Невигадані кавові історії. Іван Радковець

Іван Радковець.

Який справжній львів’янин прокидається без філіжанки запашної кави? та ще й недільного ранку? Я особисто таких не знаю.

Тому сьогодні, разом з нашим незмінним недільним партнером Торговою Маркою Кава старого Львова, розпочинаємо рубрику “Невигадані кавові історії”.

В неділю, не впевнений що кожну, хтось з відомих львів’ян розповідатиме свою незвичну історію пов’язану з кавою.

І нині перша така історія від знаного львівського батяра, за сумісництвом, відомого гіда, Івана Радковця.

Отже, слухайте.

“Є таке місто в Україні – Харків, яке тривалий час намагалися нам нав’язати як першу столицю України, забуваючи, що це перша столиця УРСР, коли не пустили москалів до Києва.

І тому мусіли назвати його таким містом столичним.

І ось у цьому славному місті Харкові львів’яни, попрацювавши трошки, зранку, за доброю львівською традицією, вирішили випити кави.

І у готелі, у якому проживають, замовляють собі ранкову каву.

Кожен до свого смаку, кожен яку хоче, але в основному воно поділялося на два типи або еспресо, або американо.

Класика жанру.

А мені зранку захотілося збадьоритися і взяти собі подвійну каву.

Після чого кельнер встав в ступор.

Він ніколи подібного замовлення не чув і перепитавши:.

– А подвійна кава, двойной кофе?».

– Ну нормальну подвійну каву.

– А-а-а, я понял….

Відлучається і через деякий час приносить мені темну суміш, вдвічі більшу ніж у всіх.

Коли я спробував скуштувати, то зрозумів одне, що кави було так само, але води було подвійно.

Оце називається «двойной кофе по-харківськи».

Так було.

Це був 2010 рік.

Думаю, що зараз вже в Харкові такої кави нема.”.

Ось така весела кавова історія трапилася з Іваном Радковцем.

Якщо ви маєте свою історію, пов’язану з кавою, то не стримуйте себе і давайтеся чути.

Бо воно того варто.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.