Марина Порошенко

Порошенко Марина Анатоліївна: експерша леді та депутат Київради від партії «Європейська солідарність»

Порошенко Марина Анатоліївна — у 2018 році журналісти висловили сумнів щодо законності призначення дружини президента на пост глави Українського культурного фонду.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація
7. Відео

Біографія

Марина Анатоліївна Порошенко (дівоче прізвище Переведенцева) народилася 1 лютого 1962 року в місті Семипалатінськ (суч. Сімей), Казахстан. За іншими даними, її рідне місто — Київ.

Освіта

Марина Порошенко за освітою медик. У 1986 році вона закінчила медінститут в Києві. Через чотири роки Марина захистила кандидатську дисертацію. Вона стала автором першої в історії незалежної України кандидатської дисертації.

У 2007 році Марина отримала диплом мистецтвознавця-експерта після закінчення Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю.

Сім’я

Батько Марини — Анатолій Переведенцев (1933-2020). Обіймав посаду заступника міністра охорони здоров'я УРСР, був радником радянського посла в Монголії. Мати — Людмила Переведенцева (1936-2020) була співробітницею київського заводу Арсенал. Сестра — Алла Зернецька працює в київському педуніверситеті.

У 1984 році Марина Переведенцева вийшла заміж за Петра Порошенка (1965 р.н.). У подружжя четверо дітей: двоє синів і дві доньки. Олексій народився 1985 році. У 2000 році Марина народила двійнят Євгену і Олександру, а ще через рік — Михайла.

У червні 2014 року Марина Порошенко вперше стала бабусею. У її старшого сина Олексія і невістки Юлії Аліханової народився хлопчик, якого назвали на честь діда Петром. Через два роки Аліханова народила дівчинку Єлизавету.

Кар'єра

Деякий час після закінчення медінституту Порошенко працювала кардіологом в одній з лікарень столиці України. Після народження першої дитини Марина вирішила залишити роботу і присвятити себе сім'ї.

У IV скликанні українського парламенту вона на громадських засадах була помічницею у нардепа Віктора Короля (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»), а в VII скликанні — у позафракційного Григорія Заболотного.

З 2014 по 2019 рік під час президентства Петра Порошенка, його дружина носила неофіційний титул української «першої леді».

У 2016 році Марина Порошенко стала співголовою ради, яка займалась питаннями розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». 

У тому ж році вона заснувала програму «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». На початку 2018 року Марина очолила Український культурний фонд. На цій посаді вона провела майже два роки.

З травня 2017 року дружина п'ятого президента стала ведучою рубрики «У ритмі спорту», ​​яка виходила в ранковому шоу на телеканалі «Україна».

У 2020 році на виборах до Київської міської ради Марина Порошенко очолила партійний список «Європейської солідарності». За результатами виборів вона отримала депутатський мандат. На момент виборів Марина була директором благодійних проєктів у «Всеукраїнської благодійної організації« Благодійний Фонд Порошенка».

У Київради IX скликання Марина увійшла до складу фракції «Європейської солідарності» і очолила постійну комісію з питань охорони здоров'я та соціальної політики.

Компромат

Журналісти проєкту «Схеми» провели розслідування щодо призначення у 2018 році Марини Порошенко на посаду голови Українського культурного фонду.

«Фонд, який вона тепер очолює, зокрема, витрачатиме гроші платників податків на різні культурні проєкти. Наприклад, цього року мають витратити 207,5 мільйона гривень.

Отже, дружина президента матиме тепер безпосередній стосунок до розподілу грошей держбюджету.

Марину Порошенко на посаду призначив Євген Нищук – міністр культури України і частий гість Адміністрації президента України. І наголосив: за її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени наглядової ради фонду».

Сам міністр культури пояснив, чому підтримує призначення Марини Порошенко: бо вона, за його словами, працюватиме не за гроші.

«Голова і члени наглядової ради працюють виключно на громадських засадах», – зазначив Нищук.

Щоправда, таку думку поділяють не всі. У документі юридичного управління Верховної Ради із зауваженнями для депутатів ще перед ухваленням закону «Про український культурний фонд» значилося: «Фонд є бюджетною установою, а тому, виходячи з вимог… Бюджетного кодексу, його керівник є посадовою особою, наділеною… правами та обов’язками з управління бюджетними коштами. Отже, така особа не може здійснювати свою діяльність на громадських засадах без оформлення трудових відносин».

А в Центрі політико-правових реформ взагалі вбачають у цьому корупціогенний ризик.

«Якщо людина працює на громадських засадах без трудового контракту, але розпоряджається бюджетними коштами, то яка її відповідальність? Не є державною особою (службовцем – ред.) – відповідно, не буде підпадати під статті, які встановлюють кримінальну відповідальність для осіб, що розпоряджаються бюджетними коштами», – зазначає керівниця проєктів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко».

Журналісти вирішили дослідити, чи не було порушень під час обрання наглядової ради фонду та наскільки відповідає вимогам закону новопризначена очільниця.

Отже, Закон України «Про український культурний фонд» каже, що члени наглядової ради можуть висувати три кандидатури на голову установи. Але була запропонована лише одна – Марина Порошенко.

Член наглядової ради фонду Сергій Сьомкін на засіданнях сидить найближче до Марини Порошенко, по праву руку від неї. Він каже, що не чув про жодного іншого кандидата, крім першої леді.

Сьомкін розповів: щоб стати головою фонду, кандидат мав подати усну заявку. Утім, сама Марина Порошенко у відповідь на уточнення журналіста «Схем» запевнила, що заявку не подавала: «Ні, не подавала (заявку – ред.). Чесно кажучи, для мене це теж була несподіванка».

Член наглядової ради Олександр Книга розповів «Схемам», що були ще кандидатури народних артистів України – це Станіслав Мойсеєв та Богдан Бенюк.

«Ми не просто пропонували, ми обговорювали між собою. Ми сиділи і радились, от давайте подумаємо, хто реально може. Чи народні депутати, чи хто? Хто з людей, які можуть бути тією консолідованою особою?» – каже він.

Олександр Книга вважає, що важливо, аби голова Українського культурного фонду легко міг потрапляти у владні коридори до посадовців чи спілкуватися з меценатами для збору грошей. Адже Фонд має право залучати і гроші від приватних благодійників: «Треба, щоб людина, з одного боку, мала вплив певний».

Утім, закон вимагає інших критеріїв. Голова фонду має бути фахівцем у галузі культури.

«Якщо ми говоримо про формальні речі, то вона пов’язана з культурою. Вона закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв», – звернув увагу на освіту Марини Порошенко Євген Нищук.

«А який фаховий досвід має Марина Порошенко у галузі культури?

Згідно з законом про «Український культурний фонд», головою цієї установи може бути призначена «особа, яка є фахівцем у сфері культури, має бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, вільно володіє державною мовою, володіє іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи».

«Схеми» надіслали запит до Марини Порошенко із проханням надати дані щодо її фахового досвіду у сфері культури.

«Ми зробили такий перелік – тут чотири чи п’ять аркушів – тих заходів, у яких я брала участь», – зазначила у відповідь на це перша леді.

У переліку, який отримали «Схеми», зазначено 37 культурних подій за участю чи з ініціативи Марини Порошенко».

«Але чи справді достатньо такого досвіду, щоб бути фахівцем у галузі культури?

«Схеми» відвідали кафедру мистецтвознавства, де навчалася Марина Порошенко. З’ясувалося, що вона навчалася в нетиповій групі. Там було всього четверо студентів – це у кілька разів менше, ніж у звичайній групі академії. Окрім того, з’ясувалося, що їй не довелося писати дипломну роботу.

«Вона закінчила рівень «спеціаліст». Спеціалісти не писали (дипломну роботу – ред), – держіспити складали», – пояснив журналістам завкафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Віктор Карпов.

Сама Марина Порошенко не змогла пригадати своїх викладачів з академії відразу. «10 років минуло. Я зараз можу і не сказати», – відповіла вона на запитання журналіста».

«Згадала таку студентку ексвикладачка Олександра Шпетна. Вона каже, на уроках та була мовчазною, та й узагалі на своїх заняттях бачила її рідко: «Марина Порошенко разом з п’ятьма слухачами прийшла вчитися екстерном. Вони у мене були рівно тричі. 

Вони на кожен предмет прийшли по разу. Тож, як кажуть, у своїх колекціях вони, напевно, розбираються. А бути експертами-мистецтвознавцями ніхто з них, включно із Мариною Порошенко… Я взагалі від неї жодного слова не чула. Якщо хтось інший говорив, то вона завжди мовчала. Тому на що вона здатна, що вона знає – можна тільки здогадуватися».

«Кандидатуру дружини президента на голову фонду висунув очільник телеканалу ICTV Олександр Богуцький. Цікаво, що його до наглядової ради фонду призначив своїм указом чоловік Марини – Петро Порошенко».

На запитання журналістів, чи немає в цьому конфлікту інтересів, він відповів: «Я роздрукував для себе визначення із закону про конфлікт інтересів. Побачити конфлікт інтересів у цьому практично неможливо».

Не знайшов відповіді на це питання і міністр культури Євген Нищук – він каже, що «не сильний фахівець у юридичних історіях».

А от керівниця проєктів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко впевнена у протилежному.

«Члени наглядової ради мали б заявити про конфлікт інтересів і принаймні не голосувати за голову, якщо це дружина президента, а вони призначені президентом. Я думаю, що вони не знайомі з новим антикорупційним законодавством. Очевидно, це конфлікт інтересів», – каже вона.

У Національному агентстві з питань запобігання корупції «Схемам» повідомили, що Закон «Про запобігання корупції» тут не діє, адже сам фонд – це державна установа, яка «не має на меті прибутку», а член наглядової ради – «не посадова особа цієї установи», бо працює на громадських засадах.

Хоч і ухвалює рішення про розподіл бюджетних грошей.

Голову культурного фонду та членів наглядової ради вивели з-під дії антикорупційного закону народні депутати, коли писали Закон «Про Український культурний фонд».

Юридичне управління застерігало парламентарів, що «на членів Наглядової ради Фонду, які схвалюють рішення щодо фінансування проєктів за рахунок коштів Фонду (фактично коштів Державного бюджету), не поширюватимуться вимоги щодо фінансового контролю».

Наприклад, ані Марина Порошенко, ані інші члени наглядової ради не мусять подавати електронні декларації.

Хоч і матимуть стосунок до розподілу бюджетних грошей на проєкти вартістю понад пів мільйона гривень. Але депутати на зауваження заплющили очі.

Також журналісти «Схем» з’ясували, що « була створена лише видимість прозорого конкурсу з обрання половини членів наглядової ради, які згодом одностайно висунули Марину Порошенко на голову Українського культурного фонду».

Залишаються також питання і до кваліфікації Марини Порошенко. Чи є вона і справді фахівчинею у галузі культури? За її плечима диплом мистецтвознавства, отриманий екстерном. Одна з викладачок пригадала, що вона рідко ходила на лекції.

Також Марина Порошенко демонструє список фактів її участі у десятках публічних заходів, що, на думку самої першої леді, є відповідністю необхідним критеріям фахівця у галузі культури і дозволяє їй очолювати фонд, який розподілятиме мільйони гривень з бюджету на українське мистецтво.

Усе це викликає запитання: а чи змогла б Марина Порошенко отримати таку посаду при дотриманні усіх прописаних законом процедур та якщо б вона не була дружиною президента?»

Декларація

У грудні 2020 року Марина Порошенко опублікувала електронну декларацію про свої доходи за 2019 рік.

Депутат Київради володіє земельною ділянкою (1875 кв.м.) і житловим будинком (343,6 кв.м.) у селі Петропавлівське Київської області. У спільній власності експершій леді належить квартира (80,66 кв.м.) у Києві. Петро Порошенко володіє житловим будинком у Козині (1331,7 кв.м.), шістьма земельними ділянками у Козині і Києві, двома квартирами у Києві (82,15 і 134,06 кв.м.) і однієї у Вінниці (68,2 кв.м.)

З цінного рухомого майна Марині належать наручний годинник Hublot, ювелірні вироби у кількості десяти наборів, дві хутряні шуби, кожушок і три жіночі сумки відомих брендів, а також легковий автомобіль XF 4.2 L V8 2008 року випуску.

У спільній власності подружжю Порошенко належить шість меблевих гарнітурів, комплект бра, машина хімчистки, два телевізори, проектор, три камінних набору, настільний годинник, рояль і два килими. Петро Порошенко володіє п'ятьма наручними годинниками, колекціями картин і скульптур. Автомобільний парк ексголови держави складається з трьох Mercedes-Benz.

У 2019 році зарплата Марини у благодійному фонді свого чоловіка склала 66 тисяч. Петро Порошенко у сукупності заробив 774,9 мільйонів гривень. У банку Марина зберігає 3,7 тисячі євро, 89 доларів і 22 тисячі доларів, у чоловіка — три мільйони доларів, 911,9 гривень, 12,9 тисячі євро і 842 фунтів стерлінгів. Готівковими коштами колишній президент зберігає 400 мільйонів гривень і 47,87 мільйона доларів.

Відео