Олександр Домбровський

Домбровський Олександр Георгійович: колишній вінницький мер і губернатор, а також нардеп VII-VIII скликань

Домбровський Олександр Георгійович — за інформацією місцевої преси, на посаді голови міста і області «відзначився» земельним дерибаном.

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Олександр Георгійович Домбровський народився 7 липня 1962 року в місті Калинівка Вінницької області.

Освіта

Домбровський має два дипломи. У 1984 році він закінчив факультет автоматики і телемеханіки Вінницького політеху. У 2003-му — Інститут міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченка. Через рік після цього захистив кандидатську дисертацію з економіки.

Заслужений економіст України.

Сім'я

Олександр одружений на Ірині Домбровській (1962 р.н.). Вона займається підприємництвом. Ірина — засновник і керівник приватного підприємства «Вінницький копіювальний центр». У подружжя двоє дітей: Андрій (1982 р.н.) і Тетяна (1985 р.н.).

Кар'єра

У 1981 році ще студентом Домбровський влаштувався в рідний виш лаборантом на кафедру. Потім Олександр був секретарем комсомолу Вінницького політеху і першим секретарем Вінницького міського комсомолу. Пізніше він став директором зовнішньоторговельної фірми «Центр».

У «дев'яностих» — на початку «нульових» Домбровський був керівником ряду підприємств, таких як Вінницький регіональний бізнес-центр (продаж комп'ютерів, розробка програмного забезпечення і софту) і підрозділ «філії №2 «ПМЗ-Захід» виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод».

Домбровський три рази ставав депутатом міської ради Вінниці і два рази Вінницької обласної ради. У різний час балотувався від «Нашої України — Народної Самооборони» і «Єдності» Олександра Омельченка.

У 2002 році Олександр був обраний мером Вінниці, а через три роки пересів у крісло губернатора. На чолі області Домбровський залишався до зміни президента у 2010 році. Після цього він перейшов на роботу в Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Протягом 2011-2012 років Олександр був провідним науковим співробітником відділу глобальних систем сучасної цивілізації.

У 1998 році він безрезультатно балотувався під 105-м номером у списку «Народно-демократичної партії» до Верховної Ради. У 2012 році Домбровський вперше став народним депутатом. Він переміг на 11-му мажоритарному окрузі, набравши 30,16% (або 29 841) голосів. У VII скликанні парламенту Олександр був позафракційним депутатом і членом комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Через два роки на позачергових парламентських виборах Домбровський переобирався в Верховну Раду, знову перемігши на 11-му окрузі. На цей раз за нього віддали свої голоси 51,37% (або 51 043) виборців. У VIII скликанні Олександр увійшов до фракції БПП і був першим заступником голови, а пізніше і головою комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Восени 2014 року новоспечений президент Петро Порошенко зробив Олександра своїм позаштатним радником. Подейкували про його призначення на посаду спікера парламенту. Але тоді ця посада дісталася Володимиру Гройсману. У 2016 році з'явилися чутки, що президент зробить Домбровського прем'єром. Але цей пост знову дістався Гройсману.

На парламентських виборах 2019 року Домбровський не брав участі. Після складання депутатських повноважень він очолив ПрАТ «МХП Еко Енерджі», яке займається виробництвом газу. Кінцевим бенефіціарним власником підприємства є мільярдер Юрій Косюк.

Домбровський керує громадськими організаціями: «Громадська спілка Глобал 100 РЕ Україна» і Вінницька обласна громадська організація «Наукове об'єднання «Інститут глобальних трансформацій». Голова опікунської ради комплексної предметної олімпіади «Турнір чемпіонів».

Компромат

Видання «Вінниця кримінальна» повідомляло, що на посадах мера Вінниці і губернатора області Домбровський «відзначився» земельним дерибаном.

За інформацією місцевих журналістів, він розпродав і забудував землю парку при міській психіатричній лікарні. Замість обіцяної багатоповерхівки для військових був побудований торговий центр «Анастасія», який належить гендиректору концерну «Поділля» Тимофію Гіренко.

Далі Олександр почав реконструкцію комунального ринку «Вишенька». За даними представників преси, мер міста виділив гроші на ремонт торгових площ і провернув геніальну схему.

«Зазначимо, що кошти були виділені інкогніто, від «спонсора». Цей «дядько» став одноосібним власником проєкту. Міська влада закрила очі. Після реконструкції орендувати кіоск на ринку «Вишенька» можна було за однією єдиною адресою — Пушкіна, 10. Цікаво, що за цією адресою знаходився передвиборчий штаб Домбровського».

Вінницькі журналісти пишуть, що на початку президентської кампанії 2004 року Домбровський підтримував кандидатуру Януковича. Подейкували, що Олександр міг стати головою його виборчого штабу. Але посада мера не дозволила це реалізувати. За словами Домбровського, лише «Віктор Федорович принесе країні стабільність». Але вже в другому турі Олександр кардинально змінив політичний курс, підтримавши Віктора Ющенка.

У 2005 році вибухнув скандал через земельний аукціон, на якому продавалися десятки гектарів землі, але місто за це отримувало копійки. «Куди пішли гроші? Відповідь очевидна: завдяки корупційним схемам — в кишені чиновників. Через них проходили всі угоди та дозвільні документи». «У міськраді навіть зібрали підписи за відставку міського голови, але Олександр Домбровський вміло зіскочив», отримавши посаду губернатора.

Але і на посаді голови Вінницької ОДА Домбровського «відзначився» низкою скандалів. Так, для початку він неправильно звільнився з мерії, подавши заяву про звільнення на ім'я секретаря міськради, а не до міськради, як це передбачав закон. Потім новий голова ОДА звільнив 20 голів районних держадміністрацій і замінив їх «своїми» людьми. «А після цього повернувся до своїх старих справ — будівництва та земельного дерибану».

На земельній ділянці, яка належала академії наук, виник цілий мікрорайон «Академічний». За свої «скромні послуги» губернатор взяв «всього» половину бізнесу, решту залишивши Тимофія Гіренко.

Перебуваючи на посаді губернатора, Олександр активно здавав землю в оренду своїм компаньйонам. Так, Домбровський отримав 25% доходу від птахофабрик марки «Наша Ряба». Коли ж виявилося, що вони були побудовані з порушенням санітарних норм, то влада на це ніяк не відреагувала.

Ще 10% отримав губернатор від проєкту будівництва ТРЦ «Магіцентр» (Sky Park) в центрі Вінниці. Для зведення торгово-розважального центру був звільнений весь колектив взуттєвої фабрики, яка розташовувалася на місці «Магіцентру». Доклав свою руку голова області до ліквідації вінницького «Хімпрому».

У лютому 2013 року Домбровський та ще один парламентарій Павло Балога були позбавлені депутатських повноважень за рішенням суду.

«Правоохоронні органи довели факт злочину під час виборів на цих округах (№11 і № 71 — прим. ред.), а суд не зміг цим знехтувати і брати на себе відповідальність, маючи докази фальсифікації, — заявив екснардеп Юрій Кармазін, який звернувся з позовом до суду. Але рівно через рік, в лютому 2014 року Домбровському повернули депутатський мандат і картку для голосування.

У 2019 році Домбровський став фігурантом журналістського розслідування про депутатів, які незаконно збагачуються за рахунок збереження високого зеленого тарифу.

Тоді Верховна Рада зберегла зобов'язання викуповувати електроенергію по високому «зеленим» тарифом до 2030 року. Цей тариф в 10 разів перевищує плату за електроенергію, вироблену атомними електростанціями.

Журналісти відзначали, що у 2018 — початку 2019 років в парламенті неодноразово обговорювалася необхідність зниження «зеленого» тарифу вже для об'єктів, які стартують у 2019 році. Голова паливно-енергетичного комітету парламенту народний депутат Олександр Домбровський (БПП) тоді так пояснив Bihus.Info, чому не голосував за цю поправку: «Правила гри в державі не можна міняти з сьогодні на завтра».

При цьому журналісти Громадського руху ЧЕСНО звернули увагу, що кілька помічників нардепа Домбровського мають відношення до шести фірм з «зеленим» тарифом.

Зате Домбровський екстрено вніс ініційовану Міністерством енергетики поправку про те, щоб обмежити можливість заробітку на «зеленому» тарифі власникам домашніх сонячних станцій. Голосування за неї з другої спроби протягли у залі будівлі «під куполом».

У VIII скликанні Верховної Ради представники преси шість разів «ловили» Домбровського на кнопкодавстві.

Декларація

У травні 2020 року Олександр Домбровський опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

З нерухомості екснардеп володіє тільки гаражем (22,4 кв. м). На безкоштовній основі Домбровський користується квартирами в Вінниці (194,9 кв. м) та Києві (116,7 кв. м), якими володіє його дочка. У Вінниці Олександр також орендував приміщення для депутатської приймальні (24,57 кв. м).

Дружині політика належить дві квартири (205,8 і 106,4 кв. м) в Києві, земельна ділянка (1540 кв. м) і недобудована дача (255,15 кв. м) в селі Ясногородка на Київщині.

У Домбровського є дві пари швейцарських годинників. У його дружини — одна пара годинників і ювелірний набір, вартістю в 153 тисячі гривень. Олександр їздить на автомобілі Lexus RX 350 2013 року випуску, його дружина — Toyota Rav4 2008 року випуску.

За 2019 рік сукупний дохід Домбровського склав 790,8 тисячі гривень. Дружина екснардепа поповнила сімейний бюджет на 994 тисячі гривень. У банках Олександр зберігає 63 тисячі гривень, Ірина — 26,9 тисячі гривень. Готівковими коштами Домбровський зберігає 35 тисяч гривень, 85 тисяч доларів і 11 тисяч євро. У його дружини — 25 тисяч доларів, 15 тисяч євро і 140 тисяч гривень. Чверть мільйона доларів політик вказав як позичені третім особам.

Посилання

Facebook