Олена Ледовських

Олена Ледовських: комсомольський кадровик Мартиненко і Жванії

Олена Ледовських завжди була в "демократичних" партіях. Тому в офіційній біографії вона не згадує свого комсомольського минулого. Тому що у нинішніх українських реаліях зв'язок з будь-якою радянською державною структурою може тільки зашкодити політику.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Олена Володимирівна Ледовських народилася 6 квітня 1960 року в місті Чарджоу (нинішній Туркменабад в Туркменістані).

Освіта

Філологічну освіту Олена Ледовських отримала в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчила у 1982 році.

Сім'я

Олена Ледовських народилася у сім'ї військових.

Брат народного депутата, Михайло Ледовських обіймає посаду заступника начальника одного з департаментів в Генеральній прокуратурі.

Племінниця Олени - Дар'я Ледовських також балотувалася до парламенту від Народного фронту. Її сімдесят третій номер став прохідним. Дарина разом з рідною тіткою стала парламентарем.

Однак менше ніж через місяць після виборів, вона відмовилася від мандата. Причиною став тиск з боку суспільства через вік Дар'ї. На момент виборів їй було всього двадцять три роки і вона була наймолодшим народним обранцем.

Олена Ледовських незаміжня й дітей не має.

Кар'єра

Студенткою третього курсу Ледовская вступила в комуністичну партію. До розвалу Радянського Союзу вона будувала кар'єру в комсомолі. Починала завідуючою відділу організаційної роботи в районному комітеті міста Вишгород. А в 1991 році Ледовская була вже завідуючою сектором центральної республіканської ревізійної комісії.

У структурі комсомолу Олена познайомилася з Миколою Мартиненком. Коли він пішов в бізнес, Ледовських пішла за ним. У його "Торговому домі" протягом восьми років (з 1992 по 2000) вона працювала у відділі кадрів.

З 1998 року Ледовських була помічником народного депутата Миколи Мартиненка. Причому виконувала ці обов'язки до 2014 року на громадських засадах.

Олена була головою виконавчого комітету київської міської організації "Наша Україна-Народна самооборона". Двічі брала участь у виборах до Київради.

У 2001 році вона стала начальником управління персоналом в компанії "Брінкфорд", яка займалась посередництвом у поставках російських тепловиділяючих елементів (ТВЕЛ) - паливних пристроїв в ядерних реакторах для українських АЕС. На цій посаді вона пробула п'ять років.

У тому ж році вона володіла чвертю акцій Інвестиційного фонду "Київська Русь-МДС". У 2011 році вона була керівником благодійного фонду Миколи Мартиненка.

До 2014 року вона очолювала громадську організацію "Кияни - за реформи".

Балотувалася до Верховної Ради сьомого скликання за списками ВО "Батьківщина". Але депутатський мандат Олена Ледовських отримала тільки в березні 2014 року. Тоді багато парламентарів з "Батьківщини" пішли працювати в уряд, Ледовських зайняла місце одного з них. Вона входила до складу регламентного комітету.

У листопаді того ж року Ледовських знову взяла участь в парламентських виборах. Вона була двадцять сьомою в списках Народного фронту. У грудні увійшла до комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Все в тому ж 2014 році журнал "Фокус" поставив Олену Ледовських на тридцять дев'яте місце серед ста найвпливовіших українок.

У Верховній Раді восьмого скликання парламентарій подала дев'ятнадцять депутатських запитів, взяла участь в шести сотнях законопроектів, але виступила в парламенті тільки п'ять разів.

Народний депутат є членом груп з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, Литвою, Словаччиною, Єгиптом, Туркменістаном, Ізраїлем і Китаєм.

Ледовських показує майже зразкову відвідуваність Верховної Ради. Вона відвідала дев'яносто один відсоток засідань. На комітет Олена Ледовських ходила трохи гірше. Вона пропустила тринадцять відсотків засідань.

Компромат

Олену Ледовських називають креатурою двох компаньйонів по бізнесу та політиці Миколи Мартиненка і Давида Жванії. У першого Олена працювала помічницею протягом дванадцяти років. З другим вона пов'язана через "Брінкфорд", яку грузинський українець і очолював.

У 2017 році Ледовських стала однією з вісімнадцяти народних депутатів, які готові були взяти на поруки Миколу Мартиненка. Колишнього шефа Ледовських Національне антикорупційне бюро України підозрювало в розтраті коштів державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” в Дніпропетровській області.

Не обійшла стороною Олену Ледовських і головна "хвороба" українських народних депутатів - кнопкодавство.

У сьомому скликанні Верховної Ради вона була народним депутатом менше шести місяців. Однак Ледовських стала однією з найголовніших порушниць регламенту Верховної Ради в частині голосування. Журналісти помітили, що вона натискала кнопку голосування сусіда кожен раз, коли його не було.

На свій захист Ледовських сказала, що змушена була це робити. За її словами, в умовах, коли більшість в парламенті була у Партії регіонів, жоден законопроект не міг би отримати більшості.

Декларація

Згідно з електронною декларацією, яку народна обраниця подала в 2018 році, вона володіє житловим будинком і земельною ділянкою в селі Вишеньки Київської області. Земля, площею майже в дві з половиною тисячі квадратних метрів, була придбана в 2006 році.

Через рік тут з'явився будинок (триста "квадратів"). Він обійшовся тоді ще помічниці народного депутата у вісімсот двадцять тисяч.

Столичною квартирою Олена володіє разом зі своєю племінницею Дарією. Площа шістдесят шість метрів. Квартира з'явилася на самому початку 2014 року. Рухомого майна або автомобілів у Олени Ледовських не вказано в декларації.

Джерел доходів у неї три. Головне - це зарплата у Верховній Раді. За рік Олена Ледовських отримала двісті сорок чотири тисячі гривень. Пенсія у неї - дев'яносто три тисячі, а відсотків з вкладів в Ощадбанку вона отримала майже чотири тисячі гривень.

На банківському рахунку у народної обраниці майже двісті тридцять тисяч гривень. Готівковими коштами Олена Ледовських задекларувала тридцять вісім тисяч доларів.