Вривайся в кіберспорт. Ігор «caff» Сидоренко

main image main image

Вривайся в кіберспорт. Ігор «caff» Сидоренко

Мы продолжаем нашу серию статей на украинском языке «Вривайся в кіберспорт».

На этот раз в гостях у бессменного ведущего Романа Козинского (его киберспортивный проект в телеграм можно найти тут) очень олдскульный и респектный человек, которого хорошо знают старожилы сайта — это Игорь caff Сидоренко.

Автор: Роман Козинський.

Як так сталось, що ви дійшли до посади менеджера, і скільки ви вже займаєте цю посаду?.

Мабуть, усі, хто знають про мене більше ніж з VLOG’ів NAVI, то знають, що я в кіберспорті аж з 1998-го року, а починаючи з 2001-го я займався менеджментом команд.

І лише з 2004 по 2012 рік я був просто фанатом кіберспорту.

Моя історія в NAVI почалася в 2011-му році, коли мене запросив Олександр Кохановський допомогти йому з командою, тому що, свого часу, коли він грав – я був менеджером його команди.

Це була перша наша професійна команда – GSC.

Gameworld, в якій і Олексій «у.

Хо» Малецький грав і т.

І ось я був менеджером цієї команди.

Це був, так би мовити, наш перший спільний проект з Олександром, тому що до цього ми були затятими конкурентами.

Повертаючись до теми – в принципі, починаючи з 2012-го року я працював на посаді генерального менеджера, потім я був операційним директором і займався цим до 2016-го, тобто 4 роки.

Я займався в первинному вигляді тим, чим займається зараз Євген Золотарьов.

Якщо вже з’явились такі подробиці, то виникає питання – чи не хотіли би ви повернутись на посаду COO (головний операційний директор)?.

Ні, не хотів би (сміється).

Саме тому я і кажу, що це дуже своєрідний бізнес.

Він новий і тут немає якихось авторитетів, чи законів, і т.

д., тому ти працюєш практично навмання.

По-друге, все дуже швидко відбувається, ти постійно повинен знаходитись в високому темпі в плані аналізу інформаціі, організації процессів и прийняття рішень.

Все це важко в психофізичному плані для кожної людини.

Тому я зрозумів, що мені краще перейти на посаду менеджера і займатись тим, чим я хотів займатись раніше – працювати з хлопцями.

Я звільнився з посади директора і вже потім Євген запросив мене попрацювати менеджером команди по Dota2 і я, звичайно, погодився.

Зараз в кожної команди, в різних дисциплінах є менеджер.

Є такі, що відповідають просто за психологічний стан, є ті, що відповідають за все, що пов’язано з перельотами, проживанням чи буткемпом – тобто чим менша команда, тим більша сфера відповідальності в менеджера? Як Ви вважаєте, з чим пов’язана така от масова тенденція на менеджерів в командах?.

Ну, скажу більше – це не тенденція.

Це банальна необхідність.

Як я вже казав, вперше я почався займатись менеджментом команди ще в GSC.

Gameworld.

І тоді я вже отримував якись невеликий відсоток від призових.

Саме в той час посади менеджерів у командах почали цінуватись ще більше.

Банальний приклад – ми з хлопцями тоді почали їздити на турніри, які проводились в Литві, в Латвії чи в інших країнах.

І на той час для виїзду потрібні були візи, бронювання житла і т.

д., і саме я брав на себе усі ці організаційні питання.

Тобто вже тоді були якісь базові, скажімо, речі, пов’язані з командою, для її нормального функціонування.

Тому виходило так: або цим займається гравець, при цьому втрачаючи час, або цим займається якась окрема людина.

Тому от в таких командах, які постійно їздили на турніри з’являлись люди, котрі допомагали в організаційних питаннях і це називалось менеджментом.

Потроху сфера відповідальності менеджера почала зростати.

Взяти лишень час, коли формувалися NAVI.

У команд з’являлись спонсори, отже з’являлась необхідність у фінансовому обліку, в бухгалтерському обліку, адже якщо вже пішли гроші, то треба виплачувати зарплату гравцям і т.

Треба також і створювати юридичне підгрунтя, треба відкривати рахунок і розвиватись далі.

Тобто це вже повноцінний бізнес і це вже управління організацією.

Але потреби команди, тобто самих гравців не зменшились.

Тому що команда все так же їздить на турніри, і повинна бути людина, яка займалася б організаційними питаннями та володіла би базовими навичками та знаннями для того, щоб команда не переймалась через харчування на буткемпі, чи через те, що той чи інший гравець не встигне отримати візи і т.

Зараз в різних командах, дисциплінах, чи організаціях функції менеджерів, в принципі, дуже «кастомні».

Тобто немає такого, що всі менеджери виконують однакові функції в різних дисциплінах чи командах.

Це все пов’язано з основною системою проведення турнірів: у CS своя система, у доти своя система, десь взагалі інакша, не схожа на дві попередніх.

Та й взагалі, в самій організації менеджери двох різних дисциплін можуть відрізнятись: є менеджери, які займаються базовими питаннями комфорту, водичку там носять гравцям і т.

д., а є менеджери, які все контролюють і відповідають за команду.

Наприклад у нас в організації, я є людиною, з якою кожен гравець розмовляє перед тим, як потрапити в команду.

Я приймаю безпосередню участь у формуванні команди та її діяльності.

Іноді трапляється, що менеджери просто не готові виконати тих обов’язків, які організація хоче на них покласти.

Тобто вони можуть обслужити команду, але не можуть набрати необхідних знань та авторитетності, щоб впливати на команду чи взяти на себе більше відповідальності.

І, відповідно, саме через це в цій сфері є певний дефіцит кадрів.

Ну в принципі про дефіцит кадрів ми чуємо не вперше з уст керівників організацій чи студій: про це говорили і Євген «Haris.

Pilton» Золотарьов, і Віталій «v1lat» Волочай.

В основному їх риторика полягала в тому, що основною проблемою є важкість переманювання фахівців з інших сфер саме в кіберспорт.

Тобто дуже складно взяти спеціаліста зі сторонньої сфери, та навчити його основам кіберспорту.

Це питання часу.

Тому що потроху, люди, які хочуть займатись кіберспортом, які захоплються ним, які слідкують за ним – дорослішають, отримують якусь освіту, йдуть працювати, отримують певний досвід роботи – так чи інакше вони приходять в кіберспорт.

Так само і я, і Євген Золотарьов – колись ми лише мріяли про те, що кіберспорт буде розвиватись таким темпом, як розвивається він зараз.

На той час реалії були іншими, кіберспорт не міг нас прогодувати, і ми мали піти у звичайний бізнес.

Але з нашим поверненням, всі ці навички, які ми отримали у бізнесі ми змогли реалізувати в кіберспорті.

Тому, я думаю, що з часом це все вийде на інший рівень, і попит на такого роду ваканції зросте і будуть масштабні конкурси на посаду.

І це добре, так повинно бути.

Тут абсолютно з Вами погоджуюсь, Ігоре.

Ви знаєте, підсумовуючи Ваші слова, згадую цитату вашого ex-співробітника – Андрія «Xeo» Яценка: «куди легше навчити спеціаліста специфіки кіберспорту, аніж ентузіаста-геймера зробити першокласним експертом».

Чи погоджуєтесь Ви з цим висловом?.

Частково згоден з Андрієм.

Якщо ми говоримо про бізнес-направлену інфраструктуру (маркетинг, фінанси, облік, можливо юриспунденція), то все ж таки це є класичними напрямками і людині треба розбиратись в основах кіберспорту, але їй не потрібно самому бути геймером.

Так, набагато простіше навчити її.

Але якщо говорити стосовно менеджменту команди відносно спортивної складової, то мені здається, ці люди мають бути геймерами, для того, щоб розбиратись в усіх аспектах їх сфери відповідальності.

У людини на цих посадах має бути пристрасть до кіберспорту, тому і треба, щоб вона була не «ззовні», а «зсередини».

Але повертаючись до обов’язків менеджерів, як і казав раніше – все залежить від організації чи команди.

Я не буду багато розповідати, адже в кожного своя сфера відповідальності, але в принципі – від поїздок, буткемпів, візових питань та організаційних питань і до фінансових звітів – ось цим менеджер в основному і займається.

В якомусь сенсі, я і є команда: те як нас сприймають і що ми робимо — це все моя відповідальність.

Але якщо хлопцям треба поїсти, то тут вони самі самі за себе відповідають.

Ну ми бачили, що хлопці у Вас самостійні: неодноразово на You.

Tube-каналі NAVI видно, як той чи інший гравець сам готує собі чи розігріває їжу, яку привозить кейтерингова компанія, наскільки я знаю.

Але от, що хотів підмітити – в одному з VLOG`ів команди, був момент, коли ви готували страви на мангалі.

Як часто у Вас бувають моменти, коли ви от так збираєтесь і відчуваєте себе не просто як «менеджер-тренер-команда», а от як сім’я чи друзі.

Так інколи вибираємо дні, вільні від доставки.

Як правило, це припадає на вихідні, бо можемо кудись поїхати поїсти, або я можу приготувати щось для хлопців.

Сніданки, м’ясо на грилі, абощо.

Зараз, після нашої поїздки, ми трошки змінили підхід до таких речей – зрозуміло, що такі неформальні «посиденьки» дуже важливі, тому що вони відкривають дуже багато «дверей» один до одного і ми будемо це частіше робити.

Окей, йдемо далі.

Повернімося до якостей менеджера.

Якими якостями, чи можливо рисами характеру повинен бути наділений менеджер?.

Як на мене, найголовніші якості, якими повинен бути наділений менеджер – це надійність та організованість.

Це найважливіші речі про які говорять, коли йдеться про менеджера команди.

Менеджер – це не ракети в космос запускати і заводи не будувати.

Головне – швидко реагувати, тому що питання прості, але їх дуже багато і вони різнопланові: це можуть запити на інтерв’ю на турнірах, це і маркетингові питання, медіа-активності зі спонсорами – це теж так чи інакше я повинен організувати з хлопцями, щоб вони були в правильному місці та в правильний час.

Тобто треба просто слідкувати за цим всім, правильно розпоряджатись часом і спрямовувати певні зусилля на ту чи іншу справу, контролювати це все (так як це в дуже стислі терміни зазвичай) і, звісно, робити так, щоб хлопці могли зосередитись на грі.

Це і є надійність та організованість.

Адже десь одна неуважна помилка може коштувати турніру.

От тому і здавалось – такі маленькі мікромоменти, які впливають на глобальну ситуацію в команді.

Оскільки це рубрика «Вривайся в кіберспорт», ціль якої показати, що шлях в кіберспорт може бути досить неординарним і він необмежується лише тренером, гравцем чи коментатором, то відповідно таке питання – скажімо, я хочу стати менеджером умовної команди по умовній дисципліні Rainbow Six: Siege.

Я хочу цього і в мене є певні амбіції.

Що потрібно для того, щоб потрапити в організацію?.

Зв’язки (сміється).

При чому з командами по R6: Siege, як мінімум.

Як працює кіберспорт зараз і як взагалі отримуються команди і як менеджери з’являються в організаціях? Є декілька типів менеджерів: є менеджери як я, які працюють на організацію, і які збирають там склади якісь і т.

А є менеджери, які працюють безпосередьньо з командою і вони є своєрідним мостиком між організацією та командою.

Тому, опираючись на вище сказане – відповідно є декілька способів потрапити в організацію: або ти потрапляєш туди разом з командою і там затримуєшся або йдеш з командою далі, або ти якось ідеш і потрапляєш в організацію чи по зв’язкам чи з іншої організації.

Треба просто крутитися в цій сфері, щоб стати менеджером в команді, адже у нас не настільки розвинений ринок, щоб можна було так просто прийти на цю ваканцію.

Хоча бувають і виключення – ми ось недавно висунули ваканцію менеджера, почали відкритий набір, люди присилали резюме.

Але іронія в тому, що не так багато резюме було, і не так багато людей, яких можна обрати, тому що бажаючих звичайно багато, але бажаючих дійсно працювати і тих, хто дійсно відповідає критеріям, які ми вказали, і бути надійними та організованими – їх практично одиниці, як виявилось.

В цьому і проблема – хтось каже, що дуже важко потрапити, але коли ти «викидаєш» ваканцію, то не так багато кандидатур є, на кому можна буде зупинитись.

І все ж таки, я це віднесу до того, що хто хоче, той шукає можливості і працює далі.

В одному з інтерв’ю Ви сказали, що практично весь час ви приділяєте команді, а весь вільний час, якого небагато – ви витрачаєте на подорожі і т.

Тому цікавить таке питання – можливо треба подумати про помічника?.

Навіщо? Для того, щоб у мене з’явився час чи що?.

Можливо і для цього.

Ні, це залежить від того, як я розпоряджаюся часом.

Я не можу сказати, що весь мій час іде на команду.

В мене є багато вільного часу, і я навіть роблю трохи більше ніж від мене потребується, тому що окрім того, що в мене є певна робота в офісі (хоч я і з’являюсь там раз в тиждень, бо працюю вдома) пов’язана зі взаємодією з іншими департаментами, окрім цього я ще на кожному тренуванні присутній повністю від початку і до кінця.

Також я шукаю всі скріми з іншими командами через менеджерів чи тренерів, і постійно тримаю все це на контролі.

Тобто я постійно на телефоні, тому що якщо треба відмінити/замінити/перенести скрім – то я постійно на цьому телефоні, скажімо, «на зв’язку зі світом», якщо треба зв’язатись з менеджером чи тренером іншої команди.

Цей час у мене відривається, але це не є критичним, щоб я казав, що в мене немає часу.

Гадаю, в тому інтерв’ю я говорив більше про те, коли я на буткемпі з командою – то тут, звісно, весь час я проводжу з командою і слідкую за всім, про що ми говорили раніше.

Ось і все.

Час насправді є, просто я його витрачаю з командою, так як мені це дійсно подобається.

Ну і як не запитати з приводу зарплати? Не прошу конкретних цифр, просто цікавить чи вона достойна.

Вона достойна (сміється).

Ну взагалі, в різних командах по різному щодо відсотків призових на менеджера, але я скажу так, що в хороших організаціях все дуже достойно.

Але це моя оцінка – можливо, хтось скаже, що йому і цього недостатньо, але повторюсь – це лише моя думка.

Мене все влаштовує.

Підсумовуючи про роботу в кіберспорті – як, на вашу думку, потрібно починати пошук роботи в кіберспорті?.

Все залежить від того, що ти хочеш.

Якщо ти хочеш на умовну посаду менеджера, то твоя освіта практично не має значення.

Важливі лише особисті якості.

А якщо на посаду юрисконсульта або маркетолога – то це вже зовсім інше.

Знову ж таки, все залежить від команд, від їх структури та від того, як вони заробляють свої гроші.

Якщо, наприклад, в NAVI є дуже потужний департамент з маркетингу, то ми є ще й маркетинг-агенством, (і Winstrike ось теж себе так позиціонують) то звичайно тут більше можливостей для реалізації себе в плані креативу, дизайну, медіа і т.

А медіа – це найпростіший, як мені здається, спосіб потрапити в кіберспорт.

В принципі, зараз будь де можна знайти роботу, якщо ми говоримо про кіберспорт.

Потрібно просто слідкувати за ваканціями і бути таким, як я казав – надійним та організованим.

І цього буде достатньо, для того щоб працювати в будь якій компанії.

Мабуть, найлегша посада, яку можна знайти в кіберспорті – посада офіс-менеджера, адже достатньо просто бути доволі комунікативним, знати англійську мову та бути організованим.

Ну, насамперед, це перший крок в організацію, якщо ви ще не вирішили, чим ви більше хочете займатись.

Це такий собі перший рівень, на якому ти дізнаєшся як працює офіс та організація зсередини, і починаєш розуміти що є що і хто є хто.

Хоча офіс-менеджери – це, здебільшого, дівчата, найчастіше саме вони обирають такий шлях.

Хлопцям теж треба через менеджмент йти в організацію.

А взагалі, зараз дуже часто бачу дівчат в менеджменті Тір-2-3 команд і вони справляються не гірше хлопців.

Тому тут у всіх рівні можливості і я сам не дуже сприймаю ці розмови про гендерну не рівність і вважаю, що чоловік чи жінка – це взагалі не має ніякої ролі, головне, щоб якісно виконував свою роботу.

І наостанок — що ви можете побажати нашим читачам?.

Більше читати та розвиватись, ось і все.

Якщо ви чогось хочете і ви прагнете цього – просто робіть це, не дивіться ні на що і ні на кого і просто робіть свою справу і у вас все вийде.