Одна з найстаріших: як виглядає обсерваторія на даху головного корпусу Львівської Політехніки

Це унікальне місце, з якого Львів – як на долоні, а тебе не бачить ніхто! Я все життя мріяв туди потрапити, та лише недавно обсерваторію, і її підземелля, відкрили для відвідувачів.

Обсерваторія вражає! Два великих зелених куполи, що на даху головного корпусу, буквально нашпиґовані автентичним обладнанням. І все це, ще й, обертається! В кінці статті буде відео 😉

Є тут і телескоп, аби поспостерігати за небом. Головне щоб воно було мирним.

А починалася наша екскурсія в протилежній стороні кампусу, там де колись стояла справжня нафтова вежа! Про це місце є окремий репортаж.

Щоправда, з моменту нашого останнього відвідування всередині машинного залу стало просторіше. Чекаємо на закінчення реконструкції щоб оцінити до і після.

А Ви знали що можна дістатися зі скверу Св. Юра і аж до вулиці С. Бандери не виходячи надвір? Усе завдяки розгалуженій мережі ходів та тунелів під корпусами Львівської Політехніки. Заходиш у модернову студентську бібліотеку, а виходиш на протилежному боці кампусу з австрійського підземелля Головного корпусу.

В одному з коридорів розташовується штаб цивільної оборони. Він показово відчинений та доступний для огляду.

Нам розповіли, що в ці підземелля можуть, навіть, заїжджати, вантажні автомобілі. Настільки вони просторі.

Головний корпус Львівської Політехніки сміло міг би приймати весільні церемонії: тут так нарядно. Широкими сходами піднімаємося на третій поверх та заходимо у малопомітні двері №346. За ними – стрімкі гвинтові сходи кудись нагору.

Гвинтові сходи виводять нас в окремий будиночок над головним корпусом. Така конструкція зменшує вплив вібрацій будівлі на точність вимірювань. З цією ж метою обсерваторія оснащена двома ізольованими бетонними колонами, що йдуть аж у землю.

Навчальні аудиторії кафедри геодезії вщент заповнені старими, ще австрійським, картами; періодикою вже неіснуючої ГДР та автентичним обладнанням. Відчувається, що цій обсерваторії вже понад 150 років!

Скільки існує Львівська Політехніка, стільки ж і працює ця обсерваторія. На відкриття інституту в 1877 році сам Цісар подарував кафедрі два глобуси: землі та зоряного неба.

Але не лише небо досліджували студенти. В обсерваторії, також, здійснювали точну прив’язку координат місцевості до зірок. Це, насамперед, використовувалося у військовій картографії.

В Радянському Союзі було три великих геодезичних школи: найкраща, звісно що, у Львові. З розпадом Союзу та появою GPS необхідність в точній прив’язці координат відпала. З того часу обсерваторія простоювала.

Зрештою, в сучасному засвіченому та загазованому львівському небі – ітак ніц не побачиш.

З роками, ця недоступна точка Львівської Політехніки перетворилася на легенду. Знизу її не видно, нагору не пускають: і лише старожили пам’ятають, як там всередині.

Під час війни обсерваторію пограбували. Телескоп зник і, з того часу, вони займалися лише геодезією. За Незалежності обсерваторію відновили, встановивши тут сучасний телескоп.

Сьогодні обсерваторія складається з двох частин. В куполі з відкидним дахом стоїть, власне, телескоп, а в прямокутній будівлі – музей геодезичного обладнання.

Навколо обсерваторії є автентичний, ще австрійський, оглядовий майданчик! Звідси видно куполи зблизька та весь-весь Львів зверху! Навіть Ратуша лежить десь далеко внизу.

Під другим куполом знаходиться музей геодезичних приладів. Це приміщення, разом з його раритетним обладнанням, є справжньою пам’яткою інженерного мистецтва.

Ось відео зсередини обсерваторії та її даху.

Львівська Політехніка співпрацює з екскурсоводами. Ми були з Тетяною Казанцевою яка тут викладає з 2003 року і перфектно знає кожен закапелок рідного Політеху.

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб знати більше. Наприклад:

Джерело www.RDZS.org
Андрій Риштун