Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 7 років та 122 днів. За цей час ми опублікували вже 15610 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.
Фото: Jason Richard / Unsplash
Верховна Рада ухвалила закон про посилення захисту об’єктів критичної інфраструктури – енергетичних, важливих промислових об’єктів, водогонів і газопроводів, стратегічних підприємств тощо.
Законопроєкт №5219 передбачає формування реєстру об’єктів критичної інфраструктури та створення Національної комісії з питань захисту критичної інфраструктури.
Об’єкти критичної інфраструктури, за новим законом, не можуть належати певним фізичним або юридичним особам — громадянам або резидентам держави-агресора чи компанії, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави-агресора або держави-окупанта.
«Частина об’єктів перебуває в приватній власності. Тож, сьогодні необхідно налагодити партнерство держави та приватного сектора в питанні захисту критичної інфраструктури», — зазначає голова комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
Реформування системи забезпечення національної безпеки сьогодні стало одним із найактуальніших питань для української держави. Закон “Про критичну інфраструктуру” пов’язаний не лише з агресією Росії, а й із кібератаками, гібридними війнами тощо.
Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.