/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F44934a9c38589cdb1fd572fc424ab727.jpg)
Критично про деякі львівські пам’ятні таблиці
У Львові є дуже багато пам’ятних таблиць, присвячених видатним постатям або подіям.
Деякі з них розташовані в непомітних закутках міста, на маленьких вулицях і навіть на занедбаних будинках.
Але є таблиці, встановлені так, що їх неможливо не помітити.
Для таких таблиць виділяються особливі місця, дозволи і кошти.
От тільки деколи складається враження, що їх робили поспіхом, без особливої уваги до змісту і без поваги до людей, які будуть їх читати.
Пропоную придивитись уважніше до деяких з таких знакових таблиць міста.
Таблиця біля статуї Богородиці на Марійській площі.
Таблиця біля статуї Богородиці на Марійській площі.
По-друге, чому в тексті так дивно перемішано хронологію скульптури:.
1994 р.
– встановлено;.
1950 р.
– демонтовано;.
1997 р.
– копію відновлено.
Кожна пересічна людина після прочитання тексту напевно не зрозуміє, як можна було демонтувати скульптуру у 1950 році, якщо її встановили у 1994 році і чому вже у 1997 р.
її треба було відновляти?.
Додам теж, що у цій таблиці вражає нелогічне розташування дат – у наступному рядку тексту! Можливо текст шрифтом Брайля написали інакше, але для зрячих людей текст дуже незручний.
Абсолютно не потрібна інформація про мармур, штучний камінь і маски дельфінів.
Відтак, можна було написати на таблиці більш інформативний і зрозумілий текст:.
1862 р.
– встановлено скульптуру Богородиці в центрі площі.
Автор скульптури Йоган Непомук Гаутманн.
1904 р.
– перенесено скульптуру на сучасне місце.
Автор постументу Михайло Лужецький.
1950 р.
– скульптуру демонтовано радянською владою.
1997 р.
– встановлено копію Богородиці.
Оригінал знаходиться у храмі святого Андрія.
В результаті у мене вийшло так само сім рядків, але в кожному рядку трошки більше знаків, що неважливо, якщо хоч трошки зменшити величину шрифту.
Більше про історію фонтану і скульптури Діви Марії можна прочитати тут: “Складна доля скульптури Божої Матері у Львові”.
Таблиця на фасаді церкви Юра, пов’язана з Францом Ксав’єром Моцартом.
Таблиця на фасаді церкви Юра, пов’язана з Францом Ксав’єром Моцартом.
На таблиці написано, що Ф.
Моцарт жив і творив у Львові з 1808 р.
до 1838 р.
Але це не зовсім відповідає дійсності.
Отож, ось головні дати життя композитора, пов’язані зі Львовом:.
1808 р.
– він приїхав до Галичини, де отримав роботу в м.
Підкамінь неподалік Рогатина.
1809-1811 роки – працював у м.
1813 р.
– переїхав до Львова і почав тут працювати.
1818-1821 роки – вирушив у концертний тур по всій Європі, після якого перебував у Відні.
1821-1838 роки – проживав і працював у Львові.
1838 р.
– повернувся до Відня.
Якщо хтось має сумнів щодо дати 1813 р.
(бо часто можна зустріти 1811 рік), то я більше вірю німецькому письменнику Дітеру Куну (Dieter Kühn), який написав об’ємну біографічну книжку “Моцарт в Галичині”.
Цитата з книжки “Моцарт в Галичині”.
Таблиця на на мурованій огорожі собору Святого Юра.
У 2013 р.
за ініціативи ГО «Спільнота» та Почесного консульства Австрійської Республіки у Львові, а також історика Тараса Чухліба на мурованій огорожі Святоюрського комплексу було встановлено пам`ятну таблицю, пов’язану з Віденською битвою.
Таблиця на на мурованій огорожі собору Святого Юра.
Те, що написано у цій таблиці, абсолютно суперечить науковим дослідженням доктора історичних наук Т.
Але я думаю, що при створенні тексту його думки не питали….
Отож, що в тексті таблиці не так!.
Єпископ Йосиф Шумлянський вирушив під Відень у складі військ Речі Посполитої, очолюючи приведену зі Львова хоругву, що складалася з 88 панцерних кіннотників.
Назвати таку кількість вояків військом – це, м’яко кажучи, є перебільшенням.
Їх народна приналежність не уточняється, але це напевно не були козаки.
Бо єдині козаки, які взяли участь у Віденській битві, були приватною легкою хоругвою (150 чоловік) у складі підрозділів волинського воєводи Я.
Решту козацького війська збирав у Львові шляхтич Й.
Менжинський на виконання листа великого коронного гетьмана С.
Але ці козаки (1500 шабель) не встигли на битву і приєднались до Яна ІІІ Собеського аж 28 вересня, коли об’єднані християнські війська визволяли від османів територію Угорського королівства.
Єпископ Й.
Шумлянський не мав жодного відношення до цих “пізноприбулих” козаків: не він їх формував, не він привів їх до Угорщини та й, зрештою, він навіть їх не бачив, бо на той час у зв’язку з пораненням вже був у дорозі до Кракова.
Тарас Чухліб.
Львівський єпископ Йосиф Шумлянський – військовий діяч та дипломат Корони Польської.
Гуржій, Т.
Чухліб «Гетьманська Україна / Розділ V / Українці у Віденській битві 1683 р.».
Представники ЛОО СОУ взяли участь у відкритті пам`ятної таблиці до 330-річчя Віденської битви.
Дві таблиці, пов’язані з історією футболу у Львові.
На пам’ятному знаку перед будинком ДФС можна прочитати, що “У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан “Український город””.
Але насправді він знаходився там, де тепер занедбаний куток Стрийського парку – між рестораном “Супутник” і Центром Шептицького УКУ.
Таблиця про спортивний майдан “Український город”.
Натомість у Стрийському парку на пам’ятнику написано: “На цьому місці 14 липня 1894 року львівський “Сокіл” перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу”.
Але насправді матч відбувся не тут, а в тому ж кутку майбутнього Стрийського парку, де з 1911 р.
розташувався “Український город”.
Крім того це був матч між командами польського товариства “Сокіл” і міста Краків.
А пам’ятний знак стоїть на місці колишнього стадіону польського товариства “Czarni”.
Таблиця про початок історії українського футболу.
Я вже про це писав.
Кому цікаво дізнатись детальніше, можна почитати мій пост Історія футболу – у Львові усе переплутали!, але достатньо подивитись карту, на якій усе позначено.
Хочеться сподіватись, що в майбутньому кожна запланована пам’ятна таблиця пройде через ретельний аналіз не тільки причетних організацій, але і відповідних фахівців.
Тоді таблиця про Матір Божу була б читабельна і зрозуміла, про Моцарта – без біографічних помилок в датах, про Й.
Шумлянського і козаків – зі згадкою про 67-тисячне християнське військо, яким керував король Ян ІІІ Собеський (тоді на відкриття таблиці можна було б запросити ще й польського консула), а замість двох сокільсько-футбольних пам’ятників був би один, з історично-правдивою інформацією і, головне, на властивому місці!.
Автор: Zommersteinhof.
