/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F4dfdabad857a1828dd57d6945791a40d.jpg)
Степан Гайдучок про відбиванку, або коли українці почали грати у волейбол
Українська бригада в Німецькім Яблоннім.
"Сокільські вправи стрільців на таборовій площі".
Світлив пор.
Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с.
Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл.
– 16.03.1976 р., м.
Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.
Степан Гайдучок.
За своє життя написав чимало праць про фізичне виховання та спорт.
Серед іншого в нього є публікація присвячена відбиванці (волейболу).
Вона вийшла окремою брошурою обсягом 39 сторінок.
У сучасній літературі вважається, що місцем зародження українського волейболу є місто Харків, де у 1925 р.
відбулася перша гра.
Однак, праця Степана Гайдучка є цікавою тим, що у ній автор наводить низку фактів і світлин, які дають зробити попередній висновок про те, що українці почали грати в цю гру ще задовго до 1925 р., як мінімум у 1921 р.
Свою працю Степан Гайдучок присвятив спортовцям “Українського спортового кружка” (УСК), які загинули в роки Першої світової війни та Української національної революції 1917–1923 рр.
Нагадаю, що УСК був створений Іваном Боберським 1906 р.
при Академічній гімназії у Львові.
З-посеред чільних діячів і спортовців УСК слід окремо згадати Степана Гайдучка, Антіна Зеленого, Степана Кизиму, Романа Носковського, Тараса і Петра Франків, Степана Цимбалу, Федя Черника.
Кожен з них у різний час брав дієву участь у заснуванні та розвитку різних українських руханково-спортових гуртків і товариств Галичини.
Гра у відбиванку.
Львів, площа “Сокола-Батька”, 1927 р.
Підпис Степана Гайдучка: “З життя спортового кружка “Сагайдачний” при філії Академічної гімназії у Львові в 1927 р.
Грають у відбиванку”.
Приватний архів Степана Гайдучка (м.
Праця “Відбиванка” складається зі вступу та основної частини, де описано спорядження спортовців, правила гри, функції суддів тощо.
Видання містить 13 світлин та 1 рисунок.
Пропоную читачам ознайомитися зі вступом, де коротко подано історію становлення волейболу в українському середовищі.
Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.
Степан Гайдучок.
ВІДБИВАНКА (Витяг).
Змагатися в рухових.
грах – це: сталити волю,.
набирати певности себе,.
провірювати сили дружини і.
вчитися побіджувати.
Відбиванка (volley-ball) – це гра, що вимагає дуже мало простору.
Її придумали біля 1894 р.
американські пожарники в Сполучених Державах [Сполучених Штатах Америки.
– А.
Маючи огневу поготовку, скорочували собі час тим, що розпинали сітку помежи двома стовпами і дві дружини перебивали більший мяч понад неї.
З часом додали правила і так повстала гра відбиванка (volley-ball), що після війни 1914–1918 [р]р.
поширилася по всій Европі.
Ширили її інструктори У.
[Young Men’s Christian Association]) американської орґанізації, яка працювала через кілька літ у збідованій Европі.
Титульна сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
З книгозбірні Анатолія Недільського.
З Українців запізналися з цією грою наші військові еміґранти в Чехії.
Подає це в своїх споминах: “Руханка й спорт на еміграції в Ч.
P.” Ілько Калічак і додає, що найбільше любили цю гру стрільці гарматнього полка в Німецькому Яблінному [тепер місто Яблонне-в-Под’єштеді в Чехії].
Вони згуртувалися в дружину “Хирів” [назва походить від міста Хирів – тепер Старосамбірського р-ну Львівської обл.] і змагалися в другими дружинами [командами.
– А.
Також наші цивільні еміґранти грали її залюбки, а в Радотіні біля Праги змагалися вони й з першорядними чеськими дружинами відбиванки.
Світлина поміщена в праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Підпис: “Змагання наших військових дружин “Дніпро” і “Хирів” 27.ІІІ.1921 в Німецькому Яблінному”.
Хоча вже в 1925 р.
пробував у нас поширити її С[тепан] Слєзак, повернувши з еміґрації, – ця гра тоді не принялася.
В останніх роках завдяки cередним школам поширюється вона в нас чимраз більше.
Став її плекати пласт в 1927 р., в 1928 р.
утворилися дружини цієї гри в “Соколі Батьку” тай других сокільських товариствах.
І в У.
в останньому часі поширилася вона тай діждалася осібного опису в підручнику “Спортивні гри”.
Правдоподібно поширили її там поворотці з еміґрації, на що вказує схожість правил, що обовязують однаково в Чехії і в У.
П’ята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Підпис: “Відбиванка в жіночому пластовому Таборі на Соколі 1927”.
Відбиванка – це гра своїми правилами незвичайно проста, до того не вимагає великого грища і більших грошевих вкладів, як н[а]пр[иклад] копаний мяч [футбол.
– А.
С.] чи ситківка [теніс.
– А.
Серця і легенів не перемучує, а перерухує ціле тіло і тому надається як для школярів від 13 літ, так і для дорослих та старших.
Змагаються в ній жінки і чоловіки.
Треба піднести також, що вона вироблює крім зручности тіла ще й орієнтаційний змисл і швидкість рішати – дві прикмети незвичайно важні в нинішних часах.
Приучує бути на поготові в кожній хвилі!.
Шоста сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Підпис: “Дружини “Сокіл-Батько” і “Сокіл IV” в маю 1929”.
Наша книжечка має за мету поширити цю гру як у руханково пожарних товариствах, так і в заведених “Рідної Школи”.
Ніхто не буде нарікати, що з причини браку гроша годі займатися грами чи тілесним вихованням.
Гріш 20 зл[отих] п[ольських] на добрий мяч знайдеться і в найбіднішому товаристві.
Сітку і стояки можна самим зробити.
А якщо край покриється сотками дружин відбиванки, що будуть змагатися між собою, тоді навчимося побіджувати і станемо гідно у всяких змаганнях з чужинцями.
Одинадцята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Підпис: “Грище до відбиванки”.
Вислів на назву volley-ball дібрав побратим П[авло] Зимак.
Своїми радами і вказівками помагали мені члени “С[окола]-Б[атька]”: Дарія Навроцька і І[ван] Мриц.
Мову справив побр[атим] О[лександр] Панейко.
– Всім названим за поміч на цьому місці щиро дякую.
Реклама торговельної секції “Сокола-Батька” у Львові.
У переліку – згадка про працю Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Поза власним досвідом зібраним в “С[околі]-Б[атьку]” і в школі [йдеться про філію Академічної гімназії, в якій на той час працював Степан Гайдучок.
– А.
С.], поза цінними радами вище названих, користувався я такими жерелами:.
Пластовий календар 1929.
– Видавництво “Ватра”, Ужгород.
Калічах: Руханка й спорт української еміграції в Ч.
(в рукописі).
Атлетические игри: – Издание: “Association Press”, New-York 1922.
Marek: Volleyball a basketball.
– Ceskoslovenská sportovni knihovna – Praha 1928.
Klenka J.: Podbijena americká.
– Knihovna Casopisu pro tĕlesnu výchovu č.
Kurleto і C.
Rębowski: Gry sportowe – Warszawa 1927.
Piłka siatkowa і koszykowa – oficjalne przepisy gier w Polsce 1928.
Вісник фізичної культури – річник 1929.
– Харків.
Блях, М.
Філь – Спортивні гри.
– Державне Вид.
України 1928.
Львів, дня 6.
падолиста 1929 [р.].
– Львів: Накладом “Сокола-Батька”, 1930.
– С.
Висловлюю щиру подяку Анатолію Недільському, за наданий примірник праці Степана Гайдучка для сканування; Лесі Крип’якевич, Софії Легін та Романові Метельському.
Андрій СОВА.
Джерела і література:.
Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт.
ідеї Л.
Крип’якевич; упоряд.
Николишин, І.
Мельник; літ.
редактор І.
– Львів: Апріорі, 2014.
– 268 с.
Сова А.
Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук.
Євгена Приступи.
– Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017.
– 232 с.
Сова А.
Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху.
ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення: 03.2018).
ua/10-kartyn-z-zhyttya-ukrajinskoji-bryhady-v-nimetskim-yablonnim/ (дата звернення: 15.03.2018).
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків,Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку.
Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади.
Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.
com; sovaandrij1980@gmail.
/* custom css */.
text-align: left;.
}.tdi_3_396.td-a-rec-img img{.
Loading...
