Після оголошення дуже спірної реорганізації Довженко-Центру, в архітектурному бюро «GA» опублікували концепцію реконструкції Голосіївської площі, на яку виходить культурна установа. Замовила концепцію компанія A Development — саме вона зводить багатофункціональний ЖК White Lines прямо за Довженко-Центром.
В A Development багато разів заявляли, що не мають стосунку до реорганізації та не зазіхають на будівлю, а натомість інвестують десятки мільйонів гривень в оновлення фасаду установи, благоустрій скверу у внутрішньому дворику, капремонт вхідної групи та реконструкцію бомбосховища (останнє за майже два роки з невідомих причин так і не погодив Мінкульт, за словами екс-директора Довженко-Центру Івана Козленка).
Серед іншого, девелопер замовив перетворення незатишної Голосіївської площі на комфортний публічний простір, про що в компанії заявляли ще наприкінці минулого року. Ознайомитись з повною версією проєкту громадськості запропонували лише зараз.
Про те, якою могла би стати Голосіївська площа, які виправдання мають комунальники її нинішньому стану, скільки коштуватиме реконструкція та хто може її профінансувати ми поговорили зі співавтором концепції та засновником бюро «GA» Влодком Зотовим.
За словами Зотова, урбан-аналіз виявив три основні проблеми Голосіївської площі в її сучасному стані:
- Хаотичне озеленення й практично повна відсутність дерев роблять площу справжньою пательнею.
- Як транзитний вузол площа спланована невдало: виходячи з метро, важко осягнути, де знаходиться зупинка, а на шляху до неї лише перешкоди.
- Потенціал публічного простору поряд з однією з найдинамічніших культурних інституцій України — Довженко-Центром — геть не розкритий, а зрозуміти, що всередині знаходиться національний кіноархів майже неможливо.
Влодко Зотов
архітектор, засновник бюро GA
Коли я вперше приїхав на Голосіївську площу зустрітися з командою проєкту, то за пів години отримав тепловий удар. Там критично не вистачає озеленення. Також наявний типовий набір київських проблем: немає освітлення, хаотичні насадження, які не створюють тіні, машини заїжджають прямо на площу (хоча в центрі міста ми вже майже відвикли від цього), кіоски заважають вільно ходити, а зупинку важко знайти, тому що вона заховалась між шаурмою і квітами. Хоча, здавалось би, площа досить нова, як і станція метро. Ми були здивовані, що проєктувальники настільки погано її пропрацювали.
Зелень і вода замість асфальту
Влодко зазначає, що з європейської точки зору, площа зазвичай оточена фасадами з чотирьох боків. Ми маємо інакшу ситуацію — площа острівна, тож у бюро вирішили, перш за все, надати цьому місцю певних кордонів із зелених насаджень.
Також концепція передбачає новий наземний перехід через вулицю Васильківську і переміщення переходу через Голосіївський проспект убік, аби до нього не треба було додатково повертати, виходячи з метро. Окрім цього, планується інтегрувати велодоріжки та встановити на площі сучасний фонтан.
«Своєю концепцією ми прагнули створити у людей враження, що вони приїхали відпочивати у Голосієво, а не отримувати тепловий удар, тому з’явилась ідея завести воду на площу, створити багаторівневу мікрокліматичну групу», — коментує Зотов.
Зараз відсутність дерев на площі пояснюють великою кількістю комунікаційних мереж під землею і обмеженнями щодо висадки зелених насаджень. Зотов визнає: «Це буде складний танець з бубнами, але ситуацію однозначно потрібно виправляти. Є варіанти, як ці дерева розташувати — ми запропонували свій у концепції. Багато мереж вже не діють, тож можливості точно є».
Зручний транспортний транзит замість бігу з перешкодами
Зараз площа погано виконує навіть свою єдину наявну функцію — транспортного хабу.
«Аби зайти до метро зі сторони Васильківської, треба обійти будівлю по вузенькій стежці, бо вхід знаходиться з протилежного боку від потоку пішоходів. Наземного переходу через вулицю немає, тож люди часто перебігають дорогу. Протоптані на газонах стежки свідчать про те, що не було проведено трасування пішохідних потоків. А бар’єри у вигляді підпірних стінок, кіосків, рекламних щитів тощо — окрема тема», — розповідає Влодко.
Ще однією проблемою є те, що знайти зупинку, виходячи зі станції метро і навпаки — дуже складно. Це більше нагадує квест з перепонами, ніж транспортний транзит.
«Станція метро Голосіївська — вхідні ворота до ЖК White Lines, тож нашою задачею було принаймні досягнути, аби люди дійшли до нього без навігатора. А заразом ми пофантазували, як можна було зробити площу приємним місцем для перебування і зустрічей», — коментує Зотов.
Репрезентація Довженко-Центру на площі
Також урбаністи звернули увагу, що національний кіноцентр, який розташовано на площі, жодним чином на ній не репрезентовано. Вони запропонували проводити відкриті виставки поряд з будівлею та перетворити частину сходів до установи на амфітеатр. Також пропонують побудувати пандуси з обох боків.
«Довженко-Центр — визначна культурна інституція, де крім збереження кіноархіву відбувається дуже багато подій. Попри це, перебуваючи на площі, ви навіть не підозрюєте, що поряд знаходиться кіноархів всього українського кіно. Ми вирішили, що це треба виправляти. Культурна інституція має отримати свою репрезентацію на площі, щоб можна було прямо там влаштовувати культурні події та виставки, а люди могли збиратися й тусуватися прямо на сходах-амфітеатрі».
Вартість реконструкції і хто її оплатить
В компанії A Development «Хмарочосу» прокоментували, що місто вже підтримало концепцію, тож лобіювати її жодним чином не доведеться. Понад це, забудовник разом із партнерами готовий виконати реконструкцію Голосіївської площі власним коштом щойно ситуація в країні стабілізується.
«Ми чекаємо на поліпшення фінансового становища компанії — продажі наразі зупинились, а покупці затримують платежі за розстрочками. Продовжують платити лише 30% людей», — коментують в A Development.
Влодко Зотов допускає, що реконструкція Голосіївської площі може коштувати до 5 млн євро: «Площа — коштовна річ. Місто зараз точно не потягне такий проєкт, тому добре, якщо знайдеться меценат».
До того ж компанія A Development вже здійснювала реконструкцію публічного простору – Арсенальної площі.
Наразі лишається сподіватись, що концепція одного дня втілиться в реальність й підписати петицію, аби завадити безпідставній реорганізації Довженко-Центру та його подальшій руйнації.