, судячи з етикетки, був перцево-медовою настойкою.
Сама бізнес-леді заявляла, що цей продукт дуже корисний. Його потрібно приймати по п'ять-десять мілілітрів три рази в день. Сама вона, правда, не приймає його. Зате її мама за три дні вилікувалася від хвороби.
Експертиза “Цілющого бальзаму” показала, що це звичайна горілка. Причому дуже поганої якості.
Має тіньову сторону і бізнес-центр “Навігатор”. Це дітище Людмили Русаліної фігурує у скандалі щодо несплати податків на суму двадцять мільйонів гривень.
А ще за допомогою “Навігатора” бізнесвумен займається рейдерством. У 2018 році компанія виграла тендер на володіння трьома поверхами в іншому бізнес-центрі - “Гулівер”.
Правда, аукціон проходив з явними порушеннями. Адже в ньому, крім “Навігатора”, інших учасників не було. Та й голова тендерного комітету за дивовижним збігом виявився братом-близнюком особистого адвоката Людмили Русаліної.
Не все добре в бізнес-леді й у власній родині. Подейкують, що вона подала в суд на власну матір і одну з дочок, вимагаючи у найближчих родичок віддати їй майно, яка вона раніше їм подарувала.
Статки
Людмила Русаліна - одна з найбагатших українок. Її статки оцінюються приблизно в 70 мільйонів доларів.