Бондаренко Олена Анатоліївна: екснардеп-"регіонал", яку звинувачували в українофобстві та лобіюванні російського шоу-бізнесу
Бондаренко Олена Анатоліївна — колишня народна обраниця, помічниця Бориса Колесникова, яка виступала за скорочення україномовного продукту на ТБ і радіо.
Біографія
Олена Анатоліївна Бондаренко (дівоче прізвище Коваленко) народилася 26 травня 1974 року у місті Макіївка Донецької області.
Освіта
У Бондаренко три дипломи: історика, журналіста та спеціаліста з адміністративного менеджменту.
Сім’я
Олена перебуває у шлюбі. Чоловіка звати Андрій (1969 р.н.). Він був депутатом Донецької облради, займав посаду заступника голови міністерства з НС (при міністрі Несторі Шуфричу) та заступник міністра енергетики та вугільної промисловості (при Едуарді Ставицькому).
У подружжя двоє дітей: Поліна (1999) та Михайло (2010). Донька заміжня за американцем. Навчається у Сполучених Штатах.
Кар'єра
З 1994 по 2001 рік Олена працювала журналістом. Була кореспондентом, редактором у газеті "Донецкие новости", на телеканалах "Україна", "Інтер" та "Новий Донбас".
З 2001 року протягом п'яти років Бондаренко працювала у Донецькій обласній раді, у якості помічника голови облради та керівника прес-служби. Олена була помічницею народних депутатів: IV скликання Раїси Богатирьової (на громадських засадах) та V — Віктора Бондаренка (на платній основі).
Сама тричі (2006, 2007 та 2012) обиралася за списками Партії регіонів до Верховної Ради. Всі три каденції працювала у комітеті з питань свободи слова та інформації. У 2014 році вона достроково склала з себе обов'язки народного обранця у зв'язку з переходом на нову роботу. З вересня 2014 по квітень 2015 року Олена очолювала Наглядову раду "Українського медіахолдингу".
У 2019 році Бондаренко пробувала повернутися у крісло народного депутата. На цей раз вона йшла кандидатом від партії "Опозиційний блок" по 131-му мажоритарному округу (міста Вознесенськ, Южноукраїнськ, Березанський, Веселинівський, Вознесенський, Доманівський, Єланецький райони Миколаївської області). Однак з результатом у 7,75% голосів посіла тільки четверте місце.
У 2018 році Олена стала блогером, завівши ютуб-канал (понад 100 тис підписників), де вона публікує інтерв'ю з українськими знаменитостями.
У деяких ЗМІ пов'язують зліт політичної кар'єри Бондаренко з ім'ям Бориса Колесникова. Коли він очолював облраду Донецька, то запросив працювати Олену у свою прес-службу.
Журналісти повідомляли, що будучи нардепом та членом комітетам з питань свободи слова, Олена займалася тим, що давала вказівки партійним штабам дізнаватися політичні переконання власників та головних редакторів регіональних ЗМІ, а також добувати інформацію про те, хто в редакції симпатизує партії влади.
"Українські культурологи звинуватили Бондаренко у тому, що вона лобіювала інтереси представників російського шоу-бізнесу. Саме вона виступила автором законопроєкту, який зменшив квоти українського продукту на радіо і телебаченні з 50% до 25% ". Через цей законопроєкт опоненти в парламенті звинувачували її в українофобстві.
У 2013 році нардеп Бондаренко "попалася" на кнопкодавстві. Також представники преси повідомляли, що під час відсутності Олени у стінах Верховної Ради, її картка нардепа однаково голосувала. Також вона була однією з нардепів, які проголосували за так звані диктаторські закони 16 січня 2014 року.
В інтерв'ю одному з німецьких ЗМІ Бондаренко у лютому 2014 року заявила, що дії правоохоронців по розгону демонстрантів на Євромайдані були недостатньо жорсткими.
Декларація
Олена Бондаренко в останні п'ять років не подавала електронних декларацій.