/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fdda2e28641d09f8eb563c9c4dee6c5ac.jpg)
Рамзес із Луцька – «хресний батько» програми «Кабачок 13 стільців»
Колаж Наталки Курсик В одній із попередніх публікацій рубрики #(не)відомі волиняни ми згадували про лучанина Анатоля Потемковського.
Він був однокласником Маріана Фельдмана та учнем луцької гімназії імені Костюшка.
Гімназія імені Костюшка в Луцьку.
Поштівка 1930-х.
Маріан Фельдман у своїй біографії пише такі слова про Анатоля Потемковського: «На останній лавці в класі сидів нікому не примітний учень Анатоль Потемковский, якого всі називали Рамзес.
Анатоль народився в сім’ї адвоката в Константинополі, який емігрував після Жовтневої революції до Луцька, а в 1939 – до Варшави.
Під час нацистської окупації Анатоль Потемковський був в’язнем Освенцима і Маутхаузена».
Анатоль Потемковський.
Письменницьку діяльність розпочав у середині 1940-х рр.
Друкувався в газеті «Річ Посполита» та інших періодичних виданнях, став постійним автором журналу «Шпильки», де близько сорока років вів рубрику «Книга скарг» під псевдонімом Меган.
Співпрацював з відомими варшавськими кабаре «Шпак» і «Дудек».
Був співавтором сценарію кінокомедії «Ірена, додому!» (1955).
Написав повість «Всі гроші світу» (1983), за мотивами якої в 1999 року було знято чотирисерійний телефільм, і повість «Інший берег річки» (1999)».
Варто додати ще такі факти до біографії Потемковського.
Він народився 9 квітня 1921 року.
Батьки із малолітнім сином переселились до Луцька також в 1921 році.
До того батько Анатоля був послом в Турції.
В Луцьку він відкрив власну адвокатську контору.
В 1939 році родина Потемковських тікає на захід, проте саме тоді Анатоль попадає у два німецькі концтабори Освенцим і Маутхаузен.
Чудом йому вдалось врятуватись.
Актори ««Кабачка 13 стільців»Після війни Анатоль розпочинає активне творче життя.
Основними для Анатоля Потемковського були жанри фейлетону і короткої гуморески.
У його іронічних мініатюрах діють постійні герої – близькі і самовпевнені завсідателі кафе «Кокос».
Гуморески Анатоля Потемковского часто друкувалися в радянських журналах, їх сюжети використовувалися в популярній телепередачі 1970-х років «Кабачок 13 стільців».
Імена деяких персонажів «Кабачка» також запозичені були у Потемковського, наприклад, пан Беспальчик, пані Зося, пан Зюзя (у Потемковського – Зизьо).
Саме Анатоля Потемковського вважають «хресним батьком» програми «Кабачок 13 стільців».
Спочатку Потемковскій відкрив на сторінках «Шпильок» кафе «Кокос».
У гостей кафе завжди була якась тема для обговорення.
Підписував Потемковський свої розповіді псевдонімом Меган.
Актори ««Кабачка 13 стільців»Ідея кафе дуже сподобалась в Москві й її відразу підхопили.
Кафе перейменували в Кабачок, постійним персонажам дали інші імена і заняття, хоча деякі і залишили авторства Потемковського.
Напрямок діалогів досить було лише трохи підправити, щоб зробити їх ближче до радянської дійсності, зберігши при цьому польський акцент.
А в основному, проблеми тоді були спільні.
Головні ролі завсідників кабачка виконували в основному артисти Театру сатири.
Головним режисером передачі був Георгій Зелінський.
За 15 років в ефір вийшло 133 випуску.
Помер Анатоль Потемковський 15 жовтя 2008 року у місті Варшаві, де й був похований.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.
