Михайло Гичка

Гичка Михайло Михайлович: скандальний головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні, якого звинувачують у тендерних схемах на мільйони гривень

Гичка Михайло Михайлович — сват екснардепа Дубневича, головний лікар обласної лікарні, якого журналісти та активісти звинувачують в отриманні відкатів за перемоги в тендерах "потрібних" компаній.

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат
Декларація
Посилання
Відео

Біографія

Михайло Михайлович Гичка народився 28 серпня 1959 року у селі Губичі Старосамбірського району Львівської області.

Освіта

Гичка — за освітою лікар-педіатр. У 1983 році він закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького.

Сім'я

Михайло перебуває у шлюбі. Дружину звуть Галина (1962 р.н.). Має дві вищі освіти: економіста і держуправлінця. З листопада 2015 року обіймає посаду голови Пустомитівської районної ради Львівської області.

Гичка — сват Богдана Дубневича. Син Михайла — Назарій одружений на дочці екснардепа Надії.

Кар'єра

З 2010 року Гичка обіймає посаду головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні. У V (2006 — 2007) та VI (2007 — 2012) скликань Верховної Ради Михайло був помічником народного депутата-"регіонала" Миколи Комара.

У 2012 році Михайло балотувався як самовисуванець по 125-му мажоритарному округу. З результатом у 11.57% він зайняв лише четверте місце.

Кілька разів обирався до Львівської обласної ради. У 2002 році Михайло входив до депутатської групи "Соціальна справедливість". Потім він був членом партії "Партія промисловців і підприємців".

На місцеві вибори 2015 року він йшов від БПП "Солідарність". В обласній раді Михайло входить до складу однойменної фракції, депутатської групи "Об'єднання волонтерів і учасників АТО" та постійної комісії з питань охорони здоров'я, материнства, соціального захисту.

Компромат

У 2012 році депутати облради визнали роботу Гички на посаді головлікаря обласної клінічної лікарні незадовільною. Більш того, вони вимагали звільнити його із займаної посади.

Серед найбільших порушень у роботі Гички депутати називали відсутність ліжкомісць у відділенні гемодіалізу лікарні. Замість 30 ліжкомісць було 16. У той же час на решту “14 виділяються кошти на закупівлю медикаментів та інші витрати”.

Призначення Михайла у 2018 році на посаду голови Львівської обласної клінічної лікарні супроводжувалось скандалами. Так, півтора десятка громадських організацій зверталися до облради з протестом проти призначення Гички.

Керівник громадського руху "Європейське місто" Богдан Рабешко заявив про те, що "деякі керівники департаментів, я думаю, що за вказівкою зверху, погрожували обласним депутатам звільненням з роботи та накладенням різних штрафних санкцій, і таким чином була продавлена кандидатура Гички".

Про несправедливості у проведенні конкурсу на зайняття посади головлікаря заявляла Наталія ван Доеверен. Вона була єдиним конкурентом Гички та колишнім його заступником. Однак конкурсна комісія зняла її кандидатуру.

"Весь склад комісії підбирався таким чином, щоб забезпечити той результат, який був поставлений перед складом комісії, а саме — проведення на цю посаду єдиного безальтернативного кандидата", — відзначала ван Доеверен.

До цього Гичка вже керував вісім років обласною лікарнею та за інформацією активістів і журналістів, "відзначився" не одним скандалом.

За даними ЗМІ, Гичка через тендерні процедури на закупівлю ліків, обладнання та ремонтних робіт, привласнює значні суми державних коштів місцевого бюджету. Точніше сказати, привласнюють компанії, інтереси яких він лобіює, правильно виписуючи тендерну документацію під заздалегідь відомих "переможців", за що останні щедро платять відкати в розмірі від 30% до 50% ".

Так, керована депутатом облради медустанова закуповувала "медичні препарати просто без тендера за завищеними цінами". Сам головний лікар пояснив це тим, що приватна компанія подарувала лікарні понад пів сотні апаратів штучних нирок. І нібито з цієї причини комплектуючі потрібно "купувати тільки у цієї фірми за цінами, які ставить виробник".

За інформацією журналістів, син депутата — Назарій "активний учасник батькових корупційних схем". Підприємство Гички-молодшого фігурувало у декількох "схемах" продажу та перепродажу медичного обладнання, ліків та інших необхідних медицині матеріалів за завищеними цінами або в завищених розмірах.

У 2011 році таблетки "Амізон" закупили стільки, скільки потрібно для забезпечення потреб лікарні. Їх вистачало до березня 2013 року. Однак термін придатності закінчувався у листопаді 2012-го.

Схожа ситуація була з "Таміфлю". Препарату повинно було вистачити до 2023 року. При цьому термін придатності ліків збігав на 10 років раніше — у 2013-му.

У пресі зазначалося, що Гичка "не дозволяє своїм пацієнтам переходити на обслуговування у нове відділення". Після відкриття гемодіалізного центру в Новояворівську, Михайло почав умовляти хворих отримувати процедури гемодіалізу тільки у його установі. Крім того, "Гичка нахабно бреше своїм пацієнтам, про те, що у Новояворівську відділенні нібито погане обладнання".

Журналісти відзначають, робиться це, через те, що очолювана ним обласна клінічна лікарня щорічно отримує 50 мільйонів на закупівлю витратних матеріалів для гемодіалізу. У тому випадку, якщо пацієнт перейде в інше медустанову, то "доходи і обороти Гички неабияк зменшаться".

За словами підлеглих Гички, головний лікар "дав усну вказівку не допустити того, щоб хоч один пацієнт перейшов на гемодіалізне забезпечення до іншої лікувальної установи". Нібито в іншому випадку, вони позбавляться не тільки премій, але й роботи.

Журналісти повідомляли, що за один тільки рік у Львівській області ТОВ "Лінк-Медитал" виграло гемодіалізних тендерів на загальну суму понад 102,6 мільйона гривень. При чому конкурентів у компанії не було.

Її керівником є Микола Баришівський, якого пов'язують близькі і дружні відносини з Михайлом Гичкою. "Останній відверто лобіює інтереси товариша на всіх тендерних процедурах за 20% відкат від загальної суми закупівель".

Як відзначаю ЗМІ, "про це свідчать не тільки кулуарні розмови у лікарні, а й об'єктивні факти. Так, ТОВ "Лінк-Медитал" у різних регіонах регулярно викривають у завищенні цін на свої медпрепарати. Відповідно, завищення цін для того і треба, щоб залишалися ті ж 20% відкату для лобістів тендерних перемог".

Про вимагання хабаря головним лікарем Львівської обласної клінічної лікарні заявляв київський підприємець Сергій Хрістіченко. Його компанія “Діавіта” займається постачанням обладнання для гемодіалізу. "Бізнесмен стверджує, що його компанію навмисне не допускають до участі в торгах через відмову платити відкати".

Про зловживання в тендерах із закупівлі гемодіалізу говорила також заступник головлікаря Наталія ван Доеверен.

"У цій сфері наймасштабніші розтрати якраз і стосувалися відділення гемодіалізу. Я це прекрасно розуміла, але не мала достатньо механізмів, щоб перешкодити цьому, окрім оприлюднення інформації та звернень до органів влади. Але складалося враження, що ніхто не хотів про це слухати", — відзначала ван Доеверен.

Декларація

У березні 2019 року Михайла Гичка опублікував електронну декларацію за 2018 рік.

Лікар і депутат облради володіє земельною ділянкою (1329 кв.м.) та недобудованим житловим будинком (394 кв.м.) у селі Зимна Вода на Львівщині.

За дорученням Михайло їздить на автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 120 2008 року випуску. Галина пересувається на Lexus NX 200т 2016 року випуску. Машина була придбана в 2017-м за 351 тисячу.

За 2018 рік зарплата Гички у лікарні склала 233 тисячі. Дружина поповнила сімейний бюджет на 452 тисячі. Готівковими коштами у Михайла задекларовано 150 тисяч гривень, у Галини — 250 тисяч гривень.

Посилання

Facebook