Олег Мусій

Мусій Олег Степанович: екснардеп і колишній міністр охорони здоров'я

Мусій Олег Степанович — координатор медичної служби Євромайдану, який позбувся посади міністра за провал і корупцію в Міністерстві охорони здоров'я, побився з опонентом у прямому ефірі та отримував компенсацію за оренду житла, маючи нерухомість в столиці.

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання
Відео

Біографія

Мусій Олег Степанович народився 12 травня 1965 року в селі Переспа Сокальського району Львівської області.

Освіта

Олег у 1982 році після закінчення Сокальської середньої школи №1 вступив на лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О. Богомольця. Через шість років Мусій став дипломованим анестезіологом і реаніматологом. Також у столичному медінституті проходив інтернатуру. У студентські роки був одним з голів Студентського наукового товариства імені А. Киселя.

У 2001 році Олег пройшов навчання по реформуванню системи охорони здоров'я в Польщі. У 2005 році він навчався в школі охорони здоров'я На УКМА та Інституті Світового банку за напрямом «Реформування сектору охорони здоров'я та стабільне фінансування в Україні».

Через два роки Мусій закінчив програму «Створення законодавчих можливостей для фахівців соціальної сфери» в США. Тоді ж він вивчав досвід побудови та функціонування системи охорони здоров'я і лікарського самоврядування в Фінляндії.

У 2008 році Мусій проходив курси в Австрії та Німеччині, закінчив Національну медичну академію післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, де отримав другу лікарську спеціальність «Організація і управління охороною здоров'я».

У грудні 2009 року він отримав вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я». У березні 2012 року закінчив курси Інституту стратегічних досліджень в Кракові по темі «Адміністрація і неурядові організації».

Сім’я

Екснардеп одружений на Наталії Храновській. Вона фінансист за освітою. У 2019 році Наталія працювала в ТОВ «Старк Інвест ЛТД» (основний вид діяльності — інші види допоміжного обслуговування господарської діяльності, не включені в інші категорії).

У подружжя двоє доньок: Кристина і Тетяна.

Кар'єра

Ще студентом останніх курсів Мусій почав підробляти медбратом у реанімаційному відділенні столичної лікарні №25. З серпня 1988 по травень 1992 року Олег працював за фахом у відділенні відновного лікування НДІ нейрохірургії.

Потім два роки він працював лікарем в ДЮСШ «Нивки» футбольного клубу «Динамо». У 1995 році Мусій став заступником директора з медичних питань спільного підприємства «Адоліс».

З 1997 по 2001 рік Олег був директором і лікарем-консультантом в СП «Віола». Наступні дванадцять років (2001 — 2013) Мусій керував Київським лікарським товариством. У грудні 2005 року він став членом Вищої медичної ради Міністерства охорони здоров'я України.

З 2005 по 2014 рік Мусій чотири рази обирався на посаду голови Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я. У 2006 році обійняв посаду віцепрезидента Української медико-правової асоціації.

З 2008 по 2012 рік Олег був членом колегії МОЗ. У 2009 році був співавтором і одним з ініціаторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України. У 2010 році Мусій був обраний до правління міжнародної лікарської організації — Південно-східний європейський лікарський форум (Southeast European Medical Forum, SEEMF, Болгарія). У вересні 2012 року став віцепрезидентом SEEMF.

У V-VI скликаннях Верховної Ради Олег на громадських засадах був помічником народного депутата Володимира Карпука («Наша Україна», НУНС), а у VII скликанні — на платній основі працював у нардепа Романа Ілика з ВО «Батьківщина».

На Євромайдані Мусій був одним з організаторів медичної служби. Після повалення режиму Януковича в новому уряді Олег був призначений на посаду голови МОЗ. Однак на цій посаді він провів менше року. Уже в жовтні він був відсторонений, а через два місяці звільнений за провал в корупційній політиці відомства.

У тому ж 2014 році Мусій як самовисуванець балотувався по 124-му мажоритарному округу (місто Червоноград, Сокальський район, частина Кам'янка-Бузького району Львівської області) до Верховної Ради. За ексміністра віддали свої голоси 29,86% (або 30 004) виборців.

У VIII скликанні парламенту Олег увійшов до складу комітету з питань охорони здоров'я. З 27 листопада 2014 по 18 вересня 2015 року він був членом фракції БПП.

Однак вийшов із фракції на знак протесту проти голосування за законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. До кінця каденції Верховної Ради VIII скликання Мусій залишався позафракційним депутатом.

Влітку 2015 року Мусій приєднався до міжфракційного об'єднання «Народний контроль». У лютому 2016 року разом з двома депутатами «Народного контролю» — Дмитром Добродомовим і Богданом Матківським — Олег Мусій покинув ряди парламентської коаліції.

У серпні 2015 року нардеп Мусій відзначився вельми оригінальним законопроєктом. Він запропонував перейменувати копійку в рубль. Але дана законодавча ініціатива не знайшла підтримки у інших народних обранців.

Влітку 2019 року Олег вдруге балотувався до парламенту по 124-му округу. На вибори йшов як кандидат від партії «Громадянська позиція». Однак на цей раз за нього проголосувало всього 9,51% (або 7 212) виборців. З цим результатом Олег зайняв лише шосте місце на окрузі.

Олег Мусій очолює громадські організації «Всеукраїнське лікарське товариство» і «Київське лікарське товариство». Також він є членом в «Українській медико-правовій асоціації».

Компромат

Провали на посаді міністра

Олег Мусій на чолі МОЗ пробув неповний рік (лютий — грудень 2014 року). Але за такий нетривалий термін встиг потрапити в ряд скандалів, які пов'язані з корупцією в стінах відомства.

При вступі на посаду міністра Мусій пообіцяв знизити ціни на ліки на третину. Він заявив, що ліквідує корупційну складову при їх закупівлі. Однак на ділі вийшло з точністю навпаки.

Як повідомляв міністр кабінету міністрів Остап Семерак, Мусій не організував належним чином проведення закупівель ліків. В результаті закупленою виявилося тільки четверта частина з необхідних медикаментів. Це призвело до того, що багато хворих такими серйозними захворюваннями, як туберкульоз, рак, вірусні гепатити залишилися без ліків.

Справа дійшла до того, що Мусій запропонував пораненим бійцям АТО самостійно здобувати собі медикаменти. «Я ось теж собі таблетки від підвищеного тиску купую за свої гроші», — заявив міністр.

Влітку 2014 року засоби масової інформації почали випускати розслідування, в яких розповідали про те, що новий очільник МОЗ побудував власну корупційну піраміду. У пресі зазначалося, що Мусій став частиною тендерної мафії, яка створювалася ще його попередницею Раїсою Богатирьовою.

Сам чиновник від медицини звинувачував у всіх своїх гріхах, а саме зриві закупівель ліків, вакцин і також виробів медичного призначення голову уряду Арсенія Яценюка. Коли восени Кабмін відсторонив Мусія від роботи, той спробував через суд поновитись у кріслі глави МОЗ.

Феміда визнала що відсторонення не відповідає законодавству, але відмовилася прийняти позов про визнання його незаконним. Зрештою, у грудні Мусій був звільнений з посади міністра.

Конфлікт з Дмитром Шерембеєм

Восени 2018 року нардеп Мусій в ефірі телеканалу «Прямий» влаштував бійку з активістом, керівником «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» Дмитром Шерембеєм. Парламентарій обізвав свого опонента брехуном, а його організацію грантоїдською, яка займається розпилом грошей.

Шерембей хлюпнув у кривдника водою, після чого між ним і Мусієм зав'язалася бійка. Щоб розборонити драчунів, знадобилися зусилля трьох чоловік.

Потім нардеп обрушився зі звинуваченнями на журналістів телеканалу. Мусій заявив, що вони не забезпечили безпеку народного обранця і закликав правоохоронні органи відреагувати на злочин, який вчинив громадянин Шерембей.

Незаконна компенсація за житло

Будучи нардепом, Олег Мусій став одним з фігурантів журналістського розслідування передачі «Наші гроші» про депутатів, які отримують компенсацію за оренду житла, хоча мають квартиру в Києві.

У дружини парламентаря ще з 2000 року була в спільній власності столична квартира. Однак це не завадило Мусію отримувати компенсацію за оренду житла. До речі, ці гроші нардеп не відображав у декларації.

Цікаво, що детективи НАБУ намагалися розслідувати факт незаконного отримання нардепами коштів за оренду житла. І навіть апарат Верховної Ради готовий був надати всі документи з цього питання. Але слідчий суддя відмовив у дозволі на доступ до них.

Декларація

В останній раз електронну декларацію Олег Мусій подавав у травні 2020 року.

На той момент депутат Верховної Ради володів квартирою в місті Червоноград (31,2 кв.м.). У його дружини в Києві був гараж (24 кв.м.) та квартира (93,7 кв.м.), якою вона володіла в спільній власності.

З цінного рухомого майна Мусій зазначив чоловічий наручний годинник Maurice Lacroix та браслет з дорогоцінними каменями своєї дружини. Олег їздив на автомобілі Peugeot 407 2006 року випуску, Наталія Храновська — на Nissan Qashqai 2013 року випуску.

За 2019 рік сукупний дохід Мусія склав 808 тисяч гривень. Його дружина поповнила сімейний бюджет на 86,9 тисячі. У банках колишній народний обранець зберігав 63,6 тисячі гривень. Готівковими коштами він зберігав 189 тисяч доларів, 29,8 тисячі євро та 490 тисяч гривень. У Наталії Храновською готівкою було 69 тисяч доларів.

Посилання

Facebook