/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F3f72983c-1aee-48af-aefa-47e65a59b685.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F3f72983c-1aee-48af-aefa-47e65a59b685.jpeg)
Фукс Павло Якович: близький друг Кернеса та «збирач газових активів»
Фукс Павло Якович — уродженець Харкова, колишній московський девелопер, оголошений у міжнародний розшук за шахрайство та розкрадання коштів, у 2015 році повернувся на історичну батьківщину та зайнявся нафтогазовим бізнесом.
Біографія
Павло Якович Фукс народився 27 жовтня 1971 року у місті Харків.
Освіта
Фукс — економіст за освітою. Він закінчив університет будівництва та архітектури в Харкові (1994) та Російську економічну академію ім. Плеханова (2003).
Сім'я
Павло одружений на Тетяні Фукс. У підприємця четверо дітей. Донька Анастасія одружена з британським підданим ліванського походження Масудом Абделхафідом, з яким познайомилася під час навчання у Лондоні.
Фукс понад тридцять років товаришував з Геннадієм Кернесом. Павло одним з перших повідомив про смерть мера Харкова.
Кар'єра
Перші гроші майбутній олігарх заробив продажем сигарет однокласникам. На початку 90-х років Фукс зайнявся кооперативним підприємництвом. У віці 21 року Павло став радником гендиректора Торгового дому «Інтрада» (постачальник в Україну оргтехніки та комп'ютерів), а через три роки — головою правління Промінвестбанку. Ще у 1994 році перебрався в столицю Росії.
У Москві він створив компанію «Союз-Інвест», яка торгувала алкоголем, спиртом, оргтехнікою та комп'ютерами. Потім Павло був посередником у торгівлі між колишніми радянськими підприємствами, поставляв обладнання та ПММ російському міністерству атомної енергії та Газпрому. На початку «нульових» Фукс зайнявся будівельним бізнесом. Він очолював компанії «Інгеоком-Інвест» та «Техінвест».
У 2006 році Павло об'єднав свої будівельні проєкти у ВАТ «Моссітігруп» (MosCityGroup). Компанія Фукса побудувала понад півтора десятка великих об'єктів у Москві та області, серед яких висотки «Імперія» та «Євразія» у ММДЦ «Москва-Сіті».
MosCityGroup придбала готелі «Будапешт», «Петро I» та «Аеростар», стала міномірарним власником ВАТ Спортивний комплекс «Олімпійський». MCG займалася будівництвом московського ЖК Sky House та елітного селища у місті Істра у Підмосков'ї. Сам Фукс був членом ради директорів спорткомплексу «Олімпійський».
Влітку 2008 року Павло вів переговори з Дональдом Трампом з будівництва у російській столиці Trump Tower. Однак бізнесмени не змогли прийти до взаємовигідної згоди. Майбутній 45-й президент США зажадав 20 мільйонів доларів за франшизу. Павлу така ціна здалася надмірною.
Також у 2008 році Фукс став членом Правління спілки промисловців та підприємців Росії. У 2010 році бізнесмен став співвласником ПАТ «Совкомбанк», акціями якого володів до 2015 року.
У 2007 році забудовник планував організувати будівництво ділового центру в українській столиці. Називатися він повинен був «Київ-Сіті», а розташовуватися на території Рибальського острова (сьогодні тут знаходиться офіс Roshen, спортивний клуб та будівля «5 телеканалу»).
Вартість майбутнього будівництва оцінювалася в один мільярд доларів. Але наступного року почалася всесвітня фінансова криза. Тому цю ідею вирішили відкласти на невизначений термін. Крім того, бізнесмен зацікавився придбанням бізнес-центру «Парус». Але угода зірвалася з невідомих причин.
У 2010 році Фукс купив за 165 мільйонів доларів у Грузії підприємство «Руставський азот», яке займається виробництвом мінеральних добрив. Пізніше він став співвласником футбольного клубу «Динамо» Тбілісі. За словами бізнесмена, він з партнером вклав у тбіліську команду близько 40 мільйонів доларів та побудував дитячу спортивну базу, яку приїжджав відкривати португалець Кріштіану Роналду.
З 2012 року Павло розвиває бізнес на території України. Основною сферою діяльності бізнесмена стала нафтогазова галузь. Він почав активно викуповувати акції компаній, які займаються видобутком газу.
Так, наприклад, Фукс придбав підприємство «ДВ нафтогазовидобувна компанія», домінуючий пакет акцій ПрАТ «Девон» та «Голден Деррік», а також близько 20% у видобувній компанії «Укрнафтобуріння». За інформацією журналістів, «добро» на придбання енергетичних компаній Фукс отримав від правої руки експрезидента Порошенко Ігоря Кононенка, якого ще називають «наглядачем з енергетики».
Павло збирався придбати 25% Промінвестбанку, «доньки» російського Внешэкономбанку. Однак український Нацбанк не дав свою згоду на цю угоду.
Російсько-український підприємець — один з організаторів будівництва меморіального комплексу «Бабин Яр». Член однойменної Наглядової Ради.
Крім того, Фукс спонсорував реставрацію харківської філармонії, а також будівництво кількох храмів та пам'ятника легендарному засновнику Харкова козакові Харько. У 2014 році мер Харкова Кернес зробив підприємця почесним громадянином міста.
До 2017 року Павло мав російське громадянство.
Компромат
Як повідомляють ЗМІ, влітку 2012 року Павло купив трохи більше 10% акцій банку «Пушкіно», а вже у грудні вигідно їх продав. Наступного року російський Центробанк позбавив «Пушкіно» ліцензії.
Банк почали перевіряти і виявилося, що на його балансі є триста гектарів земель, які були переуступлені фінустановою одним з позичальників за завищеною ціною за пів року до краху банку. «Саме ці землі Фукс набував на позикові кошти ще до кризи 2008 року та володів ними, поки не вийшов зі складу акціонерів« Пушкіно».
Перевірки також показали, що під виглядом видачі кредитів юрособам з банку було виведено 700 мільйонів рублів. На власника «Пушкіно» Олексія Алякіна була заведена кримінальну справу, але він зник за кордоном, а Фукс вийшов сухим з води.
І все ж до бізнесмена є ряд претензій, причому у правоохоронців кількох країн. У Казахстані Фукса та його бізнес-партнера Мухтара Аблязова підозрюють у виведенні коштів з БТА-Банку.
А у Російській Федерації на нього заведено кілька кримінальних справ за звинуваченням в особливо великому шахрайстві. За даними слідства, Павло завдав шкоди інвесторам будівництва двох житлових комплексів на суму у шість мільярдів російських рублів. РФ заочно заарештувала та оголосила підприємця у міжнародний розшук.
Після того, як у 2015 році Фукс розпродав усі свої активи у Росії, він повернувся на батьківщину, ставши «збирачем газових активів». Що сприяло різкому підйому колишнього російського девелопера в Україні, достеменно невідомо.
Як пишуть ЗМІ, «за однією з версій, свої справи Фукс здійснював за допомогою партії «Народний фронт» та особисто людини з оточення експрем'єра Яценюка, Андрія Іванчука. За іншою версією, Фукс увійшов в близьке коло українського олігарха Хомутинника».
Також представники преси відзначають, що саме Фуксу кияни «зобов'язані» підвищенням ціни проїзду у столичній підземці. Бізнесмену «пощастило» у судовому позові на суму у два мільярди гривень проти Київського метрополітену. Щоб їх виплатити, керівництву столичного метро довелося різко підняти вартість проїзду.
Декларацій
Бізнесмен не перебуває на державній службі, тому не надає декларацію про доходи.
У 2011 році видання «Фінанс» поставило Фукса на 150-е місце серед найбагатших жителів Росії, оцінивши його статки у 22,6 мільярда рублів (0,74 мільярда доларів). У 2020 році в українському Forbes Павло опинився на 50-тій сходинці у рейтингу найбагатших підприємців з оцінкою стану в 155 мільйонів доларів.