Супрун назвала золотий стандарт боротьби з коронавірусом
main image main image

Супрун назвала золотий стандарт боротьби з коронавірусом

Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун вважає, що карантинні заходи – це другорядне.

На її переконання, передусім хворих слід відправляти у суворий режим ізоляції.

Крім того, варто проводити не швидкі тести, а ПЛР – полімеразну ланцюгову реакцію.

Досвід країн, що побороли коронавірус.

Як підкреслила Супрун у коментарів виданню “Лівий берег”, у боротьбі з коронавірусом треба дивитися на досвід тих країн, що мали найбільш ефективний спосіб реагування, мали менше людей, які захворіли, та менше смертей від цієї хвороби.

Мовиться про Південну Корею, Тайвань і Німеччину.

Вони робили дуже багато тестувань.

Маються на увазі не швидкі тести, а ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція.

Це, насправді, золотий стандарт.

В цих країнах людей, які мали симптоми захворювання або контакт з хворими чи тими, хто приїхав з країн, де розповсюджений вірус, тестували саме на ПЛР.

А потім тестували їхні контакти та відправляли в ізоляцію,.

– зауважила колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я.

За її словами, там, це відбувалося не так, як в Україні – “Сидіть вдома та не спілкуйтеся з іншими”.

У вищезазначених країнах інфікованих осіб відокремлювали, навіть від їхньої сімей та розміщували в місцях туристичного відпочинку, в готелях.

“І це найкращий спосіб зменшити кількість інфікованих.

Бо ніяка система охорони здоров’я в світі не зможе бути готовою до великої кількості хворих, якщо не зробити ті перші кроки.

Тепер ми це розуміємо”, – зауважила Супрун.

Чого не зробила Україна в боротьбі з коронавірусом.

Вона додала, карантинні заходи, щоб люди не ходили на роботу чи не виходили в місця скупчення людей, аби не інфікувати себе чи своїх родичів, – це другорядне.

На третьому місці – підготовка українських лікарень до серйозних випадків, які потребуватимуть реанімації та госпіталізації.

Але щоб зменшити третій варіант, потрібно робити перше – тестувати багато людей.

В Україні ж цього не зробили.

“Коли у січні Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про новий вірус, який спровокував хворобу СОVID-19 і епідемію в Китаї, коли ми евакуювали з Уханю українців, було розуміння та велика вірогідність, що вірус дійде до нас.

Вже тоді ми мали закупити досить засобів індивідуального захисту, а не продавати їх.

Ані в січні, ані в лютому продаж за кордон не зупинили.

Потрібно було готувати лікарні, розробити маршрут пацієнта, купувати “швидкі”, закупати тести або робити свої”, – каже ексчиновниця.

До прикладу, в Південній Кореї дуже швидко налаштували чотирьох виробників, які почали виробляти свої тести.

Так само у Німеччині.

Україна ж мала досить часу до того, як з’явився перший хворий на коронавірус.

А тепер вона – позаду багатьох інших європейських і азійських країн.

Намагається діяти швидко, але це відбуваєтьсія несистемно та нескординовано.

Ідеальний варіант карантинних заходів.

Щодо карантинних заходів, на переконання Супрун, ідеальний варіант – південнокорейський, де інфікованих шукають через тестування усіх контактних осіб.

А хворих відправляють у суворий режим ізоляції.

“Але в нашому випадку вже запізно це робити.

Потрібно було починати в січні.

Два місяці ми не мали тестів.

А наразі тестуємо лише тих, хто вже захворів, та, можливо, їхні контактні особи”, – продовжує вона.

Самоізоляція в Україні не працює.

Колишня очільниця МОЗ нагадала, що 50 тисяч українців повернулися з-за кордону, зокрема з тих місць, де коронавірус лютує.

Але у цих випадках самоізоляція не працює.

Річ у тім, що заробітчанин, який приїхав з Італії, повертається до своєї сім’ї – бачиться з дружиною, дітьми, онуками, батьками.

Має контакт з 15 людьми.

Через тиждень він хворіє, а всі ці люди вийшли з дому та контактували ще з людьми.

Так все і починається.

Ми не ізолюємо людей з великим ризиком інфікування.

Кажемо їм самоізолюватися, не пояснюючи, що це означає.

А це означає сидіти вдома, в окремій кімнаті, ні з ким не контактувати, не торкатися того, чого торкається ваша сім’я.

Окремо харчуватися.

А не сидіти вдома і приймати гостей.

Більшість людей в Китаї було інфіковано своєю сім’єю,.

– констатувала Супрун.

Як ще слід боротися з коронавірусом.

Також вона наголосила на ще одному важливому моменті – обмежити контакт з людьми, які мають більший ризик інфікування та ймовірність більш складного перебігу хвороби.

Це літні люди, люди, які мають хронічні захворювання – діабет другого типу, серцево-судинні захворювання або ті, хто хворів колись на рак.

“Щоб мати високу ймовірність інфікування, треба бути в контакті з людиною більше ніж 15 хвилин і ближче ніж 2 метри”, – підсумувала Супрун.

Ситуація з коронавірусом в Україні: головне.

Станом на вечір 25 березня в Україні підтвердили 145 випадків зараження коронавірусом.

На жаль, вже 5 людей (4 жінки та 1 чоловік) від цієї хвороби померли: по одній на Житомирщині, Буковині та Тернопільщині та два на Прикарпатті.

Найбільше інфікованих – у Чернівецькій області (42 людини), на другому місці йде Київ (34).

12 березня Україна ввела карантин, аби зупинити поширення коронавірусу.

Він мав тривати до 3 квітня, але 25 березня уряд продовжив обмеження.

У межах карантину Україна закрила свої кордони для іноземців від 16 березня та припинила міжнародне авіа- та залізничне сполучення з 17 березня.

Закрили й усі культурні, розважальні, спортивні заклади, ресторани, кафе тощо.

Працюватимуть лише аптеки та продуктові магазини, АЗС, банки та страхові компанії.

З 18 березня повністю припинили міжміське пасажирське залізничне сполучення.

Також закрили метро у Києві, Харкові та Дніпрі.

З 24 березня українцям заборонили здійснювати будь-які туристичні мандрівки, передусім літаками.

З 27 березня Україна планує повністю зупинити будь-який пасажирський рух через кордони України в обидва боки.

Які обмеження діють в Україні під час карантину / Інфографіка 24 каналу.