Поляки змінюють владу і зривають маніпулятивний референдум. Як це вплине на підтримку України
Поляки змінюють владу і зривають маніпулятивний референдум. Як це вплине на підтримку України

Поляки змінюють владу і зривають маніпулятивний референдум. Як це вплине на підтримку України

Парламентські вибори у Польщі всупереч більшості прогнозів принесли перемогу опозиційним силам. Хоча правляча партія «Право і справедливість» посіла перше місце, у неї не вистачить мандатів для формування уряду. І серед інших партій, які пройшли до сейму, немає тих, хто міг би разом із ПіСом утворити парламентську більшість.

Це означає, що після 8 років правлінню ПіСу настає кінець. До всього іншого поляки зірвали призначений владою маніпулятивний референдум – мільйони виборців просто відмовилися брати референдумні бюлетені. Перемога опозиції не повинна зашкодити Україні, а на саму Польщу чекають великі зміни.

Польський парламент і виборча система

У Польщі – двопалатний парламент. Нижня палата – сейм – складається з 460 депутатів, які обираються за пропорційною виборчою системою з преференціями в регіональних багатомандатних виборчих округах. У нас це назвали б регіональними відкритими списками. За подібною системою відповідно до Виборчого Кодексу мають уперше відбуватися й наступні парламентські вибори в Україні.

У верхній палаті – сенаті – 100 депутатів, які обираються у 100 окремих округах.

Депутати обираються на чотири роки. Парламентська більшість формує коаліцію й уряд, який є головним центром влади в країні.

Поляризація польського суспільства

Ключова боротьба на нинішніх виборах розгорнулася між правлячою консервативною партією «Право і справедливість» (ПіС) на чолі з Ярославом Качинським і їх давніми опонентами – ліберальними демократами на чолі з Дональдом Туском, які утворили «Громадянську коаліцію».

Мали шанси подолати виборчий бар’єр (і в підсумку його подолали) ще три політичні сили – коаліція «Третій шлях», «Нова лівиця» і «Конфедерація свободи і незалежності».

Дві перших виступали з гострою критикою влади і обіцяли покласти край пануванню ПіС.

«Конфедерація» ж ішла на вибори з відверто антиєвропейськими і антиукраїнськими правопопулістичними гаслами. Саме вона мала б стати партнером ПіСу по коаліції, якщо партії Качинського не вистачило б мандатів для формування монобільшості.

Виборча кампанія з усіх боків була надзвичайно конфронтаційною й поляризувала польське суспільство. ПіС задіяв урядові структури і суспільні (по суті, державні) медіа для вихваляння влади і поливання брудом опонентів.

«Громадянську коаліцію» зображували як мінімум агентами Брюсселя і Берліна, які відстоюють не польські, а чужоземні інтереси. Водночас опозиція звинувачувала ПіС у згортанні демократії, узурпації влади й «орбанізації» Польщі.

правлячу партію значно більше підтримували жителі сходу Польщі, а також сіл і маленьких містечок

При цьому правлячу партію значно більше підтримували жителі сходу Польщі, а також сіл і маленьких містечок, а її головних опонентів – західна частина країни і великі міста включно зі столицею.

За кілька днів до виборів опозиція вивела на вулиці Варшави сотні тисяч людей, організувавши наймасовішу демонстрацію з часів падіння комуністичного режиму в 1989 році.

Опозиційна демонстрація "Марш мільйона сердець" відбулася у Варшаві за два тижні до виборів.
Опозиційна демонстрація "Марш мільйона сердець" відбулася у Варшаві за два тижні до виборів.

Підсумки виборів

Зранку 17 жовтня Державна виборча комісія Польщі завершила підрахунок, опрацювавши протоколи зі 100% виборчих дільниць.

Найпершою сенсацією цих виборів стала рекордна за останні три десятиліття явка. В голосуванні взяли участь аж 74% виборців. При цьому найвищою була явка саме в західних воєводставх і великих містах, де були найсильніші опозиційні настрої.

У Варшаві явка виборців сягнула феноменальних 85%

У Варшаві явка виборців сягнула феноменальних 85%. І саме ця безпрецедентна активність громадян, які прийшли на вибори, щоб змінити владу, зруйнувала всі прогнози, що пророкували чергову перемогу ПіСу.

ПіС посів перше місце, але отримав лише 35,38% голосів. Антиукраїнська Конфедерація, рейтинг якої в останні дні перед виборами невпинно падав, здобула лише 7,16%. Натомість Громадянська коаліція здобула 30,7%, Третій шлях – 14,4% і Нова лівиця – 8,61%.

З такими результатами ПіС ні самостійно, ні разом з Конфедерацією, не може створити більшість, для чого необхідно мати принаймні 231 депутата. Натомість три опозиційних сили матимуть разом близько 250 мандатів.

В сенаті ПіС матиме 34 місця, опоненти нинішньої влади – 66.

Провал маніпулятивного референдуму

Польський уряд і правляча партія вирішили використати такий потужний інструмент поляризації суспільства і мобілізації власного електорату як референдум, призначений на день виборів.

На голосування винесли аж 4 питання, причому сформульовані вони були відверто маніпулятивно, адже польська влада прагнула запрограмувати бажаний результат, а не дізнатися об’єктивну думку громадян.

Одне з питань було звучало дослівно так:

«Чи підтримуєте Ви продаж державних активів іноземним структурам, що призводить до втрати польками й поляками контролю над стратегічними секторами економіки?»

Інше питання розпалювало ненависть до ЄС і мігрантів:

«Чи підтримуєте Ви прийняття тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки відповідно до примусового механізму переміщення, нав’язаного європейською бюрократією?»

Третє питання, сформульоване в такому ж дусі, стосувалося підняття віку виходу на пенсію для чоловіків і жінок до 67 років, четверте – ставлення до ідеї ліквідувати бар’єр на польсько-білоруському кордоні.

Імовірно, референдум допоміг владі додатково мотивувати своїх прихильників прийти на вибори. Але водночас став мобілізуючим чинником і для її опонентів, у яких така груба гра на емоціях виборців і провокування суспільного розколу викликала не тільки обурення, а й бажання покласти цьому край.

Виборці опозиційних партій вирішили бойкотувати референдум, що дозволяло не лише висловити протест проти маніпуляцій суспільною свідомістю, але і зробити результати референдуму необов’язковими.

Для цього треба було, щоб участь у ньому взяли менше половини виборців. У підсумку в референдумі взяли участь переважно прихильники ПіСу й Конфедерації, давши 95-97% відповідей «ні» на всі 4 запитання.

А більшість прихильників опозиції просто відмовлялися брати бюлетені референдуму. Тому, за рекордної виборчої явки 74% участь у референдумі взяли лише 41% виборців. Більше 9 мільйонів з числа поляків, які прийшли на вибори, бойкотували референдум.

До речі, наш закон «Про всеукраїнський референдум» не лише встановлює поріг явки 50% для визнання референдуму чинним, але і забороняє проводити референдум одночасно з загальнонаціональними виборами. Приклад Польщі свідчить, що це правильно, бо загроза використання референдуму як інструменту передвиборчих маніпуляцій – цілком реальна.

Яка змінюватиметься влада у Польщі

Попри катастрофічні для себе результати виборів партія «Право і справедливість» імовірно до останнього боротиметься за владу. Відповідно до польського законодавства президент країни Анджей Дуда, який також є представником ПіСу, має можливість доручити формування більшості й уряду саме цій партії, оскільки вона здобула перше місце на виборах.

Дуже малоймовірно, щоб якась із трьох опозиційних партій спокусилася увійти до коаліції з ПіСом навіть на найвигідніших умовах.

Але не виключено, що ПіСівці спробують назбирати «тушками» окремих депутатів, наприклад, із «Третього шляху», щоб отримати необхідний 231 голос за свого прем’єра. Втім, швидше за все їм не вдасться цього зробити. І тоді питання формування уряду буде передане від президента до депутатської більшості.

Вірогідно, Громадянська коаліція, Третій шлях і Нова лівиця сформують уряд на чолі 66-літнім з Дональдом Туском, який уже був польським прем’єром у 2007-2014 роках, а з 2014 по 2019 обіймав посаду голови Європейської Ради.

Маючи уряд і більшість у сенаті та сеймі нова коаліція імовірно значно змінить внутрішню політику Польщі, а також покладе край конфронтації з європейськими структурами.

Проте влада Громадянської коаліції і її союзників, на відміну від нинішньої влади ПіСу, не буде безроздільною. За 8 років ПіС наситив своїми людьми всі владні структури і державні інституції. Контролює ПіС і більшість у Конституційному Суді, і чимало органів місцевого самоврядування, і президента, який може блокувати ухвалені новим сеймом закони, накладаючи на них вето.

При цьому ПіС спирається на підтримку більш як третини польського суспільства, і жодна влада не зможе цього ігнорувати.

Для України ж важливо, щоб і нова польська влада, і нова опозиція якомога менше використовували у політичній боротьбі антиукраїнські гасла і дії на кшталт «боротьби з бандеризмом» чи блокування імпорту українського зерна. Є всі підстави вважати, що зміна влади як мінімум не призведе до зменшення військової та політичної підтримки України. Адже наша перемога - в інтересах самої Польщі, що чудово розуміють і польські політики, й абсолютна більшість польських громадян.

Источник материала
loader