Останнім часом в Росії бурлить від шторму, викликаного заявами та діями лідера Чечні Рамзана Кадирова та його команди

Де закінчується Чечня?

Опозиційна чеченська блогосфера за останні два роки стала для кадирівців великою проблемою, тому що висміює Кадирова та його команду, розслідує зловживання і демонструє їх незаконні статки. Особливе місце в матеріалах приділяється викриттям злочинів кадирівців проти явних або міфічних супротивників режиму, коли їх самих та родичів викрадають і катують у таємних в'язницях. Для дискредитації жертв кадирівці знімають відео зґвалтувань чоловіків і жінок, розсилають своїм супротивникам фото їх роздягнених матерів, дружин і сестер.

Новина з відео затримання Мусаєвої миттєво вийшла на сайті «Новая газета», потім на інших ресурсах і викликала першу хвилю обурення. У відповідь на публікації «Новая газета», телеканалу «Дождь» і радіостанції «Эхо Москвы», а також активності одинокого правозахисника — Ігоря Каляпіна, депутат Держдуми від Чечні Адам Делімханов записав відео з погрозами на адресу «терористів і їх посіпак». Терористами він вважає родичів блогерів, а також журналістів і правозахисників, які висвітлювали масові викрадення людей, тортури і зґвалтування в Чечні. Делімханов пообіцяв відрубати «терористам і посіпакам» голови.

Після Делімханова подібні відео почали масово записувати інші представники чеченських силових структур.

Демонстрація відвертих погроз російським журналістам підняла рівень напруги. Якщо до злочинів у самій Чечні в Росії всі звикли і, окрім деяких журналістів, уваги не звертають, то символічний вихід кадирівців за межі республіки викликав багато роздратованих реакцій і питань до центральної влади.

Коментатори заговорили про розвал єдиного правового поля РФ

Коментатори заговорили про розвал єдиного правового поля РФ, загрозу суверенітету, а також про фігуру Адама Делімханова, його криваве минуле і сьогодення. Саме Делімханова вважають організатором численних вбивств опозиційних до Кадирова чеченців в Європі, Туреччині та на Близькому Сході.

Постали питання: чи Кремль контролює Кадирова? Чи спроможний зупинити його кримінальні витівки хоча б за межами Чечні? В ефірах і на шпальтах почали обговорювати «чеченізацію Росії», під якою розуміють перенесення злочинних практик упокорення опонентів на всю Російську Федерацію, залежність Путіна від кадирівської армії у випадку війни з Україною.

Відчуваючи, що на фоні негативного медійного фону гра на підвищення ставок — єдина виграшна стратегія, Рамзан Кадиров провів у Грозному великий мітинг на декілька десятків тисяч чоловік, де були повторені погрози всім «ворогам і терористам» і урочисто спалені портрети блогерів. Спеціалісти з кремлезнавства почали будувати теорії, що цим мітингом «піхотинець Путіна», як називає себе Кадиров, зміг отримати аудієнцію у президента РФ, яку не було анонсовано і яка, ледь не таємно, відбулася вночі перед вильотом Путіна до Китаю.

Першим, усупереч протоколу, про зустріч із «нашим многоуважаемым президентом, господином Владимиром Владимировичем» повідомив у відео з коридорів московського Білого дому сам Кадиров. І лише згодом Пєсков коротко підтвердив факт аудієнції.

Всесильний Кадиров дуже нервує через критику молодих і сміливих блогерів

За результатами зустрічі московська тусовка не отримала з Кремля жодного роз’яснення і обговорювала чутки про роздратування від кадирівських витівок у коридорах влади. «Останній опозиціонер» Іл’я Яшин запустив петиції з вимогою звільнити Кадирова з посади. Петиція має суто символічне значення і, як запевнив Пєсков, не буде братися до уваги, однак б’є рекорди за швидкістю підписання: лише за декілька днів набирає більше 150 тис. голосів.

Чеченська блогосфера

Очевидно, петиція популярна не тільки в ліберальних московських колах: роздратування особливим положенням Чечні і поведінкою Кадирова відчувають групи з різними політичними поглядами. «Виштовхування Кавказу з Росії» має певну підтримку серед аполітичних і націоналістично налаштованих росіян.

Кадиров створив, як йому здавалося, довершену систему тотального сталінського контролю над усім населенням Чечні та значної частини діаспори. Ця система контролю несподівано розбилася об завзяття декількох молодих людей, які виявилися готовим йти до кінця в відстоюванні своєї позиції в республіці, де можна потрапити у немилість через не витертий від пилу портрет Кадирова. З іншого боку, ці опозиційні телеграм-канали, уособлені зокрема 1ADAT, стали для багатьох чеченців способом проявити свою позицію. В результаті, ютюб- і телеграм-канали опозиційних блогерів виявилися джерелом інформації про злочини і порушення як для журналістів, так і для правозахисних організацій.

На руку таким блогерам як Тумсо Абдурахманов чи Хасан Халітов зіграла підкреслена публічність Кадирова й усього його оточення в різноманітних соціальних мережах. Сотні, якщо не тисячі відео і фото, що викладені в Інстаграмі та на Тік Току дають невичерпний матеріал для саркастичних коментарів щодо невігластва та побутових звичок господарів Чечні.

Один з блогерів-критиків Кадирова - Тумсо Абдурахманов:

Кадирова, а за ним і весь чеченський істеблішмент, російські політичні коментатори подавали як умілих медіа маніпуляторів, які розуміють як працюють соціальні медіа, і як через них просувати потрібні меседжи. Кадиров у соцмережах брав участь у російському політичному житті, комунікував із московськими політиками і журналістами, дбайливо вибудовував імідж квітучої республіки та турботливого керівника-сибарита.

В один момент це все зіграло проти кадирівців.

Чеченська опозиційна блогосфера чітко розділила чеченське суспільство на про- і антикадирівське. Під приціл критики і глузування може потрапити будь хто, хто працює на режим — заступник муфтія чи поліцейський, депутат Держдуми чи міністр. Наявність серед мішеней імамів Чеченського муфтіяту не випадкова. Опозиційні блогери — практикуючі мусульмани, яких Кадиров називає ваххабітами. Та їх вирізняє присутність націоналістичного дискурсу: їх політичний ідеал — незалежна мусульманська Чечня, можливо, в конфедерації з іншими кавказькими республіками. І саме з цих позицій вони атакують режим Кадирова.

політичний ідеал противників Кадирова — незалежна мусульманська Чечня

Особлива увага приділяється чеченцям, які виїхали до Туреччини. Ця країна — популярне в Чечні місце для відпочинку і постійного проживання, зокрема для колишніх силовиків. Туреччина розглядається як тиха гавань, де можна купити нерухомість за накопичені на корупції гроші. Однак і тут відбулася майже революція.

Телеграм-канали Security Turkey і 1ADAT, до адміністрування яких, на думку Кадирова, причетні молодші Янгулбаєви, почали збирати і оприлюднювати інформацію про відставних і діючих силовиків, які оселилися в Туреччині. В Грозному адміністраторів цих телеграм-каналів підозрюють у співпраці з турецькими спецслужбами, що за останній рік провели декілька успішних операцій проти надісланих із Чечні диверсійних груп для розправи з опозиціонерами. Якщо турецькі спецслужби продовжать затримувати російсько-чеченські диверсійні групи, це зменшить інструментарій політики Кадирова. Водночас, незалежно від того, чи справді молода чеченська опозиція взаємодіє з турецькою розвідкою МІТ, в уявленні Москви і Грозного Туреччина посилюватиме вплив на Кавказі.

В численних інтерв'ю, що після захоплення його матері кадирівцями давав Абубакар Янгулбаєв, можна почути слова про те, що люди втомилися. Нещодавно ми могли чути ті самі слова під час протестів на вулицях міст Казахстану, який видавався найбільш стабільною державою регіону.

Абубакар Янгулбаєв, син федерального судді і активний критик Кадирова:

Читайте також: Скорбота і розпач у Казахстані. Як почалося, відбувалося і чим закінчилося січневе повстання – погляд з Алмати

Кадиров давно і, виглядає, що безуспішно, бореться з групою затятих молодих людей, які тепер здійснюють помітний вплив на інформаційне поле Чечні. В грудні минулого року десятки їх родичів були затримані, батьків примушували відмовлятися від дітей і публічно каятися. Одні родини оголошували кровну помсту іншим. Але це не спрацювало. Росія і її сателіти не настільки стабільні, як видається, і вони тільки входять у період турбулентності.

спротив блогери росія терор чечня кадиров янгулбаєв