«Мав коксу 5 грамів». Чим живуть і про що пишуть на українських наркофорумах
«Мав коксу 5 грамів». Чим живуть і про що пишуть на українських наркофорумах

«Мав коксу 5 грамів». Чим живуть і про що пишуть на українських наркофорумах

ТЕКСТИ вирішили дослідити таке явище, як наркофоруми. Йдеться про онлайн-майданчики, де б учасники ринку могли спілкуватися між собою, ділитися та дізнаватися якусь цікаву для себе інформацію.

«Мир всегда выглядит чуточку светлее, если мы делаем что-то друг для друга, а не для себя». Ні, ця фраза взята не з розвивального сайту, книжки про удосконалення власної особистості чи побудову кращих стосунків між людьми. Радше навпаки – ці слова взяті з ресурсу, на якому йдеться про речі, які руйнують і особистість, і людські взаємини. Якщо бути точним – це фраза з форуму, де люди пишуть про наркотики.

ТЕКСТИ вирішили дослідити таке явище, як наркофоруми. Звісно, подібні форуми – це лише одна з складових великого українського наркоринку. Існує величезний ринок медикаментозних наркотиків, які купують в аптеках. Обслуговування цього ринку не потребує поглибленої комунікації. У кожному районі є багато «точок», про які знають місцеві наркомани і які теж не потребують значного розголосу.

Та і час форумів, здавалося б, мав відійти у минуле. На заміну їм прийшли різноманітні групи за інтересами у соцмережах. Але форум не можна так просто вимкнути за скаргою когось із користувачів. Вони можуть існувати в автономному режимі, редаговані лише власними адміністраторами.

Ринок наркотиків в Україні настільки великий та багатогранний, що є справжній запит на онлайн-майданчики, де б учасники ринку могли спілкуватися між собою, ділитися та дізнаватися якусь цікаву інформацію. Де б покупці могли б поспілкуватися з продавцями і навпаки, можна було поговорити за проблеми «галузі», обмінятися оцінками та досвідом, і де, зрештою, самі торгівці могли б поповнити свій штат новими працівниками.

Подібні форуми (передусім для реалізаторів наркотиків) – річ не безкоштовна, вони приносять можливо не великий, але достатньо стабільний дохід своїм засновникам. Так, згідно з вивішеним на одному з них прайсом, одноразова плата за відкриття для торгівця наркотиків свого аккаунту в одному з розділів форуму коштуватиме від 150 до 1500 доларів. Плюс до цього додається абонплата від $15 до $1000 щомісячно. Додатково є пропозиції розміщення рекламної інформації про себе – банерів чи текстової інформації у формі рухомого рядка.

Рекламні банери та оголошення з продажу наркотиків зроблені яскраво та грамотно, за всіма правилами маркетингу. Зазвичай магазин реалізує не одну-дві, а цілу лінійку наркотичних речовин з яскравими фотографіями та інтригуючими назвами.

наркос7.jpg

Але наркофоруми – це не лише реклама дилерів. Тут можна почитати оголошення про вільні вакансії на ринку, обмінятися думками щодо якості товару тих чи інших реалізаторів, зрештою, тут можна надибати навіть розважальні сегменти, наприклад, різноманітні конкурси на «міс» та «містера» форуму. Щоправда, через анонімність його учасників і самі конкурси проводяться анонімно. На кшталт «оцінімо, хто з учасників форуму чоловічої статі може приготувати найкращий коктейль», при цьому оцінка відбувається за фоткою цього самого коктейлю.

Є на форумі і «гілки», де користувачі намагаються поговорити «по душах». Виходить це не дуже переконливо, оскільки дописувачі, вочевидь, перебувають на різних ступенях кондиції. Хтось пише відверту тарабарщину, певно, під дією галюциногенних речовин, у когось депресія, когось пробиває на пафосний «умняк» типу «кому-то светят лампочки, а кто-то рожден, чтобы родился свет», а хтось просто декларує своє філософське ставлення до того, що відбувається навколо.

«Все будет гладко, растает снег, найдется закладка»

Таке враження, що подібні форуми існують у якомусь зовсім іншому вимірі, ніж наш. Там немає такого поняття, як «війна», крім українців, присутні користувачі з Росії, Молдови, країн Середньої Азії. «Любая война закончится. Политики договорятся, а ты останешься с теми помоями, которыми ты обливал «своих идеологических противников». Ось так звучить «філософське кредо» в одній з гілок форуму, про те, що всі люди брати. Дисонансом йому може бути фраза на іншій гілці цього ж форуму, де відбувається нескінченне з’ясовування між покупцями та продавцями якості товару.

«Наркоманы – это люди, которых нельзя сделать единой и сплоченной командой, а потому ими легко манипулировать по одиночке»

Наркосвіт

Почитавши форуми, перед очима потроху з окремих пазлів починає складатися більш загальна картина того, що ми можемо назвати українським наркосвітом, або принаймні значною його частиною. Тут можна дізнатися не лише про емоції наркозалежних, а й вивчити прайси наркотичних речовин різних онлайн-реалізаторів, яких тут називають «магазинами», або «шопами», оголошення про наймання на роботу, роз’яснення, як можна на цьому динамічному ринку заробити грошей, і, зрештою, обговорення самими учасниками всього і всіх. Іноді виникає враження, що ці форуми поліція спеціально не чіпає, щоб бути в курсі останніх трендів.

Загалом світ наркотиків відбиває всі тенденції нашого звичного українського життя. Вам можуть підсунути не ту речовину, яку ви вибрали й за яку заплатили, а її «аналог», «зварений» якимось «хіміком» із Кривого Рогу. І ви можете довго приходити до тями, опинитися у лікарні чи деінде. Вас також можуть обважити, як на звичайній торговій точці, де лежать персики чи кавуни. Але все ж ризики більші.

Тут йдеться не про кілограми, а грами, і загальна ціна питання може бути на порядок більшою. Тому більш-менш виважені поціновувачі наркотичних речовин обзаводяться власними вагами, щоб перевіряти, чи справді їм «відсипають» всю обіцяну дозу речовин.

Трабли також можуть виникати і під час доставки. Так, обіцяна посилка з «Нової пошти» може десь загубитися і не прийти, а «закладки» чи «клади», як кажуть про них наркозалежні, можуть і не виявитися в обіцяному місці.

На форумах намагаються якимось чином регулювати подібні випадки. Нібито через скарги на поганий склад речовини недобросовісну компанію можуть прибрати з форуму. Але, вочевидь, це роблять неохоче, для цього справді треба справжня хвиля скарг та «народного» гніву. Як написав адміністратор одного з форумів, відповідаючи на скарги щодо незадовільної якості речовин одного з «магазинів», «якщо ви піклуєтеся за власне здоров’я, ідіть спортом займайтеся, а не наркотики вживайте».

Діє на форумах і певний «арбітраж», який має слугувати розв'язанню ситуацій, коли одна з сторін не розрахувалася чи не постачила товар. Покупець має виставляти свої претензії публічно, вони мають бути підкріплені якимось аргументами, зокрема, сканами переписки з продавцем. У разі підтвердження недоброчесності продавця його, по ідеї, можуть позбавити прав перебування на тому чи іншому інтернет-майданчику.

Хоча, за спостереженнями автора статті, це буває вкрай рідко, заяви розглядаються дуже повільно, якщо конфлікт набуває якогось значного розголосу, його намагаються залагодити приватно. Все, як у держорганах.

Наркоробота

Певно, якщо колись учасники наркоринку створять свою профспілку і зі своїми вимогами вийдуть до Верховної Ради, ми всі будемо вражені їхньою кількістю. Цей ринок справді дуже багатьом дає роботу в Україні. Тому однією з постійних рубрик усіх наркофорумів є оголошення про вакансії та короткі анкети тих, хто хоче порацювати в наркобізнесі.

Але є і одна відмінність, яка відрізняє цей ринок від усіх інших. Тут усе побудовано на анонімності. Перше «залізне» правило для роботодавців – ніхто не має знати, хто ти. Тому всі оголошення анонімні. Саме анонімність має убезпечити вас від посягань поліції чи конкурентів. Левова частка всього ділового спілкування у цій сфері здійснюється через телеграм-канали. Здається, якби Telegram не було, його треба було вигадати саме для цього.

А оскільки всі на цьому ринку анонімні, ви не можете укласти зі своїм найманим працівником офіційну угоду, а заодно убезпечитись і прописати там пункт про матеріальну відповідальність. А це своєю чергою означає, що якщо наркокур’єр отримає якийсь товар для закладки, то його нічого не обмежуватиме, щоб просто щезнути з виданим «пайком».

Саме тому у цій сфері дуже широко застосовується те, що називається гарантійний внесок. Якщо ви хочете працювати наркокур’єром – вам зазвичай спершу треба внести 1,5 тисяч гривень, і лише тоді зможете працювати. Якщо ви хочете працювати у нарколабораторії «хіміком» – вам теж потрібно заплатити внесок. Навіть «фасувальник» продукції має внести гарантію. Інакше ніяк.

А загалом, для тих, хто має потребу і не боїться братися за будь-яку роботу, а також тих, хто не дуже думає, куди його ця робота може завести, наркобізнес може запропонувати багато цікавих вакансій. Це згадана робота кур’єром, «хіміком». А ще не забуваймо про різних адміністраторів, операторів мереж, працівників «складу», фасувальників та багато кого іншого. Компанії, які демонструють швидке зростання, іноді наймають одразу всю лінійку всіх потрібних їм працівників.

«Карантин – не беда! Трудоустраиваем вас всегда!» – свідчить один із записів про працевлаштування

«Требуются сотрудники в нашу команду (курьеры, склад, оператор, саппорт). Работаем с минимальным залогом, обучаем всему с нуля. Высокий доход и быстрый карьерный рост» – закликає потенційну робочу силу «магазин» на форумі.

Щодо вузьких «наркопрофесій», крім кур’єрів по закладках, можна згадати, наприклад, «графітчиків». Йдеться про нанесення на стіни будинків різноманітних графіті з адресами у телеграмі різноманітних «магазинів». Робота це достатньо проста – треба просто трафарет, балончик з фарбою та й ніби усе, тому й наймають на неї переважно юних охочих трохи підзаробити невеликі гроші або ж отримати наркотичні речовини.

Закладки

Загалом увесь бізнес із «закладками», або «кладами», – це бізнес через Telegram. Саме через цей месенджер проходить левова частка угод, та й читачі самі можуть у цьому без проблем переконатися, уважно вивчивши написи на стінах своїх будинків у районі.

Сама ж схема працює приблизно так. Є «магазин», який проводить оптову закупівлю наркотичних речовин та організовує для їхньої реалізації роздрібні мережі. Останні складаються з найманих кур’єрів, які роблять «закладки». При цьому зв’язок між пересічними кур’єрами та «магазинами» зведений до мінімуму. Спілкування відбувається через месенджери, а сам товар для «закладок» їм доставляють оптові кур’єри, які залишають його у таких самих «закладках», або, як це називається на професійному сленгові, «майстер-кладах».

Тобто кур’єр зазвичай не бачить і не знає свого постачальника. Візьме такого на гарячому поліція – жодної корисної інформації він дати не зможе. А «магазин» буквально вже наступного дня візьме на його місце нового.

Убезпечитися від того, що кур’єр не щезне з отриманим «кладом», дозволяє гарантійний внесок, який кожний кур’єр скидує перед початком своєї роботи з «магазином». Зазвичай отриманий кур’єром для подальшого розповсюдження «клад» не має перевищувати розміру його гарантійного внеску. Що більша сума останнього, то більше кур’єр може отримати речовини і зробити «закладок».

А отже, заробити, оскільки зарплата йому нараховується за кількість вміщеної у «клади» наркотичної речовини. Згідно з оголошеннями на форумах, за 1 грам «закладеної» речовини наркокур’єр може отримати 80–130 грн.

Проте, зробити «закладку» – це не така проста справа, як може здатися спершу. «Закладка» має розташовуватися в такому місці, яке, з одного боку, не має бути занадто людним, з іншого – покупці все ж повинні досить легко її знайти. Проте людський фактор все одно бере своє, й іноді все це виглядає дуже смішно. Так, автор цього тексту неодноразово у своєму районі бачив споживачів «речовин», які плазували на галявинах сусіднього парку, намагаючись знайти залишену «закладку». Буквально розрихлюючи грунт на декілька сантиметрів углиб.

А на форумі один із покупців у деталях розписав, як йому спочатку запропонували знайти «закладку» всередині закритого під’їзду з домофоном, а потім у пологовому.

І ще одне правило, якому має слідувати професійний закладник – місця «кладів» усе ж треба змінювати. Є цілий клас наркозалежних, яких на сленгу називають «чайками». Вони, не маючи грошей, намагаються знайти чужі «закладки» у популярних для «закладування» місцях.

Щодо споживачів, то тут також є свої традиції. Наприклад,на форумне опитування, що зазвичай беруть із собою, йдучи забирати «закладку», найбільш популярною була відповідь – ложку. Саме її можна використовувати як мінілопатку для копання.

Тестери

На ринку наркотиків, як і на будь-якому іншому, звичайно, є цілком здорові відносини конкуренції, коли відбувається боротьба за свого клієнта. За умови обмеженості можливостей щодо офіційної реклами, на яку можуть розраховувати лише виробники певних медпрепаратів, оператори наркоринку роблять ставку на просування своїх продуктів шляхом реклами з боку так би мовити самих споживачів.

І ще один дуже важливий момент – до цього ринку мацаки санепідемстанції не дотягнулися. Тож перевірити, чи саме той товар ви купили, чи вам підсунули щось таке, від чого ваш мозок просто «звариться», можна лише на власному досвіді. Або за допомогою «спеціально навчених людей», яких тут називають «тестерами». Це користувачі цього ж форуму, які випробовують безкоштовно наданий їм дилерами на пробу наркотик, а потім описують свої враження у спеціальному репорті.

Зазвичай репорти мають містити кілька обов’язкових елементів – оцінка доставки, зовнішньої форми, отриманого ефекту від вживання. Вочевидь, це достатньо популярна форма безплатно здобути дещицю штучного щастя, оскікльи після виходу нового «магазину» на ринок його починають «бомбардувати» своїми пропозиціями протестити продукцію купа охочих. До речі, деякі тексти написані справді досить непогано, не виключно, їх пишуть справжні рекламники та райтери, які вирішили дістати трохи «засобів» від нудьги на основному місці роботи.

Хоча тут є одне «але». Звісно, всі ці «тестери» розраховують на те, що і надалі за свої послуги вони зможуть отримувати грами безкоштовного наркотику. Тому негативних звітів про свій досвід не пише майже ніхто. Почитати всі ці праці, так наркотики хоч від геморою вживай, наскільки вони дають позитивний ефект та нешкідливі для здоров’я.

Тому власне ця система тестерів працює скоріше для реклами. Хоча самим тестерам теж іноді може увірватися терпець. Іноді можна нарватися на справді «недоброякісну речовину».

«Я был тестером у данного шопа и охерел так от их мефа меня стимило 50 часов. Не ел, не пил, не спал. Тупо стим. Мега потливость и неприятные ощущения на коже» - напише один з них своє щиросердне зізнання.

Картки, крипта та бартер

У наркобізнесі існує цілий сектор пов’язаний з грошовими транзакціями. І справді, наркотики мало продати, треба зробити так, аби не можна було відслікувати руху отриманих за них коштів. Тому в операторів ринку є постійний запит на банківські картки.

При чому мова йде як про «чисті» банківські картки, так і про вкрадені, чи орендовані у когось. Відповідно, тут існує ще одна спеціалізація, пов’язана з рухом коштів, отриманих від наркотрафіку. Мова йде про «дропів», або «грошових мулів». Це люди, які погоджуються, аби їхня банківська карта стала "транзитною" для отриманих незаконним шляхом грошей. «Дроп» переводить ці кошти між різними рахунками. Такий ланцюжок переказів потрібен для того, щоб заплутати сліди. Вони ж переважно і попадають під «роздачу», коли правоохоронці починають відслідковувати ланцюжки руху коштів.

Паралельно відбувається скупка аккаунтів користувачів різних онлайн-сервісів міжнародних грошових переказів типу TransferGo та інших.

Раніше у цій статті згадувалося, що якби не було Телеграму з його анонімними каналами, то його треба було б просто вигадати. Те саме можна сказати і відносно криптовалют, в першу чергу, біткоїна. Якби його не було, його треба було б вигадати. Розрахунки у біткоїнах в онлайн-магазинах масові й розповсюджуються буквально на будь-які дози.

5.jpg

У біткоїнах можна купити як оптову партію, так й одну індивідуальну дозу на декілька десятків доларів. Такій поширеності криптовалюти слугує та анонімність, якою вона забезпечує учасників транзакції. Якщо рух коштів на банківській картці можна відслідкувати і встановити учасників цієї транзакції, то у випадку з «криптою» учасники залишаються повністю анонімними.

Самі наркотики також можуть виступати в якості грошей при розрахунках. Так, препаратами можуть оплатити роботу по підтримці онлайн-ресурсів саппорту, для якого це буде просто кількагодинний «лівак», або заплатити малолітнім «графітчикам» за розмальовані стіни на районі. Або оплатити послуги за користування чиєюсь банківською карткою.

«Если хочешь заработать на шишку или что-то поярче - пиши операм, контакты ниже» - стверджує один запис про найм на роботу.

Навпаки, «хімікам» та кур’єрам намагаються платити грошима, наркозалежність тут може стати на заваді роботи, яка вимагає «холодного» розуму. «Зірватися», коли маєш справу з речовинами від яких залежиш – дуже просто. Але, з іншої сторони, саме залежність штовхає людей вплутуватися у подібні небезпечні справи.

Загалом, передивляючись наркофоруми, приходить розуміння, що якби банально не звучала ця фраза, але - наркозалежні теж люди. Зі своїми проблемами, залежностями і навіть іноді гіркою іронією щодо самих себе. Хтось вже вирішив сам для себе, що він “пропащий”, хтось далі не може зізнатися собі, що у нього залежність. Але, як би не було, це такі самі люди, як і ми з вами, і у них, як і у всіх людей, на жаль, є свої проблеми. Вирішити які може не лише поліційний рейд по місцях “закладок” на районі, але й розуміння того з чим ми власне маємо справу. Саме усвідомлення проблеми як суспільством, так і самими наркозалежними має дати потужний стимул для вирішення цієї проблеми. А це неможливо без відкритого і чесного обговорення цієї проблеми. Не лише у гілках наркофорумів, але й на сторінках українських медіа. Сподіваємося, цей матеріал цьому прислужиться

біткоін соціум наркотики

Источник материала
loader