Назаренко Сергій Миколайович: ексголова Одеського припортового заводу та депутат Южненської міськради
Назаренко Сергій Миколайович — за його керівництва Одеський припортовий завод зупинився і практично збанкрутував.
Біографія
Сергій Миколайович Назаренко народився 29 лютого 1956 року в місті Магдебург, Німеччина.
Освіта
Сергій має декілька вищих освіт. Диплом інженера Назаренко отримав в Одеському політехнічному інституті (1979). Економіку він вивчав у бізнес-школах Колумбійського університету (1991) та Гельсінського університету (1996). У 2016 році Назаренко закінчив Одеську юридичну академію.
Сім'я
Сергій одружений на Людмилі Назаренко. У подружжя двоє дітей: донька Юлія (Кравченко) та син Сергій.
Кар'єра
З 1979 по 2020 рік Назаренко працював на Одеському припортовому заводі. Протягом 12 років він працював на посадах майстра, старшого майстра та начальника зміни. З 1991 року Сергій був призначений заступником директора по транспорту і режиму. На цій посаді він працював до 2005 року. Потім Назаренко став заступником директора з комерційних питань. З 2016 по 2020 рік він виконував обов'язки директора ДП «ОПЗ». У січні 2020 року Наглядова рада держпідприємства звільнила членів правління, в тому числі Сергія Назаренка.
Сергій неодноразово обирався до Одеської обласної ради (1996-2006) і Южненської міської ради. У 2010 році Назаренко став депутатом міськради Южного від Народної партії, у 2015 — від БПП, у 2020 — від партії «Довіряй ділам».
У 2001 році Сергій став президентом баскетбольного клубу «Хімік» з міста Южний. У 2008 році Назаренко удостоївся звання «Почесний громадянин міста Южний».
Компромат
Влітку 2020 року, коли з'явилися чутки про повернення Назаренко на ОПЗ, кілька десятків заводчан вийшли з пікетом проти свого колишнього керівника. За словами співробітників заводу, за час керівництва їх ексначальника підприємство зупинилося та практично збанкрутувало. Також при Назаренко заводчани по кілька місяців не отримували зарплати, а на самому ОПЗ сталося кілька трагічних порушень техніки охорони праці, які призвели до загибелі співробітників.
За інформацією представників преси, протягом декількох років на Одеському припортовому заводі процвітала афера, про яку керівництво підприємства просто не могло не знати.
Ще у 2006 році таке собі ТОВ «Южспортінвест» уклало договір з ОПЗ про спільну діяльність з будівництва та експлуатації «комплексу кафе і спортивних майданчиків», а по факту — елітного готельного комплексу.
Держпідприємство за договором внесло одноразово два мільйони гривень, а далі додавало гроші «при потребі». Журналісти виявили, що прізвища деяких керівників Одеського припортового заводу збігаються з засновниками ТОВ «Южспортінвест».
У ЗМІ відзначали, що при Назаренко Одеський припортовий завод терпів колосальні збитки. У 2017 році вони склали майже півтора мільярда гривень, в наступному році — 780 мільйонів. Але Сергій на підприємстві займався не антикризовим менеджментом, а добробутом своєї сім'ї.
Увагу журналістів привернула корупційна схема з державними буксирами громадянина Російської Федерації Андрія Марісова, якого називають кримінальним авторитетом і пов'язують із сонцевським угрупованням.
В Одесі він створив фірму-прокладку зі змішаним статутним фондом та без активів. Потім він домовився з «потрібними людьми» та почав надавати буксирні послуги у порту на орендованих буксирах. Журналісти видання «Капітал» повідомляли, що буксири росіянин брав у державного порту, тим самим позбавляючи портофлот заробітку.
«Сіль проєкту в тому, що буксири він орендує за смішними ставками, а послуги продає за ринковою ціною. Таким чином, держпідприємство недоотримує понад мільйон доларів на рік».
Схемою зацікавилися правоохоронні органи. Відносно Марісова були відкрито кілька кримінальних справ, у тому числі й за підозрою у фінансуванні терористів. Журналісти припустили, що з цієї причини Марісов почав шукати в області інші порти.
У порт Южний він увійшов, за інформацією преси, разом з Назаренко. Хто став ініціатором проєкту журналісти встановити не змогли. Але факт залишається фактом. Працювати Назаренко і Марісова збиралися з ТОВ «Трастмарін». Ця фірма подавала в адміністрацію порту лист про намір почати буксирні операції. При цьому репутація у «Трастмарін» нульова, а статутний фонд всього пару тисяч гривень.
Журналісти відзначали, що Назаренко на буксирному ринку не новачок. З ним пов'язана компанія «Аксон Шиппінг». Бізнес-партнер сина Сергія Назаренка є засновником цієї фірми.
«Аксон Шиппінг» збирався використовувати портофлот держпідприємства «Южний» та Одеського морського торгового порту (ОМТП) по вже відкатаних схемах прихованої оренди. Зокрема, обговорювалися плани на буксир льодового класу «Австралія» та, можливо, судно аналогічного класу «Львів».
Журналісти припускають, що через очевидний зв'язку між батьком та сином Назаренко, питання з «Аксон Шиппінг» затихло, але на ринок раптом спливла нікому раніше невідома ТОВ «Трастмарін».
Фірма, яка які раніше не надавала буксирних послуг почала активно писати листи в АМПУ та начальству ДП «Южний» з проханнями надати їм доступ до порту. Та судячи з того, як спокійно чиновники сприймають те, що відбувається, листами займається хтось із найближчого оточення. З чуток, за цим стояв ексочільник порту «Чорноморськ» та сват Назаренка-старшого Олександр Григорашенко.
Влітку 2020 року «Аксон Шиппінг» потрапила в скандал через свій буксир «Витязь». Фірма, афільована з батьком та сином Назаренко орендувала судно в Усть-Дунайського МТП та домоглася дозволу на роботу у порту Южний. Але виявилося, що 35-річний «Витязь» не відповідає технічним вимогам, прописаним у постанові порту для всіх суб'єктів господарювання, та може стати причиною трагедії в порту.
Декларація
Ексголова ОПЗ володіє земельною ділянкою у селі Чорноморське (600 кв. м) та двома квартирами у Южному (70,5 та 62,4 кв. м). Дружині Назаренко належить ще одна ділянка землі (2000 кв. м) у селі Сичавка Одеської області. Людмила їздить на автомобілі Volvo XC60 2012 випуску. Сергій володіє моторним човном Бриг Д-300.
За 2019 рік Назаренко у сукупності заробив 838 тисяч. Пенсія його дружини склала 77 тисяч. У банку Сергій зберігає 100 тисяч гривень, Людмила — 400 тисяч гривень. Готівковими коштами депутат Южненської міськради задекларував 12 тисяч доларів та 100 тисяч гривень, у його дружини — 15 тисяч доларів та 70 тисяч гривень.