Валентин Ландик

Промисловець, політик, співвласник ЗАТ Групи “Норд”, Герой України

Герой України Валентин Ландик створив не тільки успішний концерн “Норд”, але й одіозну Партію регіонів. Бізнесмен і політик був одним із тих, хто натиснув на президента Віктора Януковича в рішенні відмовитися від підписання Асоціації з Євросоюзом. Ландику не вигідно було втрачати російський ринок, куди йшла на експорт велика частина його продукції. Як підсумок, відмова від підписання Асоціації призвела до Євромайдану та захоплення Донбасу сепаратистами.

Біографія

Валентин Ландик народився 22 листопада 1946 року в містечку Часів Яр Донецької області.

Освіта

Диплом інженера-механіка Валентин Ландик отримав у 1969 році в Краматорському індустріальному інституті. 

У 1997 році він захистив дисертацію і став кандидатом технічних наук. 

Через шість років став доктором економічних наук. Написав приблизно п'ятдесят наукових робіт.

Кар'єра

Здобувши вищу освіту, Валентин Ландик протягом року пропрацював за фахом на Штеровському метизному заводі в місті Міусинськ Луганської області. Потім був призваний до лав радянської армії. Службу проходив в Гатчині.

Після демобілізації одинадцять років (1971-1982) працював на машинобудівному заводі “Победа труда” в місті Артемівськ. 

Потім пішов по партійній лінії. З 1982 року протягом трьох років займав посаду секретаря заводської партійної організації.

З 1985 по 1987 роки очолював завод “Продмаш”. 

У 1987 році Валентин Ландик став керувати донецким заводом “Електробитмаш”, який займався виробництвом холодильників. Через два роки цей завод буде першим в СРСР підприємством, яке стане акціонерним. 

Спочатку директору Валентину Ландику дістанеться п'ятнадцять відсотків акцій. Згодом кількість акцій, якими буде володіти Ландик, складатиме вісімдесят відсотків. 

До 1993 року він обіймав посаду генерального директора заводу. У цей час завод став промисловою групою “Норд”, яка випускала побутову техніку.

Новий керівник почав модернізувати завод. Це дозволило налагодити поставки холодильників не тільки по всьому Радянському Союзу, але й у європейські країни. 

Вже до середини 1990-х років половина ринку холодильної техніки в Україні була у підприємства, яким на той час Валентин Ландик керував опосередковано. 

Через деякий час, крім холодильників, підприємство стало випускати пилососи, бойлери, кондиціонери, а також холодильні ларі для морозива і напоїв.

Під час кризи 1998 року продажі холодильників впали майже вдвічі. Тоді Ландик переорієнтувався на постачання продукції за кордон. Але це не врятувало “Норд” від першого в його історії збиткового року.  

У 2012 році на підприємствах концерну “Норд”, які були відкриті не тільки в Україні, але і в Росії і Йорданії, працювало понад сім тисяч осіб. Три чверті продукції йшло на експорт. 

До 2014 року в “Норд” входило двадцять шість заводів і підприємств, що випускали шістдесят чотири моделі холодильників.

Після початку збройного конфлікту на Донбасі бізнесмен-політик втратив контроль над своїми донецькими активами, а виробництво там було законсервоване. 

Підприємець намагався “вибити” у нової української влади пільговий кредит для будівництва заводу в Краматорську. “Норд” зробив перереєстрацію в цьому місті, але будівництво так і не почалося. 

Із 2017 року бізнесмен переніс виробництво продукції заводу в Китай.

Майже відразу після здобуття Україною незалежності Валентин Ландик починає займатися великою політикою. 

В уряді Юхима Звягільського (1993-1994) він займав посаду віце-прем'єр-міністра України з питань зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій. На цій посаді він пробув лише рік, після чого успішно балотувався в український парламент.

Починаючи з 1994 року і аж до позачергових виборів до Верховної Ради в 2014 році, Валентин Ландик пропустив лише одне скликання в парламенті. 

Із 1998 по 2002 року бізнесмен повертається в керівництво “Норд”. 

У період з 2003 по 2005 роки бізнесмен був позаштатним радником прем'єра Віктора Януковича.

Валентин Ландик - один із засновників Партії регіонів. Із цією політичною силою він три рази обирався в парламент. 

Сильний удар по авторитету Валентина Ландика завдав скандал із його племінником. Валентину, одному з ключових гравців Партії регіонів, віддали на парламентських виборах 2012 року низьке місце в списках партії. Щоб не залишитися без депутатського мандата підприємець пішов на вибори по мажоритарному округу.

На початку 1990-х років Ландик почав займатися приватизацією невеликих магазинів, столових і маленьких фірм у Луганській області. 

Потім він їх продав і на виручені гроші придбав більші підприємства, такі як цегляний, механічний заводи, кілька готелів і універмагів.

У 2006 році президент України Віктор Ющенко нагородив Валентина Ландика званням “Герой України” за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку машинобудування, зміцнення економічного потенціалу України та багаторічну громадсько-політичну діяльність. 

У 2007 році в його честь назвали одну з вулиць в Донецьку.

Ще будучи студентом індустріального інституту, Ландик почав займатися настільним тенісом. Через деякий час він навіть удостоївся звання "кандидат у майстри спорту". 

Уже ставши на чолі заводу “Норд”, Валентин Ландик не забув про своє хобі і створив власну команду. А в період з 1997 по 2018 роки він був головою української федерації з пінг-понгу.

Перед війною на Донбасі, згідно з електронною декларацією народного депутата, Валентин Ландик володів двома земельними ділянками, двома житловими будинками і однією квартирою. 

Власного рухомого майна у парламентарія не було. Однак цілий парк автомобілів представницького класу був записаний на його дружину. Усього шість автомобілів і два катери. 

До речі, вона володіла ще двома ділянками землі і житловими будинками.

У довоєнний 2013 рік статки Валентина Ландика оцінювалися в сто п'ятдесят мільйонів доларів.

Сім'я

Валентин Ландик одружений. Його дружину звати Неллі. У 1973 році у них народилася перша дитина - дочка Наталія, а через сім років друга - син Андрій. Він також знаходиться у керівництві компанії батька. 

До збройного конфлікту на Донбасі Андрій займався закупівлями і продажами, а також володів дванадцятьма відсотками акцій “Норд”. У ті роки, коли Валентин Ландик обіймав депутатське крісло в українському парламенті генеральним директором “Норда” був його син.

Молодший брат - Володимир Ландик - народний депутат V та VI скликань Верховної Ради. Потрапив одразу в кілька скандалів. 

Так, в 2011 році він став ініціатором побиття співробітника ДАІ, який зупинив його машину за перевищення швидкості.

Племінник - Роман Ландик. До 2011 року був депутатом Луганської міської ради. У червні 2011 року в одному з луганських кафе побив дівчину. 

Володимир Ландик намагався засудити журналістів, які перші повідомили громадськості новину про хуліганство його сина. Потім він зажадав від прокуратури порушити кримінальну справу за втручання в особисте життя стосовно одного з інтернет-видань, які опублікували його листування про долю сина.

Але Партія регіонів не підтримала сімейство Ландик. За цей вчинок Романа виключили з партії і з лав депутатів міськради. Від відповідальності він спробував сховатися в Росії, але був там затриманий і екстрадований в Україну.

У 2012 році суд визнав його винним у хуліганстві, і Роман отримав три роки в'язниці. За кілька місяців до виходу на свободу луганський суд виправдав екс-депутата. Феміда визнала, що колишній регіонал у бійці захищався, а не був її ініціатором.

Компромат

Коли в середині 1990-х років на завод приїхав президент України Леонід Кучма, то Валентин Ландик вирішив його здивувати міцністю своєї продукції. 

Генеральний директор не придумав нічого кращого, як скинути один з холодильників з конвеєра прямо перед Кучмою. Унаслідок цбого керівник держави пошкодив ногу.

Посварився він і з наступним президентом. До Віктора Ющенка він звернувся на "ти". На що Гарант відповів йому, що він розмовляє з президентом країни, а не з пастухом.

Під час парламентських виборів  2012 року на Дмитра Верзілова (одного з конкурентів Валентина Ландика) напали і побили його. 

Глава Радикальної партії Олег Ляшко, чию політичну силу представляв Верзилов, звинуватив в організації злочину Валентина Ландика. Він стверджував, що від людей Валентина Ландика на телефон Верзилова приходили погрози. 

А оскільки міліція Донецька відмовилася порушувати кримінальну справу, то головний “радикал” країни звинуватив правоохоронні органи в роботі на голову “Норд”.

Бізнесмена-політика асоціація з країнами Євросоюзу ніяк не влаштовувала. Велика частина його продукції йшла на експорт в Російську Федерацію.

Коли на Майдані в Києві люди почали виходити проти політики президента, на підприємствах Ландика робочих зганяли для участі в пропрезидентських мітингах.

У січні 2014 року парламентарій Валентин Ландик проголосував за антидемократичні закони, що обмежують свободу слова в Україні.

Після захоплення Донецька сепаратистами майже всі потужності “Норд” у Донецьку залишилися на непідконтрольній частини Донбасу. Однак Валентину Ландику це не завадило в 2016 році продати майже вісімдесят відсотків акцій підприємства своєму офіційному постачальнику в Російській Федерації - компанії “Діорит-Сервіс”. 

Тобто в розпал війни він примудрився продати свій завод компанії, яка є юридичною особою “країни-агресора”. Цікаво що на початку 2018 року Ландик повернув собі продані акції назад.